про залишення позовної заяви без руху
02 січня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/4693/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
27 грудня 2018 року ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області , де просить:
- визнати незаконними дії від 17.08.2018 щодо відмови у призначенні захисника для надання правової допомоги і складання документів процесуального характеру згідно заяви від 08.08.2018;
- зобов'язати розглянути заяву від 08.08.2018 та призначити захисника для надання правової допомоги і складання документів процесуального характеру згідно заяви від 08.08.2018.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із штампом поштової організації на конверті ОСОБА_1 направлено позов 22.12.2018.
Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.
Отже, при зверненні з даним позовом розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 704 грн. 80 коп. (1762 грн. х 0,4).
Позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що він засуджений до довічного позбавлення волі та не має будь - яких доходів.
З огляду на зміст клопотання ОСОБА_1, суд розцінює вказане клопотання як клопотання про звільнення від оплати судових витрат.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від оплати судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, ОСОБА_1, зазначаючи про відсутність будь - яких доходів через те, що є засудженим до довічного позбавлення волі, не надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у розмірі 704,80 грн, в тому числі доказів, що є засудженим до довічного позбавлення волі та утримується у державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" (довідка установи виконання покарань або засвідчена належним чином копія вироку суду із відміткою про набрання законної сили).
А тому відсутність вищевказаних доказів позбавляє суд можливості вирішити клопотання про звільнення від сплати судових витрат на даному етапі.
Також відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч вказаній нормі ОСОБА_1 не надано копії позовної заяви та копії оскаржуваної відмови, оформленої листом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 17.08.2018 № 03-1-27/927, для відповідача.
Отже, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 133, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- копії позовної заяви та копії оскаржуваної відмови, оформленої листом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області від 17.08.2018 № 03-1-27/927, для відповідача.
- документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судових витрат (довідка установи виконання покарань або засвідчена належним чином копія вироку суду із відміткою про набрання законної сили).
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.О. Єресько