21 грудня 2018 року справа № 2340/4238/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 (за ордером),
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши по суті у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Смілянської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 (вул. Одеська, 105, м. Сміла, Черкаська обл., 20700, далі - позивач) з позовом до Смілянської міської ради (вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська обл., 20700, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Смілянської міської ради від 14.08.2018 №75-64/VІІ про надання дозволу ОСОБА_3 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду по вул. Одеській, 105.
- зобов'язати Смілянську міську раду розглянути на найближчій сесії питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0841 га по вул. Одеська, 105 для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у власність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно своїм рішенням від 14.08.2018 №75-64/VІІ надав дозвіл ОСОБА_3 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду по вул. Одеській, 105, оскільки позивач просила надати такий дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі саме у власність по вул. Одеській, 105. Крім того, відповідач приймаючи вказане рішення не врахував, що вищевказана земельні ділянка вже перебуває в оренді іншого громадянина, що виключає можливість надання позивачу дозволу на складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду по вул. Одеській, 105.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача позов не визнав, троти його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов та зазначив, що позивач звернулась до відповідача із заявою від 15.06.2018, в якій просила надати їй дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі саме в оренду по вул. Одеській, 105, тому Смілянська міська рада в межах наданих повноважень розглянула вказану заяву та правомірно винесла оскаржуване рішення від 14.08.2018 №75-64/VІІ про надання дозволу ОСОБА_3 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду по вул. Одеській, 105.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 15.06.2018 звернулась до Смілянської міської ради Черкаської області із заявою про надання їй дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі саме в оренду по вул. Одеській, 105.
Рішенням Смілянської міської ради від 14.08.2018 №75-64/VІІ надано дозвіл ОСОБА_3 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду по вул. Одеській, 105.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що земельні відносини в Україні відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України від 24.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень на підставі ч. 2 ст. 116 ЗК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Згідно з ч .7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, посилання позивача на те, що відповідач протиправно своїм рішенням від 14.08.2018 №75-64/VІІ надав їй дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду по вул. Одеській, 105 через перебування вищевказаної земельної ділянки в оренді іншого громадянина - не приймається судом до уваги, оскільки єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач заявою від 15.06.2018 просила відповідача надати їй дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі саме в оренду по вул. Одеській, 105, що на думку суду свідчить про відсутність правових підстав для задоволення вказаного позову.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 14, 77, 242, 243, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 02.01.2019.