Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 грудня 2018 р. № 520/9832/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (Код ЄДРПОУ: 22682655; Адреса: 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22 б ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- скасувати протокольне рішення № 279/Ш-3 від 13.04.2018 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова;
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до п.3 ст. 59 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року №851«Про внесення змін до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року.
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зробити перерахунок, виплату пенсії та виплачувати в подальшому ОСОБА_1 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно п. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови КМУ від 15,11. 2017 року № 851 « Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.10. 2017 року з урахуванням вже виплачених сум.
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова заборгованість по перерахунку та виплаті пенсії на користь ОСОБА_1 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно п. 3 ст. 59. Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 « Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.10. 2017 року з урахуванням вже виплачених сум.
Також у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання ним чинності.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він в складі військової частини приймав безпосередню участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, а також інвалідом ІІ-ї групи. Інвалідність набута під час виконання обов'язків військової служби при проходженні строкової служби та безпосередньо пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації згаданої аварії. Зазначає, що він звернувся з письмовою заявою до відповідача про здійснення перерахунку та подальшою виплатою основної державної пенсії, згідно до приписів статті 59 частини 3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи ”, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, проте, відповідач відмовив у такому перерахунку, чим, на думку позивача, порушив права на належний соціальний захист.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
На виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної інвалідам ІІ групи у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно з Законом України ''Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розрахунок пенсії позивача здійснюється згідно із Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, а отже, при вчиненні оскаржуваних дій відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства у спосіб, встановлений законом. Зазначив також, що оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, яка згідно військового квитку тривала з 04.05.1973 по 12.05.1975, а участь у ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи відбувалась з 31.07.1987 по 25.09.1987, дія норми ч. З ст. 59 Закону № 796 на позивача не розповсюджується.
Позивачем через канцелярію суду позивачем направлена відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 не погоджується із доводами відповідача, викладеним у відзиві на позов. Обґрунтовуючи свої доводи, позивач зазначає, що за правилами статті 10 Закону № 796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори. Правова позиція, щодо прирівняння військовозобов'язаних, призваних на збори до військовослужбовців викладена у постанові Верховного Суду України від 01.03 2016 року № 398/5910/14-а. З огляду на те, що він був призваний на спеціальні військові збори через Московський військовий комісаріат м. Харкова і є військовозобов'язаним, який приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач вважає доводи Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про відсутність правових підстав для віднесення Позивача до категорії осіб, які мають право на перерахунок пенсії згідно ст.. 59 Закону України № 796-ХІІ є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до приписів ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки суддя перебувала у відпустці з 03.12.2018 року по 24.12.2018 року, та неможливістю 26.12.2018 та 27.12.2018 року розглядати справу по технічним причинам, розгляд справи здійснюється 28 грудня 2018 року.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інвалід ІІ групи відповідно до Закону України ''Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_2 від 21.10.1992 року виданого Харківською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № НОМЕР_3 від 28.11. 2002 року (а.с. 20).
У відповідності до довідки МСЕК серія МСЕ №045195 від 14.11.2002 року, позивачу встановлено 2 групу інвалідності безстроково, причина інвалідності захворювання пов'язані з виконанням військового обов'язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 23).
З наданої до матеріалів справи архівної довідки №39044 від 14.08.2007 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, вбачається, що згідно архівних документів військової частини № 54979 ( батальйон радіаційної хімічної розвідки) ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 31.07.1987 року по 25.09.1987 року та отримав дозу опромінення 9,36 бєр. (а.с. 25).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена державна пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, а також додаткова пенсія згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796 - ХП, та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачем повідомлено, що при отриманні пенсії йому стало відомо, що відповідач з 01 жовтня 2017 року невірно нараховував та виплачував державні пенсії (основну та додаткову), оскільки Постановою КМУ від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», були внесені зміни до Порядку, затвердженому постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 « Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доповненого п. 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року. Постанова №851 від 15.11.2017 року набрала чинності з дня опублікування та застосовується з 01.10.2017 року.
У зв'язку із чим, 30.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача із заявою відповідно до п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.10.2017 року (а.с. 33-34).
13.04.2018 року за № 279/Ш-З позивач отримав від Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова протокольне рішення на свою заяву від 30.03.2018 року, яким позивачу було відмовлено у призначенні та перерахунку пенсії (а.с. 36).
Відмовляючи позивачу, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зазначило, що перерахунок пенсії відповідно ч. З статті 59 Закону України" Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосування ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби та вказує що ОСОБА_1 був призваний на військові збори та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і став інвалідом 2 групи та віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто не під час проходження дійсної строкової служби.
Вважає такі дії відповідача протиправними, не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Частиною 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796-XII) у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначено категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.
З протоколу про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій, Управління Пенсійного фонду в Московському районі м.Харкова №193865/121 від 09.04.2018 вбачається, що підстав для проведення перерахунку та для повторного розгляду заяви ОСОБА_1 не має. (а.с. 36).
Отже, рішенням Управління у формі протоколу від 09.04.2018 ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.10.2017, згідно ст. 59 Закону № 796 (із змінами внесеними Законом № 2148) відмовлено.
Суд зазначає, що розрахунок пенсії проводиться на підставі п.9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х Кзс х Кв/100 % , де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс= Зп(мін) х5/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд зазначає, що при розрахунку пенсії позивача за вказаною формулою, основний розмір державної пенсії зменшується, внаслідок підвищення соціальних стандартів та зменшенню Кзс середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, що також підтверджено листом ГУ ПФ України в Харківській області від 19.07.2018 року № 19725-02/20.
Суд також звертає увагу на те, що положення ч.3 ст. 59 Закону № 796-XII, стосуються виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V (далі - Закон № 231-V, діяла до 01 жовтня 2017 року) та Закону № 2148-VІІІ I (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.
Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції Закону № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, пенсія позивача визначалася як добуток п'яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, що підтверджується долученими до матеріалів справи розпорядженнями про призначення (перерахунок) пенсії позивачеві, копії яких містяться у матеріалах справи.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, суд приходить до висновку, що пенсія позивачеві має обраховуватися на підставі прямої дії ч.3 ст.59 Закону України № 796-ХІІ.
Суд також зазначає, що Законом України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до статті 59 Закону № 796, якими передбачено для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, для відшкодування фактичних збитків враховувати п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас пенсійне забезпечення колишніх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться відповідно до Закону України № 2262 від 09.03 1992 року « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За приписами статті 10 Закону № 796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.
Правова позиція, стосовно прирівняння військовозобов'язаних, призваних на збори, до військовослужбовців викладена у постанові Верховного Суду України від 01.03 2016 року № 398/5910/14-а, у якій Верховний Суд зазначає, що системний аналіз наведених норм, дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори ( навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був призваний на спеціальні військові збори через Московський військовий комісаріат м. Харкова, отже приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС як військовозобов'язаний.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 - XII від 28.01.1991.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі ч.3 ст.59 прямої дії Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796 -XII від 28.01.1991, тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності, починаючи з 01.10.2017.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова виплачувати в подальшому ОСОБА_1 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, суд зазначає, що ця вимога заявлена на майбутнє, отже не підлягає задоволенню, оскільки обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність порушеного права.
Стосовно вимоги стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова заборгованість по перерахунку та виплаті пенсії на користь ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно п. 3 ст. 59. Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.10. 2017 року з урахуванням вже виплачених сум суд зазначає, що вона є по своїй суті дублює вимогу зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зробити перерахунок, виплату пенсії ОСОБА_1 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно п. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови КМУ від 15,11. 2017 року № 851 « Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.10. 2017 року з урахуванням вже виплачених сум, яка вже задоволена судом, а отже зазначені вимоги, на погляд суду, задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.
Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п.п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону Україні «Про судовий збір» як громадянин віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (Код ЄДРПОУ: 22682655; Адреса: 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22 б ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати протокольне рішення № 279/Ш-3 від 13.04.2018 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до п.3 ст. 59 прямої дії Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року №851«Про внесення змін до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2017 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно п. 3 ст.59 прямої дії Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови КМУ від 15,11. 2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.10. 2017 року з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 02 січня 2019 року.
Суддя Шляхова О.М.