02 січня 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/4750/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 29.12.18 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив визнати протиправними дії, які полягають у зменшенні розміру нарахованої виплати пенсії ОСОБА_1, з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії з 01.01.18 та з 01.01.19по 31.12.19 - 75%, визначеного станом на 01.03.18 з 01.01.18, а також зобов'язати провести, відповідно до статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", повну виплату з 01.01.18, перерахованої з 01.01.18 пенсії ОСОБА_1, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, виходячи з розміру 8951,25 грн з урахуванням раніше проведених виплат.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем наведені вище вимоги процесуального закону не виконані, до позовної заяви не додано докази сплати судового збору.
Натомість прохальна частина містить клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.
Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із частиною першою статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору сторону за певних умов у разі, якщо її майновий стан є таким, що утруднює виконання цього обов'язку у повному обсязі.
Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, варто зазначити, що частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем не додано жодного доказу на підтвердження наведених у ньому обставин, які свідчать про незадовільний майновий стан, що перешкоджає виконанню обов'язку щодо сплати судового збору.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про відсточення сплати судового збору є необґрунтованим, не підтвердженим доказами, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн за реквізитами: Отримувач : УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ : 38019510; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; Розрахунковий рахунок: 34319206084011;КЕКД: 22030101; Прризначення платежу : Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд, або доказів на підтвердження підстави відстрочення сплати судового збору чи умотивованого клопотання про відстрочення платежу.
Керуючись статтями 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.
Суддя О.О. Кукоба