13 грудня 2018 року м.Київ № 810/4260/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій,
за участю сторін:
- представника позивача: Рибченко Н.М., довіреність б/н від 13.09.2018,
- представника відповідача: Кратко Н.А., довіреність №3038/9/10-36-10-04 від 29.03.2018,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - позивач, ТОВ "Васт-Транс") з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у порушенні процедури проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за березень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення з ПДВ у період з 18.05.2018 по 08.06.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.04.2018 ТОВ "Васт-Транс" подало до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2018 року з додатками, що підтверджується квитанцією №2 від 19.04.2018, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позивач пояснює, що 18.05.2018 головному бухгалтеру ОСОБА_3 було вручено наказ ГУ ДФС у Київській області №1053 від 17.05.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Васт-Транс" тривалістю 10 робочих днів, починаючи з 18.05.2018, направлення на перевірку від 18.05.2018 №1505 та №1506, видані головному державному ревізору-інспектору відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та копії довідок від 20.02.2018 №32/I/10-360400 та №33/T/10-360400 про те, що такі особи працюють в ГУ ДФС у Київській області.
На вимогу головного бухгалтера надати службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, було повідомлено про відсутність службових посвідчень та повідомлено про наявність лише довідок.
18 травня 2018 року позивачем було допущено до перевірки інспекторів податкового органу за відсутності службових посвідчень, про що вчинено запис у Журналі реєстрації перевірок ТОВ "Васт-Транс" за №71.
01 червня 2018 року головному бухгалтеру позивача ОСОБА_3 було вручено наказ Головного управління ДФС у Київській області №1172 від 01.06.2018 "Про продовження документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Васт-Транс" на 5 робочих днів , починаючи з 04.06.2018 та направлення на перевірку від 18.05.2018 №1505 та №1506, видані головному державному ревізору-інспектору відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Позивач зазначає, що головний бухгалтер повторно просив надати службові посвідчення головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво- Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Проте, вищевказані інспектори відділення повідомили про відсутність службових посвідчень та повторно пред'явили довідки ГУ ДФС у Київській області від 20.02.2018 №32/I/10-360400 та №33/T/10-360400.
04 червня 2018 року позивач повторно допустив до перевірки інспекторів контролюючого органу за відсутності службових посвідчень, про що вчинено запис у Журналі реєстрації перевірок ТОВ "Васт-Транс" за №72.
21 червня 2018 року позивачу було вручено акт від 15.06.2018 за №337/10-36-54-01/30367782 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Васт- транс" з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за березень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення з ПДВ, у висновках якого відповідач зазначає про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку на 314756,00 грн. та заниження суми податкових зобов'язань, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 4506,00 грн.
Позивач вказує, що нормами ПК України чітко визначено перелік документів, які має пред'явити фіскальний орган перед початком проведення перевірки: наказ, направлення та службові посвідчення. Надання інших документів - довідок, не передбачено законом.
Позивач наголошує, що у перевіряючих були відсутні службові посвідчення, непред'явлення яких зумовлює відсутність підстав для проведення перевірки.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з 28.03.2018 проводиться реформування територіальних органів Державної фіскальної служби, згідно з наказом від 06.06.2018 №356 "Про внесення змін до деяких наказів ДФС", з метою виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" та №297 "Деяких питання діяльності органів Державної фіскальної служби", Змін до структури головних управлінь ДФС в областях та м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, митниць ДФС за погодженням від 22.05.2018 Міністра фінансів України, затверджені в.о. голови ДФС), що ускладнює роботу працівників інспекції та відбувається затримка документообігу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" відбувається реорганізація територіальних органів Державної фіскальної служби, шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби.
Тобто, органи Державної фіскальної служби на даний час перебувають в процесі реорганізації.
Відповідно до вимог ч.2 п.3 наказу ДФС від 23.10.2014 №207 "Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби" надано право видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС.
Відповідач вказує, оскільки на момент виходу посадових осіб контролюючого органу на перевірку, Києво-Святошинське відділення знаходилось у стані реформування, тому пред'явлення цими особами довідок (замість службових посвідчень) в даному випадку є аналогічним пред'явленню службових посвідчень.
Наголошує, що право видання таких довідок робітникам ДФС не суперечить вимогам чинного законодавства.
Присутній у судових засіданнях 20.09.2018, 16.10.2018, 15.11.2018 та 13.12.2018 представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Присутній у судових засіданнях 20.09.2018, 16.10.2018, 15.11.2018, 20.11.2018 та 13.12.2018 представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (ідентифікаційний код 30367782) зареєстроване в якості юридичної особи 19.03.1999 за адресою: 08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 42-43).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №13831221 Серії НВ №052367 від 06.04.1999 позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (т. 1, а.с. 39).
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2018 ТОВ "Васт-Транс" подало до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2018 року з додатками, в якій зазначено сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 314756,00 грн. (ряд. 20.2, 20.2.1), що підтверджується квитанцією №2 від 20.04.2018, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1, а.с. 99-105).
Судом встановлено, що у період з 18.05.2018 по 01.06.2018 головними державними ревізорами-інспекторами відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Васт-Транс" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення ПДВ, за результатами якої був складений акт від 15.06.2018 №337/10-36-54-01/30367782 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с. 17-32).
Перевірка проведена на підставі на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 17.05.2018 №1053 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Васт-Транс" та направлень на перевірку від 18.05.2018 №1505 та №1506 (т. 1, а.с. 11-13). Перевірка була продовжена на 5 робочих днів на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 01.06.2018 №1172 "Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Васт-Транс" (т.1, а.с. 14).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Васт-Транс" п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст. 198, абз. 1 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим контролюючий орган дійшов висновку про завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 314756,00 грн. та заниження суми податкових зобов'язань, яка сплачується до державного бюджету у розмірі 4506,00 грн.
Позивач, вважаючи, що контролюючим органом було порушено процедуру проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: не надано під час проведення перевірки службових посвідчень посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України; (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
В свою чергу стаття 78 ПК України визначає обставини, за наявності яких здійснюється позапланова перевірка.
Так, у відповідності до вимог пункту 78.1.8 статті 78 ПК України, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є те, що платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до вимог пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 78.5 статті 78 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
В свою чергу, пункт 81.1 статті 81 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Позивач зазначає, що на момент прибуття на підприємство позивача з метою проведення позапланової виїзної перевірки головні державні ревізори-інспектори відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали не службові посвідчення, а довідки про те, що такі особи працюють в ГУ ДФС у Київській області від 20.02.2018 №32/І/10-360400, №33/Т/10-360400.
При цьому вказує, що нормами ПК України чітко визначено перелік документів, які має пред'явити працівник фіскального органу перед початком проведення перевірки: направлення на проведення перевірки, копію наказу на проведення перевірки та службові посвідчення. Надання інших документів - довідок, законом не передбачено.
Враховуючи зміни до ПК України у вигляді арешту майна підприємства у зв'язку із недопуском до проведення перевірки, ТОВ "Васт-Транс" було надано відповідачу документи до перевірки.
Розглядаючи вказаний спір суд зазначає, що ключовими його моментами є встановлення у сукупності обставин, чи було дотримано працівниками контролюючого органу приписи статті 81 ПК України, чи підтверджено повноваження посадових осіб Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у належний спосіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, пунктом 9 якого встановлено, що ДФС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
Пунктом 3 наказу Державної фіскальної служби України від 23.10.2014 №207 "Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби", дозволено до отримання посвідчень, зразки яких затверджені цим наказом:
- посадовим особам фіскальної служби використовувати посвідчення посадових осіб органів доходів і зборів при незмінності назви посади працівника;
- начальникам головних управлінь, митниць, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, ДПІ (СДПІ), спеціалізованих департаментів та органів, що утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311, видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС, які використовувати виключно з паспортом громадянина України.
Суд зазначає, що приписи вищезазначеного наказу, як локального акту, прийнятого ДФС на виконання своїх функцій, в частині видачі працівникам довідок про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС, які дозволено використовувати виключно з паспортом громадянина України, суперечить приписам статті 81 ПК України, яка чітко передбачає обов'язок посадової особи контролюючого органу пред'явити перед початком перевірки саме службове посвідчення і не містить жодних альтернатив цьому.
Отже, положення пункту 3 наказу Державної фіскальної служби України від 23.10.2014 №207 "Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби" в частині можливості використання посадовою особою фіскальної служби довідок про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС не кореспондуються з вимогами статті 81 ПК України в частині обов'язку посадової особи контролюючого органу пред'явити перед початком перевірки службове посвідчення.
Отже ненадання посадовою особою контролюючого органу перед початком проведення перевірки службового посвідчення свідчить про недотримання фіскальним органом встановленого порядку проведення перевірки.
Судом встановлено, що перед початком перевірки посадовими особами Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області разом із направленнями на перевірку від 18.05.2018 №1506 та №1505 та копією наказу ГУ ДФС у Київській області від 17.05.2018 №1053 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Васт-Транс" було пред'явлено довідки, складені на бланку Головного управління ДФС у Київській області та підписані начальником управління по роботі з персоналом ОСОБА_6
Зокрема, довідка від 20.02.2018 №32/І/10-360400 видана ОСОБА_5 у тому, що вона дійсно з 20.06.2017 працює в ГУ ДФС у Київській області (наказ від 16.06.2017 №361-о). Також у довідці зазначено, що на теперішній час обіймає посаду головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області (а.с.80).
Зокрема, довідка від 20.02.2018 №33/Т/10-360400 видана ОСОБА_4, що вона дійсно з 12.07.2017 працює в ГУ ДФС у Київській області (наказ від 07.07.2017 №435-о). Також у довідці зазначено, що на теперішній час обіймає посаду головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області (а.с.81).
Відповідно до записів №70 та №71 в журналі реєстрації перевірок ТОВ "Васт-Транс" посадовими особами Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 замість службових посвідчень були надані довідка від 20.02.2018 №32/I/10-360400 та №33/Т/10-360400 (т. 1, а.с. 95-98).
Отже, пред'явлення посадовими особами Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перед початком перевірки позивача довідок ГУ ДФС у Київській області від 20.02.2018 №32/I/10-360400 та №33/Т/10-360400 замість службових посвідчень свідчить про порушення процедури проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт Транс" з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за березень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення з ПДВ, результати якої оформлено актом від 15.06.2018 №337/10-36-54-01/30367782.
Крім того, суд зазначає, що право видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС надано згідно п. 3 наказу ДФС України від 23.10.2014 №207 "Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби" лише начальникам головних управлінь, митниць, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, ДПІ (СДПІ), спеціалізованих департаментів та органів, що утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311.
В той же час пред'явлені замість службових посвідчень довідки від 20.02.2018 №32/I/10-360400 та №33/Т/10-360400 були складені на бланку Головного управління ДФС у Київській області та підписані начальником управління по роботі з персоналом ОСОБА_6, а не начальником Головного управління ДФС у Київській області, що також свідчить про недотримання посадовими особами, які проводили спірну перевірку, порядку її проведення.
Крім того, відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 07.07.2017 №435-о «Про призначення працівників» ОСОБА_4 призначено в порядку переведення з 12 липня 2017 року на посаду завідувача сектору контролю за відшкодуванням ПДВ території обслуговування Києво-Святошинської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області (т.1, а.с. 218-219).
Відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2017 №361-о «Про призначення працівників» ОСОБА_5 призначено в порядку переведення з 20 червня 2017 року на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування місцевих податків і зборів території обслуговування Києво-Святошинської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області (т.1, а.с. 220).
Згідно витягів з наказу ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2017 №790-о «Про переведення працівників» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 22.11.2017 переведено на посади головних державних ревізорів-інспекторів відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області (т.1, а.с. 233-234).
В той же час штатний розпис Головного управління ДФС у Київській області на 2018 рік, у складі якого передбачено як структурний підрозділ Києво-Святошинське відділення ГУ ДФС у Київській області з штатною чисельністю 31 посада, був введений в дію наказом ГУ ДФС у Київській області від 29.01.2018 №171 (т. 1, а.с. 112-132).
Отже, на момент переведення з 22.11.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на посади головних державних ревізорів-інспекторів відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ще не існувало у штатному розписі ГУ ДФС у Київській області такого структурного підрозділу як Києво-Святошинське відділення, що своєю чергою ставить під сумнів законність видачі довідок від 20.02.2018 №32/I/10-360400 та №33/Т/10-360400.
Суд також звертає увагу, що Києво-Святошинське відділення ГУ ДФС у Київській області є відокремленим структурним підрозділом ГУ ДФС у Київській області та діє на підставі Положення про Києво-Святошинське відділення ГУ ДФС у Київській області, яке затверджене наказом ГУ ДФС у Київській області від 19.04.2018 №849 (т.1, а.с. 188-217).
Тобто, на момент видачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 довідок від 20.02.2018 №32/I/10-360400 та №33/Т/10-360400 про те, що такі особи обіймають посади головних державних ревізорів-інспекторів відділу податків і зборів з юридичних осіб у Києво-Святошинському відділенні ГУ ДФС у Київській області, ще не було затверджено Положення про Києво-Святошинське відділення ГУ ДФС у Київській області.
Таким чином, суд зазначає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було переведено на посади головних державних ревізорів-інспекторів відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області раніше ніж було затверджено Положення про дане відділення та затверджено штатний розпис ГУ ДФС у Київській області на 2018 рік.
У зв'язку з чим, суд вважає, що посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було порушено процедуру проведення документальної позапланової виїзної перевірки та пред'явлено не всі документи, пред'явлення яких є обов'язковим для її проведення, зокрема, не надано службових посвідчень головних державних ревізорів-інспекторів відділу податків і зборів з юридичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
З огляду на це, довідки від 20.02.2018 №32/I/10-360400 та №33/Т/10-360400 не можуть прийматися судом як належні та допустимі докази, що підтверджують повноваження посадових осіб Києво-Святошинського відділення Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приступити до проведення перевірки та проводити таку перевірку.
Щодо посилання відповідача на те, що предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин, натомість, дії відповідача, які полягали у порушенні процедури проведення документальної позапланової виїзної перевірки, вичерпали свою дію фактом проведенням відповідної перевірки, суд зазначає таке.
Податкова перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Недотримання встановлених статтями 75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25.11.2017 у справі №810/5059/14 та Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а15.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Київській області, які полягали у порушенні процедури проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт Транс" з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за березень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення з ПДВ, результати якої оформлено актом від 15.06.2018 №337/10-36-54-01/30367782, а саме: ненаданні під час проведення перевірки службових посвідчень посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як убачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як убачається з частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з укладеного між позивачем та адвокатом Рибченко Наталією Миколаївною договору про надання правової допомоги від 06.07.2018 №06/07/18 (т. 1, а.с. 35-36), гонорар за надання правничої допомоги з надання правової інформації у вигляді консультації, аналізу наданих замовником документів, що стосується податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року та складання позовної заяви щодо визнання протиправними дій відповідача під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання протиправності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за березень 2018 року становить 5000,00 грн., за участь у кожному судовому засіданні - 1500,00 грн. та виконані інші роботи згідно даного договору у розмірі 500,00 грн. за кожну годину.
Відповідно до акту виконаних робіт б/н від 12.07.2018 (т. 1, а.с. 37) адвокатом Рибченко Наталією Миколаївною надана позивачу правнича допомога, а саме: надання правової інформації у вигляді консультації, аналіз наданих замовником документів, що стосується податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року та складання та виготовлення позовної заяви щодо визнання протиправними дій відповідача під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання протиправності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за березень 2018 року, на суму 5000,00 грн.
Зазначені грошові кошти були сплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2018 №12264 на суму 5000,00 грн. (т. 1, а.с. 40).
Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, який здійснював підготування позовної заяви із попереднім опрацюванням матеріалів, супроводження справи в суді є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Відтак, враховуючи, що позивачем надано належні докази у підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, які були сплачені ним з метою належного захисту інтересів позивача у Київському окружному адміністративному суді, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.
Крім цього, позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.08.2018 №12663, оригінал якого наявний в матеріалах справи (т. 1, а.с. 2).
Таким чином, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок Головного управління ДФС у Київській області судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Отже, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 6762,00 грн.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст судового рішення складено 26.12.2018.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області, які полягали у порушенні процедури проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт Транс" з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за березень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення з ПДВ, результати якої оформлено актом від 15.06.2018 №337/10-36-54-01/30367782, а саме: ненаданні під час проведення перевірки службових посвідчень посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт Транс" (08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, буд. 1, ідентифікаційний код: 30367782) судові витрати у сумі 6762,00 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5а, ідентифікаційний код: 39393260).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення підписано 26.12.2018р.
Суддя Кушнова А.О.