10.2.4
Іменем України
02 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3801/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо встановлення розстрочки у виплаті перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по теперішній час;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області розрахувати та виплатити позивачу заборгованість з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», за період з 01.01.2018 по дату прийняття рішення по даній справі;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області провести виплату перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в червні 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області з питанням щодо перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
В липні 2018 року отримав відповідь, в якій зазначено, що перерахунок пенсії був проведений, розмір пенсії був збільшений, доплата за період з 01.01.2018 по 31.04.2018 була перерахована на картковий рахунок.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103) підвищення пенсії буде виплачуватися: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - щомісячно 50% від суми підвищення; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісячно 75% від суми підвищення; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - щомісячно 100% від суми підвищення.
Таким чином, відповідач, здійснивши перерахунок пенсії з 01.01.2018, встановив розстрочку її виплати.
Позивач вважає дії відповідача щодо встановлення розстрочки у виплаті перерахованої пенсії протиправними у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Відповідач позов не визнав, на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк.спр. 20-21).
Позивач перебуває на обліку у ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262) по лінії Міністерства оборони України.
Починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (надалі - Постанова №103) встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України № 2262 до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 Постанови №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість суду зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Постанова КМУ № 103 на час розгляду справи є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З наявних матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивачу проведено перерахунок пенсії за довідкою від 12.03.2018 № ФЕ 58437, виданою Луганським обласним військовим комісаріатом, про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначенні станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.
Довідка надійшла до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 27.03.2018.
Після перерахунку з 01.01.2018 позивачу виплачується пенсія у розмірі, що склав 3400,64 грн.: попередній розмір пенсії 1937,39 грн та 50% від підвищення - 1463,25 грн. В такому розмірі пенсія буде виплачуватися до 31.12.2018.
В подальшому позивач буде отримувати пенсію у розмірі: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 4132,26 грн.: попередній розмір пенсії 1937,39 грн та 75% від підвищення - 2194,87 грн.; з 01.01.2020 - 4863,88 грн.: попередній розмір пенсії 1937,39 грн та 100% від підвищення - 2926,49 грн.
Враховуючи викладене, виплата пенсії здійснюється відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до статті 55 Закону № 2262 нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Підставою для виплати компенсації є: порушення строків виплати пенсії; вина органів головного управління Пенсійного фонду України в неотриманні.
Вважають, що в даному випадку відсутні підстави для нарахування компенсації, оскільки відсутнє порушення строків виплати пенсії - порядок перерахування та виплати пенсії, встановлений Постановами № 103 та № 704, що прийняті на виконання пункту 4 статті 63 Закону України № 2262; відсутня вина Головного управління, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України державні службовці діють на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та Законами України.
В такому разі головне управління на момент розгляду справи виконала всі свої обов'язки згідно діючого законодавства. Нарахування та виплата компенсації в цьому випадку є безпідставною.
Просить відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 38).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у візові на позовну заяву просив розглянути справи за відсутності представника ГУПФУ в Луганській області (арк. спр. 21).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 12.12.2018. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 704,80 гривень за подання до суду до ухвалення судового рішення у справі (арк. спр. 1-2).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про закриття провадження у справі - відмовлено.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років за Законом України № 2262 по лінії Міністерства оборони України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Згідно довідки від 12.03.2018 №ФЕ 58437, виданої Луганським обласним військовим комісаріатом, яка надійшла до ГУ ПФУ в Луганській області 27.03.2018, розмір грошового забезпечення позивача становить 8685,50 грн., а саме: посадовий оклад - 4650,00 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн; процентна надбавки за вислугу років (45 %) - 2695,50 грн (арк. спр. 23).
З листа ГУПФУ в Луганські області від 16.07.2018 № 9430/03-01 вбачається, що на виконання Постанови № 103 управлінням проведено перерахунок пенсії за довідкою про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 12.03.2018 № ФЕ 58437, виданою Луганським обласним військовим комісаріатом, яка надійшла до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 27.03.2018. Після проведення перерахунку, розмір пенсії склав 4863,88 грн. Згідно постанови № 103 підвищення складає 26926,49 грн. З них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 1463,25 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 2194,87 грн; з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення: 2926,49 грн. Таким чином, відповідно до постанови № 103 позивач будете отримувати пенсію в розмірі: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 3400,64 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 4132,26 грн; з 01.01.2020 по 31.12.2020 щомісячно 4863,88 грн. (арк.спр. 5)
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи позивачу не здійснена виплата в повному обсязі перерахованої пенсії на підставі довідки від 12.03.2018 № ФЕ 58437, виданою Луганським обласним військовим комісаріатом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частиною третьою статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою КМУ № 103 визначений порядок перерахунку пенсій, призначених згідно із законом № 2262 до 01.03.2018 з урахуванням виплат, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704).
Аналіз змісту Постанови КМУ № 103 дає підстави для наступних висновків суду.
Пункт 1 вказаної постанови містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262 до 01.03.2018, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704.
Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01.01.2018 у таких розмірах:
з 01.01.2018 - 50 відсотків;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків;
з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Таким чином, Постановою КМУ № 103 визначений порядок, яким виплата сум підвищення перерахованої пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови КМУ від 13.02.2008 №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17.07.1992 №393” (далі-Порядок №45).
Вказаний висновок суду ґрунтується на таких законодавчо визначених положеннях.
Пунктами 2 та 3 Постанови КМУ № 103 встановлена процедура виплати сум перерахованої пенсії у зменшеному розмірі та сама виплата різниці у сумі перерахованої пенсії розстрочена на тривалий період.
Однак суд зазначає, що нормами Закону № 2262 зовсім не було визначене питання стосовно того, що виплата перерахованих сум пенсій може бути розстрочена у зменшеному розмірі (50 та 75 відсотків).
Статтею 1-1 Закону № 2262 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 прямо встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри виключно “перерахунку” усіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 зовсім не визначене та не передбачене право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри “виплати” перерахованих пенсій, що в наявності в Постанові від 21.02.2018 № 103.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону № 2262, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
В свою чергу, частиною другою статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з частино. третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Норми Закону № 2262 (а саме - частина третя статті 52, частина друга статті 55, частина четверта статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України (а саме - постанови від 21.02.2018 №103), які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.
Як наслідок, з урахуванням приписів частини третьої статті 113 Конституції України, статей 6, 7 КАС України положення Постанови КМУ № 103 відносно умов, порядку та розмірів виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися, оскільки відповідно до змісту частини четвертої статті 63 Закону № 2262 зовсім не визначені такі повноваження Кабінету Міністрів України.
Крім того, Постановою КМУ № 103 не скасовувалася та не визнавалася нечинною Постанова КМУ № 45 від 13.02.2008. До останньої постанови були лише внесені зміни щодо змісту пунктів Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок №45), відносно умов та розмірів перерахунку пенсії.
Зазначені обставини свідчать про необхідність відновлення права позивача на отримання у повному об'ємі належних йому сум за період з 01.01.2018, які повинні були розраховані та виплачені відповідно до чинних у зазначений період нормативно-правових актів без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Частиною другою статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо зобов'язання відповідача розрахувати та виплатити позивачу заборгованість з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.
Під час розгляду справи було достовірно встановлено, що відповідач порушив строки виплати пенсії в повному обсязі позивачу з власної вини, оскільки застосував положення Постанови № 103 без належного врахування та застосування положень статті 11, частини третьої статті 52, частини другої статті 55, частини четвертої статті 63 Закону № 2262, які мають вищу юридичну силу та підлягали аналізу та застосуванню в першу чергу.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 23.11.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки у даній справі позов задовольняється, відповідно до приписів частини другої статті 133 КАС України судовий збір у розмірі 704,80 грн. до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Луганській області.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо встановлення розстрочки у виплаті ОСОБА_1 перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний номер 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) розрахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з виплати сум пенсії за період з 01.01.2018 по дату набрання рішенням суду по даній справі законної сили, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з нарахуванням компенсації втрати частини доходів станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області проводити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з дати набрання рішенням суду по даній справі законної сили.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний номер 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) до Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця