22 листопада 2018 року № 320/5572/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просить стягнути пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 18.09.2018 по 18.10.2018 включно, у розмірі 174548,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2014 ТОВ "Авіалінії Харкова" була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 9779425,00 грн., у зв'язку з чим податковим органом було проведено документальну позапланову виїзду перевірку правомірності нарахування товариством бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, за результатами якої, зокрема, було підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 264734,00 грн. та винесено податкові повідомлення-рішення від 24.03.2015 №№ 0007011502, 0007021502, 0007061502. Вказані податкові повідомлення-рішення було визнано протиправними та скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 по справі №826/19959/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, проте не зважаючи на це контролюючим органом не було подано до територіального органу Державної казначейської служби України висновок щодо відшкодування позивачу суми ПДВ на рахунок у банку, у зв'язку з чим на теперішній час сума ПДВ у розмірі 9514691,00 грн. залишається не відшкодованою. На підставі викладеного, позивач, керуючись пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, просить суд стягнути з Державного бюджету України пеню у розмірі 174548,71 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 18.09.2018 по 18.10.2018 включно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача,- Головного управління ДФС у м. Києві, в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою передумовою нарахування пені на суму невідшкодованого ПДВ є наявність факту погашення заборгованості з такого бюджетного відшкодування, оскільки день такого погашення має включатися у розрахунок, проте, за даними інформаційної системи органу ДФС, відсутня можливість нарахування пені на суму залишку бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ. Крім того, представник зазначив, що податковий орган не направляє висновки щодо сум відшкодування ПДВ до органу що здійснює казначейське обслуговування коштів. На підставі викладеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача,- Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що, оскільки, до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надходила інформація з Реєстру про здійснення бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 9514691,00 грн. за листопад 2014 року, то у позивача відсутні підстави для стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 174548,71 грн.
Крім того, Головним управління ДФС у м. Києві було подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку предметом позову, є, зокрема, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 174548,71 грн.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у своєму клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Ураховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство "Авіалінії Харкова", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код 25469838) зареєстроване в якості юридичної особи 29.04.1998 за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 8, корпус А, перебуває на обліку як платник податків з 21.07.1998, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2014 ТОВ "Авіалінії Харкова" було подано до Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій в рядку 23.1 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 9779425,00 грн.
До податкової декларації позивачем були додані, зокрема: розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1); довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4); розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).
Судом встановлено, що у період з 09.02.2015 по 26.02.2015 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Авіалінії Харкова" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 05.03.2015 №1336/26-51-15-02-07/25469838.
Згідно з висновками, зазначеними в акті перевірки, податковим органом підтверджено задеклароване позивачем бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок у банку за листопад 2014 року в сумі 264734,00 грн., а також встановлено:
- порушення абз. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів: за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 365477,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269143,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн.;
- завищення суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 року у розмірі 9514691,00 грн.;
- завищення значення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) податкових декларацій за відповідні податкові періоди: за липень 2013 року на суму 959046,00 грн., за серпень 2013 року на суму 953351,00 грн., за вересень 2013 року на суму 2250486,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3774692,00 грн., за листопад 2013 року на суму 4676022,00 грн., за грудень 2013 року на суму 5675974,00 грн., за січень 2014 року на суму 6080576,00 грн., за лютий 2014 року на суму 6720795,00 грн., за березень 2014 року на суму 7153537,00 грн., за квітень 2014 року на суму 7549201,00 грн., за травень 2014 року на суму 7875395,00 грн., за червень 2014 року на суму 8218736,00 грн., за липень 2014 року на суму 8632885,00 грн., за серпень 2014 року на суму 8994175,00 грн., за вересень 2014 року на суму 9372671,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 9514691,00 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 24.03.2015 №0007011502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за листопад 2014 року на суму 9514691,00 грн., та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2378672,00 грн.;
- від 24.03.2015 №0007021502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9513689,00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 365477,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269143,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн.;
- від 24.03.2015 №0007061502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за липень 2013 року на суму 959046,00 грн., за серпень 2013 року на суму 953351,00 грн., за вересень 2013 року на суму 2250486,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3774692,00 грн., за листопад 2013 року на суму 4676022,00 грн., за грудень 2013 року на суму 5675974,00 грн., за січень 2014 року на суму 6080576,00 грн., за лютий 2014 року на суму 6720795,00 грн., за березень 2014 року на суму 7153537,00 грн., за квітень 2014 року на суму 7549201,00 грн., за травень 2014 року на суму 7875395,00 грн., за червень 2014 року на суму 8218736,00 грн., за липень 2014 року на суму 8632885,00 грн., за серпень 2014 року на суму 8994175,00 грн., за вересень 2014 року на суму 9372671,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 9514691,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень, Головне управління ДФС у місті Києві рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29.05.2015 №8761/10/26-15-10-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0007011502, скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0007061502, а також збільшено на 866,00 грн. суму заниження бюджетного відшкодування з ПДВ, визначену в податковому повідомленні-рішенні від 24.03.2015 №0007021502.
На підставі акту перевірки та вищевказаного рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 29.05.2015 №8761/10/26-15-10-06 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 №0000121502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9514555,00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 366016,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269470,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн.
Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомленням-рішення протиправними, оскаржив їх до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 по справі №826/19959/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.03.2015 №0007011502 і №0007021502, від 15.06.2015 №0000121502.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2016 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 по справі №826/19959/15.
Ухвалою Верховного Суду України від 05.04.2017 відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України справи №826/19959/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Авіалінії Харкова" до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.11.2016 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 66301090).
Судом встановлено, що, не зважаючи на скасування у судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, а отже, узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку.
Як убачається зі змісту позовних вимог у даній справі, ТОВ "Авіалінії Харкова" просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню у розмірі 174548,71 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 18.09.2018 по 18.10.2018 включно.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пунктів 200.2 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).
В силу положень пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У свою чергу орган Державного казначейства України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судом встановлено, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 по справі №826/19959/15 набрала законної сили 04.07.2016, а тому, на думку суду, цю дату слід вважати днем закінчення процедури судового оскарження.
Згідно з листом ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.09.2016 №11713/10/26-51-10 ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 по справі №826/19959/15 була отримана контролюючим органом 12.07.2016, а тому останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, припадає на 19.07.2016.
Однак, висновок, контролюючим органом до територіального органу Державної казначейської служби України, поданий не був.
Разом з тим, 21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.
Вказаним законом був змінений порядок повернення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в чинній редакції), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).
При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.
При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України №26 встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;
- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;
- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;
- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, така інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Однак, судом встановлено, що заявлена позивачем у податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року та узгоджена за результатом судового оскарження сума бюджетного відшкодування в розмірі 9514691,00 грн. не була відображена контролюючим органом в жодному Реєстрі (які ведуться за Порядками №68 та №26; єдиному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету), що підтверджується відомостями з веб-сайтів Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/ cabinet/faces/public/reestr.jspx) та Міністерства фінансів України (http:// www.minfin.gov.ua/reestr).
Як було вже зазначено судом вище, правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 9514691,00 грн. була підтверджена судовими рішеннями по справі №826/19959/15, у зв'язку з чим така сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.
Отже, до 01.04.2017 контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
У свою чергу, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року №326 (далі - Порядок №326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.
На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.
ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 Розділу І Порядку №326).
Згідно з пунктами 1-3 Розділу ІІ Порядку №326, ДФС до 12-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, за попередній робочий день.
ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.
Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14 квітня 2017 року №263 (далі - Регламент).
Вказаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС) та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.
Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми "Обробка ПЗ та платежів", "Облік платежів" ІТС "Податковий блок", системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема "Реєстрація ПП" ІТС "Податковий блок"), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок"), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов'язані з відшкодуванням таких сум (підсистема "Облік платежів" ІТС "Податковий блок"), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок") та розміщується в розділі "Облік ПДВ" підсистеми "Облік платежів" ІТС "Податковий блок".
Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.
Згідно з пунктами 4, 5 Розділу VІІ Регламенту, формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та пунктом 4 Порядку №26, а також накладення на це повідомлення не менше двох ЄЦП посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного ГУ ДФС віднесено до рівня ГУ ДФС, тобто у даному випадку є повноваженням Головного управління ДФС у м. Києві.
Крім того, Розділом VІІІ Регламенту, визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).
Так, зокрема, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС "Податковий блок" підсистемі "Податковий аудит" та АІС "СУДИ" вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (п. 7.4 Розділу VІІІ Регламенту).
Отже, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14.04.2017 віднесено до повноважень Головних управлінь ДФС України в областях і м. Києві.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, саме Головне управління ДФС у м. Києві у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.
За таких обставин, право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві, яка полягає у нескладанні та ненаправленні до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (до 01.04.2017), та в ухиленні від внесення до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017).
Суд зазначає, що оскільки останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як було вказано вище, припадає на 19.07.2016, п'ятиденний строк для видачі органом Державного казначейства України платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку закінчується 26.07.2016, у зв'язку з чим 27.07.2016 у платника податку виникло право на отримання пені на суму заборгованості.
Так, відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Оскільки зазначену вище суму ПДВ відповідачами у строки, встановлені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №820/260/13-а (К/9901/877/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п'ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 9514691,00 грн.
Суд зазначає, що оскільки останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як було вказано вище, припадає на 19.07.2016, п'ятиденний строк для видачі органом Державного казначейства України платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку закінчується 26.07.2016, у зв'язку з чим 27.07.2016 у платника податку виникло право на отримання пені на суму заборгованості.
У позовній заяві ТОВ "Авіалінії Харкова" зазначило, що стягнення пені за періоди з 27.07.2016 по 17.09.2018 є предметом розгляду інших судових справ.
У зв'язку з цим в рамках цієї справи позивач просить стягнути пеню за період з 18.09.2018 по 18.10.2018 включно (31 день).
При визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення бюджетного відшкодування, суд звертає увагу на те, що з синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК вбачається, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.
Таким чином, у даному випадку при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка на рівні 18% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 06.09.2018 №593-рш.
Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування, складає 174548,96 грн. (9514691,00 грн. х 18% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 31 дня (кількість днів прострочення).
Натомість, звертаючись до суду, позивач просив стягнути на його користь суму пені у розмірі 174548,71 грн., тобто на 0,25 грн. менше, ніж розмір пені, розрахований судом.
Суд констатує, що заперечень щодо розрахунку пені з боку відповідачів до суду не надходило.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, з метою відновлення порушеного права позивача на стягнення пені за час затримки відшкодування ПДВ за листопад 2014 року у порядок та спосіб, передбачений законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" пені у сумі 174548,96 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у сумі 174548,96 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року відповідачі не надали.
Твердження Головного управління ДФС у м. Києві про те, що обов'язковою передумовою для виникнення у платника податку права на отримання пені за п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України є наявність факту погашення заборгованості з бюджетного відшкодування, суд вважає помилковим, заснованими на невірному тлумаченні зазначеної норми, та такими, що суперечать правовій позиції Верховного Суду від 30.01.2018 по справі №820/260/13-а (К/9901/877/18).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, задовольняючи адміністративний позов суд враховує, що саме бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, розумних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені.
Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.
Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2618,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.10.2018 №119.
Оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені внаслідок протиправних дій Головного управління ДФС у м. Києві, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код: 25469838) пеню у сумі 174548 (сто сімдесят чотири тисячі п'ятсот сорок вісім) грн. 96 коп., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 18.09.2018 по 18.10.2018 включно.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (ідентифікаційний код: 25469838) судові витрати у сумі 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 24 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код: 39439980).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.