29 червня 2017 року м. Київ № 810/618/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок"
до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2016 №0000861200,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Банкомзв'язок" (далі - позивач, ПрАТ "Банкомзв'язок") з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2016 №0000861200.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що камеральна перевірка даних, задекларованих ПрАТ "Банкомзв'язок" в податковій звітності з податку на додану вартість за звітний період грудень 2015 року, результати якої оформлені актом від 10.08.2016 № 367/15/19353391, проведена без дотримання строків для її проведення. Так, позивач вважає, що при проведенні перевірки контролюючий орган діяв поза межами своїх повноважень, а саме: така перевірка мала бути проведена виключно в термін, встановлений п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (тобто, упродовж 30-ти календарних днів, що настали за поданням акціонерним товариством уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року (а саме - в строк до 22.05.2016). Обставини протиправності проведення Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вказаної камеральної перевірки з наведеного мотиву встановлені Київським окружним адміністративним судом під час розгляду справи №810/2745/16. Також позивач вважає, що за фактом встановлення випадків несвоєчасної реєстрації акціонерним товариством податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у грудні 2015 року контролюючий органом мав право застосовувати норми ст. 1201 Податкового кодексу України лише в редакції чинній до 1 січня 2016 року, яка на той момент передбачала обов'язкову наявність порядку застосування штрафних санкцій за вказаний вид правопорушення. Разом з тим, оскільки вказаний порядок центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, розроблений не був, то у контролюючого органу взагалі не виникало підстав для застосування штрафної санкції відповідно до ст. 1201 Податкового кодексу України.
За наведених обставин позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 31.08.2016 № 0000861200, яке винесене на підставі зазначеного акта перевірки, протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач позовних вимог не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову (вх. №3197/17 від 07.03.2017) та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів заперечень відповідач зазначив, що в ході проведеної камеральної перевірки в серпні 2016 року було встановлено, що податкові накладні, виписані ПрАТ "Банкомзв'язок" за грудень 2015 року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів. Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо застосування штрафів, всього на загальну суму 91 713,07 грн. (за затримку на терміни до 15 календарних днів) за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач вказує на те, що факт вчинення позивачем податкового правопорушення є очевидним і останнім не заперечується, а спірне податкове повідомлення-рішення вважає таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
За наведених обставин, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю.
У судовому засіданні призначеному на 29.06.2017 уповноважений представник позивача пітримав позов у повному обсязі. Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на зазначене та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка та/або експерта, керуючись приписами ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 10.08.2016 працівником Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (Сквирівське відділення) на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість ПрАТ "Банкомзв'язок" з податку на додану вартість за грудень 2015 року, за результатами якої складений Акт від 10.08.2016 № 367/15/19353391 (далі - акт перевірки).
Згідно змісту Акта перевірки від 10.08.2016 при перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року (реєстр. № 9273773443 від 20.01.2016); додаток 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 20.01.2016 № 9273773436; додаток 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість" (Д1) за грудень 2015 року № 9273773456 від 20.01.2016.
У висновках акта перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 917 130,18 грн. за грудень 2015 року. Перелік таких несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних з датами їх виписки та фактичної реєстрації, кількістю днів затримки реєстрації та сумою податку наведений на стор. 3 - 4 акта перевірки.
31.08.2016 Сквирівське відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі Акта перевірки та згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення - рішення за № 0000861200, яким до ПрАТ "Банкомзв'язок" застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на термін до 15 календарних днів, всього у розмірі 91 713,07 грн.
Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2016 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Основним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.
Права контролюючого органу визначені статтею 20 Податкового кодексу України, так підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 вказаної статті встановлено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно із пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
З системного аналізу наведених положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка має свої специфічні ознаки, які притаманні тільки даному виду перевірки. Зокрема, податковим законодавством не визначено підстави для її проведення, не передбачено вчинення контролюючим органом певних дій, при дотриманні яких можливе її проведення, як то направлення запиту, винесення наказу, направлення на проведення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та направлення (вручення) цих документів платнику податків.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (набрав чинності з 01.01.2017 року) підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнений абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, законодавець чітко вказав та фактично підтвердив неможливість проведення шляхом камеральних перевірок з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних до набрання чинності Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 року.
Відтак, на підставі наведених норм Податкового кодексу України до 01.01.2017 року предметом камеральної перевірки могла бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність даним системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
При цьому, своєчасність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 01.01.2017 не була та не могла бути предметом камеральної перевірки, а вказана обставина перевірялася шляхом проведення документальних перевірок платників податків, порядок проведення яких відмінний від порядку проведення камеральних перевірок.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Законом № 1797-VIII статті 76 Податкового кодексу України доповнено пунктом 76.3, відповідно до якого, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Наведене свідчить про те, що з 01.01.2017 року значно розширено та спрощено повноваження податкового органу шляхом надання йому права на проведення камеральних перевірок, зокрема і на предмет своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з врахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), тоді як до набрання чинності змін, внесених до Податкового кодексу України Законом № 1797-VIII, таке право контролюючого органу обмежувалося 30-денним строком, що настає за граничним терміном отримання податкової декларації відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.
Відтак, контролюючий орган набув права проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягали наданню платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних лише з 01.01.2017.
Натомість, відповідачем проведено камеральну перевірку щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за грудень 2015 року 10.08.2016.
Також суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем надано суду постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 по справі № 810/2745/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дії щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої складений Акт від 10.08.2016 № 367/15/19353391.
Так, вказаною постановою суд апеляційної інстанції позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок" задоволено та визнано протиправними дії Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо проведення камеральної перевірки податкової декларації Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок" з податку на додану вартість за грудень 2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у який беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене та той факт, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято від 31.08.2016 № 0000861200 прийняте на підставі висновків камеральної перевірки, яка проведена з порушенням вимог законодавства, суд вважає його таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги встановлення рішенням суду факт протиправності проведення перевірки позивача за наслідком якої було прийнято спірне рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Враховуючи той факт, що позивачем вимог про відшкодування судових витрат не було заявлено, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сквирського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 31.08.2016 № 0000861200.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.