02 січня 2019 року Справа № 280/5013/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.11.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними з 01.01.2018 дії відповідача щодо зменшення раніше призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату заборгованості позивачу по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 16.06.1988 Запорізьким обласним військовим комісаріатом призначено пенсію за вислугу років. На час виходу на пенсію мав 32 роки служби та військове звання «майор». З веденням в дію з 01.05.1992 року Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» пенсію було призначено у розмірі 75% відповідних сум грошового забезпечення. З набранням чинності з 01.01.2003 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» було призначено пенсію у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення. З 01.01.2007 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та одержує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-IV (далі - Закон № 2262-IV ). 02.11.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення. У відповідь на звернення позивач отримав відмову у перерахуванні пенсії з посиланням на те, що перерахунок проведено згідно з нормами законодавства, яке діяло на день проведення відповідного перерахунку, тому й максимальний розмір пенсії позивача не перевищує 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зв'язку з незгодою з діями відповідача вважає, що його права на отримання пенсії у збільшеному розмірі, внаслідок її перерахунку за новими зміненими розмірами посадового окладу у складі грошового забезпечення у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, що визначається виключно на законодавчих (а не підзаконних) підставах, має право на перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, оскільки це передбачено ст.63 Закону № 2262-IV. Дії відповідача вважає протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 27.11.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 20.12.2018 без повідомленням (викликом) сторін.
06.12.2018 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що перерахунок пенсії позивача відбувся у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з грошового забезпечення військовослужбовців, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 01.03.2018. Отже, всі пенсії, які перераховуються або призначаються відповідно до грошового забезпечення військовослужбовців, призначаються (перераховуються) з відсоткового розміру, який встановлено Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» (далі - Закон №2262-ХІІ) на дату призначення (перерахунку) пенсії. Отже, дії відповідача щодо застосування 70% грошового забезпечення, передбаченого Законом № 2262-XII під час проведення перерахунку пенсії позивачу є такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент здійснення такого перерахунку діяла норма ст.13 Закону № 2262-XII, яка передбачала саме такий максимальний відсоток грошового забезпечення. З огляду на викладене просить суд у позові відмовити.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 01.01.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону № 2262-IV.
Позивач з 05.08.1959 по 15.06.1988 проходив військову службу в лавах Збройних Сил України та був звільнений у запас. На час звільнення мав вислугу років 32 роки та військове звання «майор».
З 01 січня 2007 року ОСОБА_1 відповідно до Закону № 2262-IV було призначено пенсію за вислугою років з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, вислуга складає 32 роки.
З набранням чинності з 01.03.2018 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розміри грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та за правилами, визначеними у пунктах 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем проведено перерахунок призначеної пенсії, з доплатою сум пенсій згідно проведеного перерахунку, починаючи з 01.01.2018. На виконання вказаних норм відповідачем було проведено перерахунок його пенсії з урахуванням збільшеного розміру посадового окладу, але зменшено основний розмір його пенсії з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення (з 01.01.2018), що, в свою чергу, призвело до зменшення розміру пенсії.
02.11.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13.11.2018 №2259/Ф-9 позивача повідомлено про те, що перерахунок проведено згідно з нормами законодавства, яке діяло на день проведення відповідного перерахунку, тому й максимальний розмір пенсії позивача не перевищує 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів адміністративної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018.
При проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено частино 2 статті 13 Закону №2262-XII.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.
Проаналізувавши викладені норми законодавства, суд встановив, що дійсно підпунктом 8 пункту 6 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ і зменшено розмір пенсій військовослужбовців спочатку з 90% до 80% грошового забезпечення, а надалі з 80% до 70% грошового забезпечення.
У той же час, пунктом 2 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Отже, дія Закону № 3668-VI не поширюється на ОСОБА_1 , оскільки йому призначено пенсію до набрання чинності цим Законом, а, відтак, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, слідує, що позивач має право на перерахунок пенсії, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01.01.2018 раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, і відновити його порушені права шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 19.11.2018 №126.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01.01.2018 раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 до часу припинення відповідного права або зміни законодавства.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02.01.2019.
Суддя О.О.Артоуз