79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" грудня 2018 р. Справа №926/1474/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Дубник О.П.
суддів Зварич О.В.
ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання Мокра А.В.,
представники сторін в судове засідання не з'явились (належно повідомлені),
розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” (далі - АТ “СК “АХА Страхування”) № 14193/УБК від 06.11.2018 (вх.№ 01-05/1105/18 від 15.11.2018)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2018 (суддя Бутирський А.А., повний текст складено 22.10.2018)
у справі № 926/1474/18
за позовом: АТ “СК “АХА Страхування”, м. Київ
до відповідача-1: Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до відповідача-2: Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (далі - Чернівецьке МІСЬКШЕП), м. Чернівці
до відповідача-3: Комунального підприємства “Чернівціводоканал” (далі - КП “Чернівціводоканал”), м. Чернівці
про стягнення 18 962, 19 грн збитків.
1.Розгляд справи.
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
У судовому засіданні 27.11.2018 не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін справи відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Позивач та відповідачі у судове засідання участі уповноважених представників не забезпечили, хоча про час, дату та місце розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 145-147) та поданими відповідачем1 та відповідачем 2 відзивами на апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
3. Короткий зміст позовних вимог.
АТ “СК “АХА Страхування” звернулося з позовом до Чернівецької міської ради, Чернівецького МІСЬКШЕП та КП “Чернівціводоканал” про солідарне стягнення 18 962, 19 грн страхового відшкодування за завдані збитки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2015 гр. ОСОБА_2, керуючи автомобілем “Peugeot”, державний номер НОМЕР_1, потрапив у ДТП, внаслідок наїзду на перешкоду, а саме каналізаційний люк, внаслідок чого транспортному засобу було завдано механічних пошкоджень. На підставі договору добровільного страхування від 08.07.2017, укладеного позивачем та ОСОБА_3, власником транспортного засобуё позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 18 962, 19 грн та вважає, що в силу ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» 07.03.1996 № 85/96-ВР, він набув право вимоги до винних осіб.
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2018 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судове рішення у справі мотивоване ст.ст. 993, 1166, 1187 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 27 ЗУ «Про страхування», абз. 7 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони” від 30.03.1994 № 198, і зроблено висновок, про недоведеність позивачем причин ДТП, а саме наїзд на перешкоду (каналізаційний люк). Судом взято до уваги довідку про дорожньо-транспортну пригоду, в якій вказано, що така сталась внаслідок наїзду на перешкоду, механічних пошкоджень не виявлено, недоліків утримання вулично-дорожньої мережі на місці ДТП не виявлено. Довідку відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернівці та автомобільно-технічної інспекції суд не взяв до уваги, оскільки така не містить номер та дата її видачі, а підпис особи, яка підписала цю довідку, є нерозбірливим. До того ж у цій довідці вказано, що автомобіль “Peugeot 206”, державний номер НОМЕР_1 здійснив наїзд на дорожню впадину, що не є тотожнім наїзду на перешкоду, а саме каналізаційний люк. Крім того, з посиланням вищезазначену постанову уряду, місцевим господарським судом зазначено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані разом з Державтоінспекцією брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони склалися, та усувати виявлені недоліки, а відповідачі не залучались для участі в огляді місця дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 28.09.2015.
5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи сторін справи.
5.1. АТ “СК “АХА Страхування” не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його незаконним та прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що крім довідки відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернівці та автомобільно-технічної інспекції до матеріалів справи долучено довідку № 73242556 про ДТП, яка містить всю необхідну інформацію та повідомлення про настання страхового випадку, в якому вказано, що під час руху водій здійснив наїзд на люк, внаслідок чого застрахований транспортний засіб отримав пошкодження. Вказує, що таку ж інформацію відображено в страховому акті АТ “СК “АХА Страхування”. З посиланням на постанову Верховного суду від 15.05.2018 у справі № 373/1281/16-ц вважає, що власником автомобільних доріг, яким є Чернівецька міська рада, не створено всіх умов щодо безпеки використання автомобільних доріг, що призвело до автотранспортної пригоди та матеріальних збитків позивача, яка підлягає йому відшкодуванню.
5.2. 10.12.2018 від відповідача2 та відповідача 3 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони зазначали про безпідставність доводів скаржника, просили рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2018 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач 2 зазначав, що в позовній заяві позивач вказує про ДТП на неіснуючій вулиці в м. Чернівці, оскільки вулицю Щербакова змінено на вулицю ОСОБА_4, також позивачс у позовній заяві вказує і про інше місце ДТП - вул. Г. Дніпра в м. Переяслав - Хмельницький, до матеріалів справи не долучено жодних адміністративних матеріалів ДТП, відсутній акт огляду місця ДТП для визначення дорожніх умов, за яких це сталось, не вказано дату і номер довідки, виданої Управлінням державтоінспекції в Чернівецькій області. Відповідачем 3 також вказано, що беручи до уваги дані довідки ДАІ № 73242556 від 28.09.2015 про скоєння ДТП 28.09.2015 без механічних пошкоджень транспортного засобу та те, що акт його огляду складений судовим експертом лише 29.09.2015 (без зазначення часу огляду), відсутні підстави стверджувати, що вказаний автомобіль отримав пошкодження саме 28.09.2015.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
08.07.2015 позивачем та гр. ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту “Все включено” № л64710а5ш (далі - договір), згідно якого застраховано майнові інтереси страхувальника (гр. ОСОБА_3П.), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом “Peugeot 206”, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 45-58).
У п. 8 договору вказано, що особами, допущеними керувати транспортним засобом є особи, які маю право керувати таким на законних підставах.
28.09.2015 о 15:20 у м. Чернівці, по вул. Щербанюка, 5 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Peugeot 206”, державний номер НОМЕР_1, керував яким гр. ОСОБА_2, про що складено довідку № 73242556 про дорожньо-транспортну пригоду (далі - довідка) (а.с. 42).
У названій довідці вказано, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок наїзду на перешкоду; у графі “Зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль отримав такі механічні пошкодження” не вказано яких-небудь відомостей; у графі “Наявні недоліки утримання вулично-дорожньої мережі на місці ДТП” також не вказано жодних відомостей.
28.09.2015 гр. ОСОБА_3 повідомила позивача про настанні події, що має ознаки страхового випадку та подала заяву на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, в якому вказано, що під час руху здійснено наїзд на люк, внаслідок чого застрахований ТЗ отримав пошкодження. Викликав ДАІ. В графі «Перелік пошкоджень» вказано - колесо заднє праве (а.с. 33-36).
Висновком судового експерта ОСОБА_5 № 78Е/15 експертного дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Peugeot 206, державний номер НОМЕР_1, складеного 19.10.2015, вартість відновлювального ремонту згаданого автомобіля становить 20 592, 51 грн. Вказано, що представлений для дослідження автомобіль Peugeot 206 має аварійні пошкодження в задній частині (а.с. 61-63).
Згідно з страховим актом № 1.003.15.14193/VESKO21274 від 07.10.2015 позивачем визначено суму страхового відшкодування у сумі 18 962, 19 грн, яка виплачена гр. ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням №200 241 від 08.10.2015 (а.с. 74-77).
Позивач, вважаючи, що набув право вимоги до винної особи, надіслав КП «Чернівціводоканал» претензію вих № 14193/УБК від 16.05.2018 про відшкодування шкоди в сумі 18 962, 19 грн, мотивуючи тим, що каналізаційний люк, внаслідок наїзду на який, трапилось ДТП, належить КП «Чернівціводоканал» (а.с. 74-75).
КП «Чернівціводоканал» надало відповідь на претензію вих № 16/1960 від 23.06.2018, в якій вказало, що в доданих до претензії копіях документів відсутні будь-які докази неправомірних рішень, дій чи бездіяльності КП «Чернівціводоканал», які б підтверджували, що підприємство відповідальне за заподіяний збиток. Відтак вважає пред'явлену претензію безпідставною та відхилило її (а.с.81-82).
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати до винної особи.
Відтак позивач повинен довести вину відповідачів.
Як вказано в позовній заяві, причиною дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля “Peugeot 206”, державний номер НОМЕР_1 є наїзд на перешкоду, а саме каналізаційний люк, що і було зазначено в повідомленні про настання події, яка має ознаки страхового випадку.
Однак, в довідці Відділення ДАІ з обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України № 73242556 від 28.09.2015 вказано, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок наїзду на перешкоду, механічних пошкоджень не виявлено, недоліків утримання вулично-дорожньої мережі на місці ДТП також не виявлено. Вказана довідка відповідає всім вимогам Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 04.07.2011 № 389, у редакції, чинній на момент ДТП (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за № 927/19665).
Згідно з п. 3.6 вказаного порядку за достовірність даних, зазначених у довідках про ДТП, відповідають працівники підрозділу Державтоінспекції МВС, якими було заповнено картки обліку цих ДТП, та їх начальники.
Відтак, колегія суддів вважає довідку № 73242556 від 28.09.2015 про дорожньо-транспортну пригоду належним доказом у справі.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідку Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Чернівці та автомобільно-технічної інспекції не можна вважати належним доказом у справі, оскільки її форма та зміст не відповідають вимогам, викладеним в Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду. Більше того, в вказано, що автомобіль “Peugeot 206”, державний номер НОМЕР_1 здійснив наїзд на дорожню впадину, що не є тотожнім наїзду на перешкоду, а саме каналізаційний люк.
Крім того, згідно з абз. 7 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 “Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони” у редакції від 21.02.2007, до обов'язків власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій входить, у тому числі, разом з Державтоінспекцією брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони склалися, та усувати виявлені недоліки.
Однак відповідачі не залучались для участі в огляді місця дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 28.09.2015.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що саме протиправні дії відповідачів призвели до завдання шкоди гр. ОСОБА_3
Посилання позивача на страховий акт, як на належний доказ у справі є безпідставним, оскільки такий є внутрішнім документом позивача та не є первинним документом уповноваженого органу, який фіксує ДТП.
Також відхиляються як необґрунтовані посилання скаржника на постанову Верховного суду від 15.05.2018 у справі № 373/1281/16-ц в якій вказано, що власником автомобільних доріг, яким є в даному випадку Чернівецька міська рада, не створено всіх умов щодо безпеки використання автомобільних доріг, що призвело до автотранспортної пригоди та матеріальних збитків позивача, яка підлягає йому відшкодуванню, оскільки у справі № 373/1281/16-ц судами встановлено, що в автомобіль влучила кришка каналізаційного люка, яка була вибита зі свого місця на дорозі колесом зустрічного автомобіля, та внаслідок цього удару було пошкоджено автомобіль позивача. В той час, як в межах даної справи встановлено, що позивач здійснив наїзд на перешкоду, жодних недоліків утримання вулично-дорожньої мережі на місці ДТП не вказано та міська рада не брала участь в огляді місця ДТП для визначення дорожніх умов, за яких воно склалось.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права.
8. Судові витрати.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9. Проголошення постанови.
Згідно з ст. 283 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими ст. 240 цього Кодексу.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Частиною п'ятою ст. 240 ГПК України, що датою ухвалення рішення, ухваленого з відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відтак, датою ухвалення цієї постанови, є дата складення повного тексту постанови 29.12.2018.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2018 у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на АТ “СК “АХА Страхування”.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Скрипчук О.С.