ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 грудня 2018 року Справа № 902/1278/15
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Грязнов В.В.
за участю секретаря судового засідання Мазура О.Г.
за участю представників:
скаржника/кредитора Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці - предст-к Харчук В.М. (пост.дов. № 010-01/507 від 21.08.2015 р. у т. 5 на а.с. 123)
боржника Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" - предст-к Василик В.В. (дов.б/№ від 01.11.2018 р. у т.16 на а.с.216)
арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатолївни - предст-к Гонта О.А. (нотар. посв. дов. № 374 від 03.03.2017 р. у т.16 на а.с. 217); адв. Кучерява І.П. (ордер ВН № 050426 від 01.12.2018 р. у т. 17 на а.с. 34)
кредиторів - не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м. Вінниці на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.05.2017 р. у справі № 902/1278/15 (суддя Міліціанов Р.В.)
за заявою боржника: Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач"
до Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач"
про банкрутство
В судовому засіданні 20.11.2018 р. було оголошено перерву до 18.12.2018 р.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1278/15 за заявою публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" про банкрутство.
Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури. Постановою Господарського суду Вінницької області від 02.11.2015 р. ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Гонту Ольгу Анатоліівну.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 р. у справі № 902/1278/15 частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №074-22/32 від 11.01.2017р.; у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. №02-05/750 від 05 грудня 2016 року. про припинення повноважень ліквідатора боржника було відмовлено; усунено арбітражного керуючого Гонту Ольгу Анатоліївну від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" на підставі пункту 1 частини 3 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відмовлено у задоволенні вимог пунктів 2, 3, 4, 6, 9, 15 скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 074-22/32 від 11 січня 2017 року; відмовлено у задоволенні клопотання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" б/№ від 05 грудня 2016 року про призначення ліквідатором боржника Грущенка К.О.; відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Грущенка К.О. №01-21/981 від 05 грудня 2016 року про призначення його ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач"; задоволено заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. №б/н від 30 січня 2017 року; призначено ліквідатором Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво №190 від 12 лютого 2013 року); зобов'язано арбітражного керуючого Гонту Ольгу Анатоліївну протягом 15 днів передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 р. ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 р. у справі № 902/1278/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 р. касаційні скарги кредиторів та арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни задоволено частково. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017р. у справі № 902/1278/15 в частині задоволення частково скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в частині відмови в задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонти О.А. № 02-05/750 від 05.12.2016 про припинення повноважень ліквідатора боржника, а також, в частині усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" на підставі п.1 ч.3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - скасовано. Справу №902/1278/15 в скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.
Касаційне провадження за касаційними скаргами в частині оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 р. у справі № 902/1278/15, в частині відмови у задоволенні клопотання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" № б/н від 05.12.2016 р. про призначення ліквідатором боржника Грущенка К.О., в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Грущенка К.О. № 01-21/981 від 05.12.2016 р. про призначення його ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", в частині задоволення заяви арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/№ від 30.01.2017 р., в частині призначення ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Белінської Наталії Олександрівни, а також, в частині зобов'язання арбітражного керуючого Гонти О.А. протягом 15 днів передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражному керуючому Белінській Налалії Олександрівні - припинено.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.05.2017 р. при повторному розгляді скарги відмовлено в задоволенні повністю вимог пунктів 1, 5, 7, 8, 10, 11 скарги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 074-22/32 від 11.01.2017р. на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Гонти О.А. у справі №902/1278/15. Відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" у справі №902/1278/15. Прийнято відмову арбітражного керуючого Гонти О.А. від заяви №02-05/750 від 05.12.2016р. про припинення повноважень ліквідатора боржника у справі №902/1278/15. Припинено провадження у справі № 902/1278/15 в частині розгляду заяви арбітражного керуючого Гонти О.А. № 02-05/750 від 05.12.2016р. про припинення повноважень ліквідатора боржника.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 902/1278/15 апеляційну скаргу ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії в м. Вінниці на ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.05.17 задоволено; ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.05.2017 у справі №902/1278/15 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким скаргу ПАТ "Укрексімбанк" від 11.01.2017 р. на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Гонти О.А. за період з 02.11.2015 р. по 31.01.2017 р. у справі № 902/1278/15 задоволено частково, звільнено арбітражного керуючого Гонту О.А. від виконання повноважень ліквідатора у справі № 902/1278/15 на підставі поданої нею заяви від 05.12.2016 р. про припинення повноважень ліквідатора боржника.
Постановою Верховного Суду від 20.03.2018 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 р. скасовано, справу № 902/1278/15 передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду та зазначено, що господарському апеляційному суду належить повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення. Зокрема, встановити порушення арбітражним керуючим Гонтою О.А. вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наведені ПАТ "Укрексімбанк" за пунктами 1, 5, 7, 8, 10, 11 скарги від 11.01.2017 р.; у разі наявності таких порушень встановити, чи є такі порушення підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора банкрута у справі; яким чином встановлені порушення впливають на права та законні інтереси скаржника. Крім того, належить дослідити підстави, що зумовили подання арбітражним керуючим Гонтою О.А. заяви про припинення її повноважень як ліквідатора банкрута та надати належну правову оцінку заяві про відмову від вказаної заяви про припинення, у сукупності встановлених обставин справи, з урахуванням приписів ГПК України щодо права сторін (учасників судового процесу) на подання заяв, клопотань, тощо в поєднанні з нормами ст.ст. 98, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо права арбітражного керуючого на дострокове припинення його повноважень.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступних висновків.
В апеляційній скарзі скаржник АТ «Укрексімбанк» зазначає, що підставою для скасування ухвали є невідповідність висновків суду матеріалам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник звертає увагу, що відповідно до постанови ВГСУ від 25.04.2017 р. судам необхідно було встановити, чи майно, яке перебувало на зберіганні в боржника повинно було включатися в ліквідаційну масу. Однак, господарський суд Вінницької області не дослідив таких обставин.
Також зазначає, що в ухвалі від 31.05.2017 р. господарський суд Вінницької області вказав, що Вищий господарський суд України у постанові від 25.04.2017 р. встановив відсутність порушень вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражним керуючим Гонтою О.А., тоді як у тексті постанови Вищого господарського суду України відсутні такі висновки - про відсутність порушень вимог Закону України під час виконання повноважень ліквідатора арбітражним керуючим Гонтою О.А. Тому скаржник вважає неправильним застосування норм ч. 3 ст. 35 ГПК України щодо преюдиції обставин, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 р. Пояснює, що суд касаційної інстанції в силу вимог ст.111-7 ГПК України не встановлює обставини, а тому на рішення суду касаційної інстанції не можуть поширюватися норми ч. 3 ст. 35 ГПК України.
Заперечує проти висновку господарського суду Вінницької області викладеного в оскаржуваній ухвалі, що скаржником не надано суду доказів на підтвердження неналежного виконання повноважень ліквідатора у даній справі та щодо порушення ліквідатором прав Aкціонерного Товариства «Державний експортно-імпортний банк України». Доводить, що порушення прав та інтересів ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» діями та бездіяльністю Гонти О.А. полягає в не проведенні оцінки заставного майна, а також в передачі заставного майна в користування та оренду без попередньої згоди ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», оскільки оцінка стосується майна, яке перебуває в іпотеці банку. Зазначає, що ліквідатор Гонта О.А. використовувала та здавала в оренду в тому числі і заставне майно без згоди ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» всупереч ст. 9 Закону України «Про іпотеку».
Доводить також, що ліквідатор Гонта О.А. всупереч порядку, встановленому ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щомісячно не звітувала та не доводила до відома кредиторів про здійснені витрати і нараховану грошову винагороду. Вказане підтверджується зокрема відсутністю будь-яких протоколів зборів кредиторів, в яких би це було зафіксовано, а також відсутність ухвал Господарського суду Вінницької області про затвердження звіту ліквідатора Гонти О.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат. Зокрема, звертає увагу на відомий йому факт надходження на ліквідаційний рахунок 8151,63 грн. внаслідок погашення дебіторської заборгованості, тоді як ліквідатор Гонта О.А. не відзвітувала та не пояснила відсутність цих коштів.
Звертає увагу апеляційного суду, що деталі формування ліквідаційної маси та показники її розміру безпосередньо впливають на вправа та інтереси ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», оскільки останній має статус заставного кредитора та кредитора, який має грошові вимоги не заставного характеру. Вважає, що Господарський суд Вінницької області не виконав обов'язку щодо дослідження наявних у справі доказів, а саме - звітів арбітражного керуючого Гонти О.А., банківських виписок, які б підтверджували здійснені витрати суцільної банківської виписки з ліквідаційного рахунку боржника, яка б дала змогу належним чином проаналізувати надходження коштів від здачі ліквідатором в оренду майна за період ліквідаційної процедури та порядок витрачання коштів ліквідатором на оплату винагороди та витрат ліквідаційні процедури.
Вважає неправомірним застосування місцевим господарським судом норми ч. 1 ст. 80 ГПУ України в частині припинення провадження у справі щодо розгляду заяви арбітражного керуючого Гонти О.А. від 05.12.2016 р. про припинення повноважень ліквідатора боржника. Зазначає, що ні заява про припинення повноважень ліквідатора, ні заява про відмову від раніше поданої заяви не можуть бути розціненими як позовна заява, оскільки Господарський процесуальний кодекс України та Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачають подання заяв про відмову від заяв, які не є позовними. Права арбітражного керуючого передбачені ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де передбачене право арбітражного керуючого подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень.
Зазначає, що задоволення заяви арбітражного керуючого Гонти О.А. про відмову від заяви про припинення її повноважень ліквідатора у справі порушує права і охоронювані законом інтереси іншого арбітражного керуючого Белінської Н.О., яка була законно призначена ухвалою суду від 31.01.2017 р. і судове рішення в цій частині не скасоване. Таким чином, задовільнивши заяву арбітражного керуючого Гонти О.А. про відмову від заяви про припинення її повноважень ліквідатора, суд створив правову невизначеність та конфлікт інтересів у даній справі про банкрутство.
Просить скаргу ПАТ "Укрексімбанк" від 11.01.2017 р. на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Гонти О.А. у справі № 902/1278/15 задоволити частково. Звільнити арбітражного керуючого Гонту О.А. від виконання повноважень ліквідатора у справі на підставі поданої нею заяви від 05.12.2016 р. про припинення повноважень ліквідатора боржника.
В додаткових поясненнях звертає увагу, що в ухвалі від 31.05.2017 р. Господарським судом Вінницької області не спростовано належними та допустимими доказами обґрунтованих доводів ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", які свідчать про незадовільну роботу арбітражного керуючого Гонти О. А.; про неналежне проведення інвентаризації та не здійснення оцінки майна банкрута; про неналежне виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута; створення конфлікту інтересів; про невжиття заходів щодо звільнення працівників банкрута; щодо невжиття заходів з продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів.
Доводить, що Верховний Суд зазначив, що Рівненський апеляційний господарський суд в постанові вірно встановив обставини справи, однак вийшов за межі скарги та звільнив арбітражного керуючого Гонту О.А. за заявою, однак за процедурою, яка регулює усунення.
Арбітражний керуючий Гонта О.А. надала відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 31.05.2017 р. у справі № 902/1278/15 є законною та обґрунтованою.
Звертає увагу суду, що п.1 та п.11 скарги АТ «Укрексімбанк» є похідними від інших пунктів, тобто, результати їх розгляду залежать від розгляду інших пунктів скарги. Вважає, що відсутні порушення норми ч. 1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Щодо п. 5 скарги пояснює, що під час виконання повноважень ліквідатора ПАТ «Вінницяплодоовочпостач» арбітражним керуючим Гонтою О.А. в частині проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, не порушені, тому права та законні інтереси кредиторів у цій справі також не порушувались, а інтереси скаржника як заставного кредитора не могли бути порушені, оскільки вони забезпечені іпотекою майна боржника.
Щодо п. 7 скарги доводить, що арбітражний керуючий Гонта О.А. приступила до виконання обов'язків ліквідатора (керівника) ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" відповідно до наказу № 1-К від 02 листопада 2015 року та в подальшому були здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи ліквідаційної процедури.
Щодо п. 8 скарги звертає увагу, що Вищий господарський суд України дійшов висновку, що звільнення ліквідатором головного бухгалтера ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_11 було здійснено з дотриманням норм чинного законодавства. Зазначені висновки були враховані господарським судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали.
Щодо п. 10 скарги звертає увагу суду, що у постанові від 25 квітня 2017 року колегія суду касаційної інстанції зазначила, що реалізація майна банкрута ліквідатором Гонтою О.А. в ліквідаційній процедурі не здійснювалась, оскільки лише ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.11.2016 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач". Відтак, ліквідатором не здійснювались заходи щодо спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому ст. 45 Закону про банкрутство, в тому числі, із врахуванням пропорційності задоволення таких вимог у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на їх задоволення. Тому вважає, що господарським судом було встановлено відсутність порушення порядку використання коштів у процедурі ліквідації та порушення черговості задоволення вимог кредиторів у справі № 902/178/16 про банкрутство ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ліквідатором Гонтою О.А.
Вважає, що відповідно до постанови від 20.03.2018 р. Верховним Судом встановлено, що заява Гонти О.А. про відмову від заяви про припинення повноважень ліквідатора, не є позовною заявою, що виключає можливість застосування ст. ст. 78, 80 ГПК України. Верховний Суд вказав, що подання заяви про дострокове припинення своїх повноважень арбітражним керуючим, як і подання заяви про відмову від заяви про припинення повноважень ліквідатора є правом учасника провадження, тому відповідні заяви мають розглядатись в порядку розгляду заяв та клопотань, передбаченому приписами ст. 22 ГПК України (в редакції Кодексу №1798-ХІІ від 06.11.1991), в сукупності з заявою про припинення повноважень ліквідатора, з дослідженням обставин, що зумовили подання відповідних заяв. З огляду на висновки та вказівки Верховного Суду вважає, що господарський суд правомірно прийняв відмову арбітражного керуючого Гонти О.А. від заяви № 02-05/750 від 05 грудня 2016 року про припинення повноважень ліквідатора боржника у справі № 902/1278/15.
Просить з урахуванням наведених обставин ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.05.2017 р. у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В додаткових поясненнях також зазначає, що твердження ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" не є предметом даного нового розгляду, тому не можуть досліджуватись в даному апеляційному провадженні в тому числі питання грошової винагороди арбітражного керуючого, порядку відшкодування витрат арбітражного керуючого, повернення суми дебіторської заборгованості, невжиття заходів із звернення стягнення на майно вкладників, оплата послуг з надання електронного цифрового підпису, розмір заробітної плати працівників, питання щодо відомостей, які містяться в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31 січня 2017 року у справі № 902/1278/15 було встановлено, що не проведення у той час арбітражним керуючим Гонтою О.А. незалежної експертної оцінки заставного та іншого майна банкрута та звернення до заставного кредитора про надання згоди на продаж предметів іпотеки не є порушенням вимог Закону про банкрутство. З приводу можливості звернення стягнення на майно акціонерів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" вказаною ухвалою суду було встановлено, що ліквідатором Гонтою О.А. правомірно не приймались рішення про звернення до суду із заявами про звернення стягнення на майно засновників (акціонерів) ПАТ "Вінницяплодо-овочпостач" оскільки це суперечить ст. 3, 12 Закону України «Про акціонерні товариства».
Звертає увагу суду, що 02 грудня 2016 року відбулось засідання комітету кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" за результатами якого було прийнято до відома та позитивно оцінено Звіт ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" про виконану роботу № 02-05/747 від 02 грудня 2016 року, а також прийнято до відома інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури ПАТ "Вінницяплодоовочпостач"; схвалено Звіт про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого у справі у справі № 902/1278/15 станом на 02 грудня 2016 року; схвалено Звіт арбітражного керуючого Гонти О.А. про використання коштів боржника, в тому числі: про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 902/1278/15 про банкрутство ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" за період з 02 листопада 2015 року по 02 грудня 2016 року.
Доводить, що залучення фахівця у галузі права було пов'язано з необхідністю участі в судових засіданнях в апеляційній та касаційній інстанціях у справі № 902/178/16 (в позовному провадженні). Право арбітражного керуючого на залучення фахівця у галузі права передбачено законодавством та було спрямовано на забезпечення роботи ліквідатора та підвищення ефективності здійснення ліквідаційної процедури ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", пов'язані з цим витрати повністю обґрунтовані. Здійснення арбітражним керуючим Гонтою О.А. витрат на оплату послуг з надання електронного цифрового підпису в розмірі 356,00 грн. є також обґрунтованими, оскільки ліквідатор не мала змоги безкоштовно отримати електронний цифровий підпис через Акредитований центр сертифікації ключів у складі Інформаційно-довідкового департаменту ДФС через відсутність протягом тривалого часу в реєстрі запису про ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" Гонту О.А.
Щодо твердження, що станом на сьогоднішній день в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівник та підписант банкрута значиться ОСОБА_12 зазначає, що на підставі відповідного судового рішення, до реєстру вносяться відповідні відомості, в тому числі щодо арбітражного керуючого (ліквідатора). При цьому, з реєстру не виключаються відомості щодо керівника такої юридичної особи. Згідно з частиною 3 ст. 41 Закону про банкрутство встановлено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Таким чином, наявність в реєстрі відомостей про ліквідатора юридичної особи свідчить про те, що повноваження попереднього керівника (підписанта) припинені.
Доводить, що розрахунок заробітної плати ОСОБА_12 міститься в матеріалах справи, та становить 5000,00 грн. відповідно до наказу арбітражного керуючого. Тому в цій частині також відсутні порушення арбітражним керуючим.
Доводить, що на виконання вимог чинного законодавства, повноваження голови ліквідаційної комісії ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_12 як керівника банкрута були припинені, про що ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" було винесено Наказ № 1-К від 02 листопада 2015 року. Також вважає, що не відповідають дійсності твердження представника ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", що укладення договору про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_12 призвело до конфлікту інтересів зазначає, що сам факт перебування колишнього керівника в правовідносинах з юридичною особою не свідчить про наявність конфлікту інтересів.
Публічне акціонерне товариство "Вінницяплодоовочпостач" у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Вінницької області прийнята без всебічного, повного і об'єктивного встановлення всіх обставин справи та підлягає скасуванню.
Вважає, що Господарським судом Вінницької області не обґрунтував, яким чином інвентаризація майнових активів впливає на формування та склад ліквідаційної маси банкрута та показники ліквідаційної процедури. Зокрема, зі звіту ліквідатора вбачається, що арбітражним керуючим Гонтою О.А. 12.02.2016 р. складено акт про неможливість проведення ідентифікації та виокремлення майнових активів ТOB "Альпарі", ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ТОВ "В.І.С. Плюс", шо фактично знаходяться в боржника. Таким чином підтверджено, що арбітражний керуючий Гонта О. А. фактично не змогла провести інвентаризацію майна, яке перебуває у віданні боржника та знаходиться на його складах.
Зазначає, що також не було надано оцінки доводам скаржника щодо непроведення арбітражним керуючим Гонтою О.А. інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості та інвентаризації коштів на рахунках. Факти неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків щодо незабезпечення суцільності інвентаризації свідчать про порушення арбітражним керуючим вимог закону, а відтак, на думку боржника, свідчать про порушення прав та інтересів всіх кредиторів, оскільки неналежно проведена інвентаризація майна призводить до відсутності повної та достовірної інформації про наявне в боржника майно, його майновий стан та додаткові зобов'язання перед третіми особами, а отже впливає на обізнаність кредиторів зі станом справ для об'єктивного прийняття рішень на зборах кредиторів. Вважає, що не провівши інвентаризацію майна на позабалансових рахунках, арбітражний керуючий Гонта О.А. позбавила кредиторів вичерпної та об'єктивної інформації про фінансове становище і майно боржника, тобто порушивши їх права та інтереси. Також звертає увагу суду на ту обставину, що не проведення оцінки заставного та іншого майна банкрута унеможливить в подальшому визначення суми, яка підлягає оплаті заставному кредитору від продажу заставного майна в складі цілісного майнового комплексу, отже не здійснення оцінки заставного майна впливає на права та інтереси заставного кредитора ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та погашення його вимог в ліквідаційній процедурі за рахунок заставного майна.
Доводить, що Господарський суд Вінницької області в оскаржуваній ухвалі від 31.05.2017 р. надав невірну оцінку наявним доказам у справі щодо трудових відносин на підприємстві боржника. Зокрема вважає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та норм Кодексу законів про працю України керівник боржника не був звільнений ліквідатором у встановленому порядку, а відомості про нього як керівника юридичної особи не були виключені ліквідатором з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Доводить, що колишній керівник боржника ОСОБА_12 є заінтересованою особою стосовно боржника, а тому укладення арбітражним керуючим Гонтою О.А. угод із заінтересованою особою в тому числі укладення договору про повну матеріальну відповідальність та включення його до складу інвентаризаційної комісії свідчить про порушення арбітражним керуючим Гонтою О.А. обов'язку з недопущення виникнення конфлікту інтересів.
Вважає, що в оскаржуваній ухвалі судом не було досліджено повно та всебічно доводи скаржника щодо безпідставності здійснення арбітражним керуючим Гонтою О.А. витрат на суму 699 223,93 грн., не перевірялися витрати та дії арбітражного керуючого при залученні фахівця у галузі права.
Доводить, що арбітражний керуючий Гонта О.А. не в повній мірі відображала фінансове становище боржника, не надавала кредиторам та господарському суду всіх підтверджуючих документів щодо наведених в звіті чисел, не проводила ґрунтовного аналізу фінансового становища боржника щодо руху коштів по всіх банківських рахунках за три роки до дня порушення провадження у справі про банкрутство боржника, відтак фінансова складова звіту арбітражного керуючого є неповною, документально не підтвердженою. Таким чином, деталі формування ліквідаційної маси та показники її розміру безпосередньо впливають на вправа та інтереси ПАТ «Державний експортно- імпортний банк України», оскільки останній має статус заставного кредитора та кредитора, який має грошові вимоги не заставного характеру.
Доводить, що всі наведені факти в сукупності свідчать про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого Гонти О.Л. від виконання своїх обов'язків у справі відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за ініціативою суду.
В судовому засіданні представники скаржника/кредитора, боржника ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та арбітражного керуючого Гонти О.А. надали пояснення, підтримавши свої вищенаведені позиції.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство не забезпечили явку представників у судове засідання. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не визнавалась обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувалися, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі інших учасників у справі про банкрутство за наявними у справі матеріалами.
Матеріалами справи підтверджено, що постановою Господарського суду Вінницької області від 02.11.2015 р. ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражного керуючого Гонту О.А.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17 жовтня 2016 року визнано грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м.Вінниці до ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" у справі № 902/1278/15 в загальному розмірі 67 959 878,38 грн. (з яких: 41 836 252,02 грн. - основний борг, 10 148 731,05 грн. - проценти, 293 325,92 грн. - комісія, 15 606 083,01 грн. - пеня, 75 486,38 грн. - збитки у вигляді понесених банком судових витрат) як такі, що забезпечені заставою майна ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", та конкурсні вимоги у розмірі 2436,00 грн. за сплату судового збору у першій черзі задоволення.
Предметом розгляду є вимоги скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (№ 074-22/32 від 11.01.2017 р.), викладені у пунктах 1, 5, 7, 8, 10, 11, а саме: визнання роботи арбітражного керуючого Гонти О.А. незадовільною; визнання неналежним виконання арбітражним керуючим Гонтою О.А. вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; визнання неналежним виконання арбітражним керуючим Гонтою О.А. вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" в частині виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута; визнання неналежним виконання арбітражним керуючим Гонтою О.А. вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині звільнення працівників банкрута; визнання незаконною бездіяльність арбітражного керуючого Гонти О.А., а саме - невиконання вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів; вирішення питання щодо усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".
Колегією суддів надано оцінку вимогам пунктів 5, 7 та 10 скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" і встановлено таке.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. Отже, норма Закону передбачає вчинення дій, спрямованих не тільки на звільнення з роботи керівника банкрута, а і реального припинення його повноважень.
Арбітражним керуючим Гонтою О.А. виданий наказ №1-К від 02 листопада 2015 року, відповідно до якого припинено повноваження голови ліквідаційної комісії ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ОСОБА_12 та переведено його з посади голови ліквідаційної комісії на посаду виконавчого директора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" зі збереженням посадового окладу протягом двох місяців.
Згідно ч. 3 ст. 47 КзПП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Таким чином, належним та допустимим доказом здійснення арбітражним керуючим звільнення керівника є відповідний наказ про звільнення з роботи.
Згідно ч. 3 ст. 40 КзПП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.
Отже, арбітражним керуючим Гонтою О.А. згідно з наказом №1-К від 02 листопада 2015 року фактично було переведено керівника банкрута ОСОБА_12 на іншу роботу на цьому ж підприємстві. Одночасно 02 листопада 2015 року ліквідатором було укладено з ОСОБА_12 трудову угоду, за умовами якої виконавчий директор ОСОБА_12, зокрема, здійснює зберігання матеріальних та інших цінностей (майнових активів) Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач", що знаходяться за адресою: Вінницька область, Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, буд.103, а також несе повну матеріальну відповідальність за їх використання та збереження.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Водночас, колегією суддів встановлено, що всупереч ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим Гонтою О.А. не було вжито заходів щодо виключення відомостей про ОСОБА_12 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як керівника та підписанта ПАТ "Вінницяплодоовочпостач". Відомості про колишнього керівника банкрута містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак вказана особа відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вважається особою, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Пояснення арбітражного керуючого про те, що з ЄДР не виключаються відомості щодо керівника юридичної особи, колегія суддів не бере до уваги як такі, що не ґрунтуються на Законі. Крім того, арбітражним керуючим не надано суду доказів, що нею вчинялись дії, спрямовані на зміну вказаних відомостей в Єдиному державному реєстрі, подавались до державного реєстратора заяви тощо, які тягнуть зміну відомостей чи виключення відомостей про ОСОБА_12 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як керівника та підписанта ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".
Так, згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно ч. 5 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що арбітражним керуючим Гонтою О.А. керівник банкрута не був звільнений, а переведений на іншу роботу на цьому ж підприємстві і при цьому на нього покладена матеріальна відповідальність стосовно майна банкрута. Такі дії арбітражного керуючого суперечать нормам ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які передбачають, що припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства.
Крім того, колегією суддів встановлено, що арбітражним керуючим Гонтою О. А. на виконання вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виданий наказ № 1-А від 01 грудня 2015 року, відповідно до якого призначено проведення інвентаризації активів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" строком до 31 грудня 2015 року. При цьому арбітражним керуючим до інвентаризації залучено матеріально-відповідальну особу ОСОБА_12 - бувшого керівника ПАТ "Вінницяплодоовочпостач".
Як зазначено в звіті арбітражного керуючого, в ході проведення інвентаризації активів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" з'ясувалось, що окремі приміщення банкрута, за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, буд.103, опломбовані уповноваженими особами АТ «Укрексімбанк». Також зі звіту вбачається, що арбітражному керуючому стало відомо, що в приміщеннях ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" знаходиться майно ТОВ «Альпарі-Кельце-Інвест», а також згідно з договорами перебуває на зберіганні майно ТОВ «В.І.С. Плюс» та ТОВ "Альпарі".
Також зі звіту арбітражного керуючого вбачається, що майно третіх осіб, яке знаходилось в приміщеннях ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", зберігалось разом з майном банкрута без будь-якої ідентифікації належності. Суд звертає увагу, що звіт арбітражного керуючого не містить відомостей та доказів, яким чином та за якими ознаками ідентифіковане та відокремлене майно банкрута від іншого майна, яке зберігалось в приміщеннях, окрім майна ТОВ «В.І.С. Плюс», яке стало предметом спору в судовій справі № 902/178/16, і яке вже після проведення інвентаризації було передане ТОВ «В.І.С. Плюс» згідно з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 р. у вказаній судовій справі.
29 червня 2016 року було завершено інвентаризацію, за результатами якої були виявлені майнові активи, загальна залишкова вартість яких за даними бухгалтерського обліку банкрута визначена 13 675 324,10 грн.
Крім того, наказом № 2-А підтверджено, що арбітражним керуючим була призначена і проведена інвентаризація дебіторської заборгованості станом на 31 грудня 2015 року.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Відповідно до Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерством фінансів України № 879 від 02.09.2014 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 р. за №11365/26142 у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено порядок проведення та оформлення результатів інвентаризації активів та зобов'язань.
Згідно з п. 5 розділу 1 Положення про інвентаризацію, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
Відповідно до п. 6 розділу 1 вказаного Положення про інвентаризацію, суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з вищезазначених звітів та інвентаризаційних описів /а.с.181 у.8, а.с.4-9, 11 у т.6, а.с.77-103 у т.12/, арбітражним керуючим не було включено до акту інвентаризації та інвентаризаційних описів і не зафіксовано фактичної наявності, стану, вартості та інших показників майна ТОВ "В.І.С. Плюс", ТОВ "Альпарі", ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест", яке перебувало в приміщеннях ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" на момент проведення інвентаризації, чим порушено вимоги п. 6 Положення про інвентаризацію.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що майно, яке підлягає поверненню власникам, підлягає документальному відображенню та фіксації в ході інвентаризації в цілях його окремого обліку з метою ідентифікації та відокремлення його від іншого майна банкрута. Наявність належного обліку такого майна забезпечує боржника інформацією, необхідною для визначення розміру та обсягу майнової відповідальності. При цьому Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не пов'язує вибір ліквідатором обсягу проведення інвентаризації в залежність від того чи включаються певні активи боржника в ліквідаційну масу чи ні.
Колегія суддів враховує, що мета інвентаризації полягає в забезпеченні достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому згідно ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, також не включається до складу ліквідаційної маси однак не звільняє ліквідатора від обов'язку здійснити його інвентаризацію.
Факти неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків щодо незабезпечення суцільності інвентаризації свідчать про порушення арбітражним керуючим вимог закону та про порушення прав і інтересів всіх кредиторів, оскільки неналежно проведена інвентаризація майна призводить до відсутності повної та достовірної інформації про наявне в боржника майно, його майновий стан та додаткові зобов'язання перед третіми особами, а отже впливає на обізнаність кредиторів зі станом справ для об'єктивного прийняття рішень на зборах кредиторів.
Встановлено також, що відповідно до звіту арбітражного керуючого ліквідатором були закриті два банківські рахунки банкрута в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці та закрито один банківський рахунок у Вінницькому відділенні ПАТ "Укрсоцбанк". Також арбітражним керуючим був відкритий банківський рахунок банкрута в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Однак в матеріалах справи відсутні докази проведення арбітражним керуючим Гонтою О.А. інвентаризації залишків коштів на вказаних банківських рахунках.
Згідно з п. 6.3. розділу 3 Положення про інвентаризацію, інвентаризація коштів на розрахункових, поточних, валютних, реєстраційних та інших рахунках, на акредитивах проводиться шляхом звірки залишків сум за даними бухгалтерського обліку підприємства з даними виписок банку.
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.
Згідно ч. 9 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Таким чином, зважаючи, що метою інвентаризації є забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства, то відтак неналежне проведення інвентаризації майна банкрута впливає на достовірність та повноту інформації про фінансове становище і майно боржника, а відтак - і на права кредиторів відповідно до норм ч. 9 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, неналежне проведення арбітражним керуючим інвентаризації майна, що полягає в неповноті охоплення та фіксування всіх активів банкрута на момент проведення інвентаризації, свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим його обов'язків і впливає на права та інтереси заставного кредитора, оскільки останній позбавляється достовірної та повної інформації про фінансове становище банкрута.
Одночасно колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що не проведення арбітражним керуючим оцінки майна банкрута, яке буде продаватись у складі цілісного майнового комплексу, зокрема і заставного майна, впливає на права та інтереси заставного кредитора ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в ліквідаційній процедурі, оскільки позбавляє його інформації про вартість заставного майна, яка може бути взята до уваги при розподілі коштів між кредиторами після реалізації заставного майна у складі цілісного майнового комплексу.
Згідно ч. 1 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Таким чином, для визначення суми, що підлягає перерахуванню заставному кредитору від реалізації предмета застави в складі цілісного майнового комплексу, необхідним є попереднє здійснення оцінки такого майна.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає доведеним, що арбітражний керуючий Гонта О.А. неналежно виконувала обов'язки ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", передбачені ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута.
Надаючи оцінку вимогам пункту 10 скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", колегія суддів дійшла наступних висновків.
Нормами Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що протягом дванадцяти місяців має бути вчинено всі передбачені Законом заходи ліквідаційної процедури, повноваження щодо виконання яких на ліквідатора банкрута покладені згідно зі ст. 41 цього Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства.
Постановою господарського суду Вінницької області від 02.11.2015 р. ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Таким чином, строк ліквідаційної процедури у справі закінчився 03.11.2016 р.
Скаржник, посилаючись на вимоги Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначає про невчинення ліквідатором у встановлений строк всіх необхідних дій, передбачених Законом України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, - дій щодо продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом.
Колегія суддів вважає, що скарга в цій частині є обґрунтованою, оскільки факти не вчинення ліквідатором всіх необхідних дій, спрямованих на продаж майна банкрута та задоволення вимог кредиторів підтверджуються матеріалами справи.
Зокрема, суду не надані докази про вчинення арбітражним керуючим за час ліквідаційної процедури таких дій як проведення конкурсу з визначення організатора аукціону, укладення з визначеним у встановленому порядку організатором аукціону договору на проведення аукціону, здійснення оцінку заставного та іншого майна банкрута.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання арбітражного керуючого на той факт, що лише 22 листопада 2016 року Господарським судом Вінницької області затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", оскільки зазначені вище дії, спрямовані на продаж майна банкрута, можуть бути вчинені незалежно від обставин, пов'язаних із затвердженням реєстру вимог кредиторів, оскільки відомості реєстру вимог кредиторів лише визначають кількість голосів кожного кредитора на зборах кредиторів та комітеті кредиторів, а також розмір грошових вимог кредитора. Відсутність реєстру вимог кредиторів не дає можливості ліквідатору здійснити розподіл коштів для погашення грошових вимог кредитора, однак не перешкоджає арбітражному керуючому вчиняти інші дії, пов'язані з підготовкою проведення заходів спрямованих на продаж майна банкрута для задоволення вимог кредиторів.
При цьому, забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження. Така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 р. у справі № 914/355/17.
З матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Гонта О.А. лише 24 листопада 2016 року звернулася листом № 02-05/734 до АТ «Укрексімбанк» з клопотанням про надання згоди на реалізацію предмету іпотеки, тобто - вже поза межами 12 місячного строку ліквідаційної процедури.
Суду не надані докази на підтвердження обставин, які б об'єктивно перешкоджали ліквідатору звернутися раніше до заставного кредитора (скаржника) з клопотанням про надання згоди на реалізацію майна, що є предметом застави.
Згідно ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора, що є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси, і така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 р. у справі № 904/4863/13 та від 22.03.2018 р. по справі № 911/3730/16
Особливістю провадження у справі про банкрутство, порушеній за статтею 95 Закону про банкрутство, є відсутність таких стадій провадження як розпорядження майном боржника, його санація та укладення мирової угоди із кредиторами, оскільки власником до звернення до господарського суду прийнято рішення про добровільну ліквідацію в порядку, визначеному загальними нормами цивільного законодавства (ст.ст. 105, 110-112 Цивільного кодексу України).
У зв'язку з наведеним, ліквідатор зобов'язаний вчинити вичерпні дії та вжити всіх передбачених законодавством, зокрема - нормами ст. 41 Закону "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) заходів з формування ліквідаційної маси підприємства-банкрута (ст. 42), оцінити (ст. 43) та здійснити продаж майна за правилами статті 44 Закону, задовольнити вимоги кредиторів в порядку черговості, встановленої статтею 45 Закону.
Встановлено, що станом на 03.11.2016 р., коли строк ліквідаційної процедури у справі закінчився, арбітражним керуючим Гонтою О.А. не було здійснено всіх передбачених Законом заходів та дій, які належить вчинити в ліквідаційній процедурі, про що зазначено вище. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що арбітражним керуючим Гонтою О.А. не здійснено всіх ліквідаційних заходів, передбачених статтями 41, 42, 43, 44 Закону України "Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у встановлений Законом строк.
Таке порушення впливає на права та інтереси кредиторів і в т.ч. заставного кредитора ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м.Вінниці, оскільки не вчинення заходів з продажу майна, яке перебуває в заставі такого кредитора призводить до безпідставного затягування ліквідаційної процедури, не задоволення у встановлений Законом строк кредиторських вимог заставного кредитора, а також несе ризик погіршення стану та цінності заставного майна, оскільки, як встановлено матеріалами справи, заставне майно було предметом оренди за договором оренди нежилого приміщення № 22/12-08-2015 від 12.08.2015 р., укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «База сільськогосподарського зберігання» та Публічним акціонерним товариством "Вінницяплодоовочпостач".
Також встановлено судом і не заперечується учасниками справи, що за договором оренди нежилого приміщення № 22/12-08-2015 від 12.08.2015 р., укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «База сільськогосподарського зберігання» та Публічним акціонерним товариством "Вінницяплодоовочпостач", арбітражним керуючим в оренду передане нерухоме майно без згоди іпотекодержателя Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", що є порушенням вимог закону.
У пунктах 1 та 7 поданої скарги скаржник Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просить визнати роботу арбітражного керуючого Гонти О.А. незадовільною, а також - неналежним виконання повноважень керівника.
Вищенаведені обставини дозволяють колегії суддів дійти висновку про правомірність такої вимоги кредитора. Разом з тим, колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено таке.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.
Перелік повноважень арбітражного керуючого встановлений ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Для виконання повноважень, визначених ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий вправі залучати на договірних засадах інших осіб. Разом з тим, нормами ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
У поданому звіті за результатами роботи арбітражним керуючим Гонтою О.А. вказано, що з метою виконання своїх повноважень нею було укладено наступні договори з особами, які надають спеціалізовані послуги:
- фізичною особою - підприємцем Кучерявою І.П. (правові послуги, представництво інтересів в суді);
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Прімум Верітас» (послуги з ведення бухгалтерського обліку, підготовка та подача податкової, фінансової та статистичної звітності, послуги щодо обслуговування архіву, підготовка колишнім працівникам ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" довідок по заробітній платі, довідок про стаж, довідок про підтвердження пільгового стажу, що включає в себе аналіз наказів по особовому складі, особових рахунки по працівникам, внесення виправлень в трудові книжки колишніх працівників ПАТ "Вінницяплодоовочпостач");
- архівістом ОСОБА_15 (послуги з науково-технічного впорядкування архівної документації).
Згідно звітів /а.с.197-206 у т.3, а.с.183-192 у т.4, а.с.40-52 у т.5, а.с.100-113 у т.5, а.с.205-223 у т.5, а.с.1-22 у т.7/ витрати з оплати вартості послуг залучених фахівців становлять 75450, 00 грн. При цьому арбітражним керуючим не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість та необхідність витрат, понесених на залучення фахівців у галузі права та ведення бухгалтерського обліку.
Судом встановлено, що за період виконання повноважень ліквідатора у справі, арбітражним керуючим Гонтою О.А. подавались позови до Господарського суду м.Києва (у справі № 910/389/17) та Господарського суду Вінницької області (у справі № 902/54/17).
Сума стягнутих банкрутом з відповідача коштів основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат у господарській справі № 910/389/17 згідно рішення господарського суду м. Києва від 27.02.2017 р. становить 22 094,17 грн. При цьому судове рішення по вказаній справі не містить відомостей про суму стягнутих з відповідача судових витрат на послуги фахівця у галузі права. Відсутні докази вжиття арбітражним керуючим заходів по стягненню з відповідача по судовій справі 910/389/17 судових витрат на оплату послуг фахівця у галузі права.
В іншій судовій справі № 902/54/17 господарським судом Вінницької області відповідно до ухвали від 20.04.2017 р. було припинено провадження за позовом ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "База сільськогосподарського зберігання" про стягнення 152359,74 грн. заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, внаслідок залучення фахівця у галузі права до виконання повноважень у справі арбітражним керуючим Гонтою О.А. було здійснено витрати, які не були в подальшому відшкодовані, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів звертає увагу, що залучені до справи докази - звіти арбітражного керуючого з додатками, якими є квитанції, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт тощо на а.с.79-84, 92-100, 191-224, 241 у т.6 не свідчать про виконання конкретних робіт, послуг тощо.
Отже, оскільки відсутні інші докази вчинення окремих повноважень, які б потребували спеціальних знань у галузі права, чи надання інших конкретних правових послуг саме юридичній особі банкрута ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", колегія суддів дійшла висновку, що обсяг правового супроводу таких справ не є співмірним із витратами на оплату послуг залученого фахівця у галузі права, враховуючи при цьому, що такі витрати не були заявлені у судових справах до стягнення з відповідачів в складі судових витрат, понесених позивачем по справі.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що арбітражним керуючим на підтвердження необхідних витрат на оплату послуг залученого суб'єкта господарювання для ведення бухгалтерського обліку, підготовки та подачі податкової, фінансової та статистичної звітності, послуг щодо обслуговування архіву, підготовки колишнім працівникам ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" довідок по заробітній платі, довідок про стаж, довідок про підтвердження пільгового стажу, що включає в себе аналіз наказів по особовому складі, особових рахунки по працівникам, внесення виправлень в трудові книжки колишніх працівників ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", - не надано суду доказів які б підтверджували обсяг наданих послуг та необхідні первинні документи, які б підтверджували зміст господарської операції. За наведених обставин у суду відсутні достатні підстави для висновку про відповідність чи невідповідність дій арбітражного керуючого вимогам ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Разом з тим, відсутність конкретних відомостей про надані спеціалістами послуги свідчить про неналежне ведення обліку саме арбітражним керуючим.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що арбітражний керуючий Гонта О.А. доводила до відома (звітувала) кредиторам свої звіти про нарахування і виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність доводів кредитора, викладених у скарзі на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Гонти О.А. у даній справі, щодо неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.
Вирішуючи питання про усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання повноважень ліквідатора, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків або за власною ініціативою у разі:
1) невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого;
2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
3) подання до суду неправдивих відомостей;
4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;
5) припинення діяльності арбітражного керуючого;
6) наявності конфлікту інтересів.
Таким чином, усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) покладається на суд у разі доведення невиконання або неналежного виконання покладених на арбітражного керуючого обов'язків відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, Закон не пов'язує вирішення судом питання про усунення арбітражного керуючого в залежність від того, чи впливають такі порушення на права та законні інтереси скаржника.
Підсумовуючи наведені вище висновки за результатом дослідження матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання повноважень у цій справі, оскільки є доведеним неналежне виконання арбітражним керуючим Гонтою О.А. своїх обов'язків.
Досліджуючи підстави подання арбітражним керуючим Гонтою О.А. заяви про припинення її повноважень як ліквідатора банкрута на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20.03.2018 р., колегія суддів встановила, що заява про дострокове припинення повноважень ліквідатора, подана арбітражним керуючим Гонтою О.А. Господарському суду Вінницької області 05.12.2018 р., містить посилання на п.7 ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без вказівки на будь-які причини такої заяви про дострокове припинення повноважень.
Будь-які докази того, що подання такої заяви обумовлене тимчасовою непрацездатністю на час подання заяви (у грудні 2016 року), як про це пояснювала представник арбітражного керуючого Гонти О.А., - відсутні, суду не надані.
Тільки у відзиві на апеляційну скаргу, поданому суду 08.08.2018 р., арбітражний керуючий Гонта О.А. пояснила, що подання заяви про припинення повноважень обумовлено тим, що у минулому році вона народила доньку, і посилається на свідоцтво про народження /а.с.34 у т.16/.
Разом з тим, такі пояснення і свідоцтво про народження свідчать про народження дитини 11.09.2017 р. - більше як за десять місяців після подання заяви про припинення повноважень ліквідатора у справі, що не дозволяє встановити зв'язок між такими подіями, який би мав значення у даній справі.
Колегія суддів у зв'язку з цим оцінює як безпідставний, такий, що не ґрунтується на доказах, висновок суду першої інстанції в ухвалі від 31.05.2017 р. про те, що заява арбітражного керуючого № 02-05/750 від 05.12.2016 р. про припинення повноважень ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" подана в зв'язку з сімейними обставинами - необхідністю пройти лікування під час вагітності.
При цьому колегія суддів зауважує, що норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не зобов'язують арбітражного керуючого наводити в заяві про припинення повноважень та повідомляти причини та підстави, що зумовили прийняття арбітражним керуючим такого рішення.
Так, згідно п.7 ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.
Звільнення в такому випадку відбувається за певною процедурою, і Закон не передбачає при цьому безумовного права на відмову від такої заяви, наслідком чого арбітражний керуючий Гонта О.А. бачить поновлення в статусі ліквідатора у даній справі, оскільки 24 травня 2017 року від арбітражного керуючого до суду надійшла заява № 02-05/148 від 16.05.2017 року про відмову від заяви № 02-05/750 від 05.12.2016 року про припинення повноважень ліквідатора боржника.
Разом з тим, як зазначено у ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою, тобто - норма встановлює право (не обов'язок) суду звільняти арбітражного керуючого за його заявою.
В даному випадку колегія суддів не вбачає підстав для розгляду і задоволення таких заяв арбітражного керуючого, оскільки судом вирішується питання про усунення арбітражного керуючого Гонти О.А. від виконання повноважень ліквідатора внаслідок неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що після подання заяви про дострокове припинення повноважень ліквідатора 05.12.2016 р. арбітражний керуючий Гонта О.А. будь-які дії як ліквідатор не вчиняла, фактично самоусунулась від виконання обов'язків, тоді як ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.01.2017 р. призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О., і судове рішення в цій частині є чинним.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Вінницької області від 31.05.2017 р. підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 277 ГПК України, оскільки прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що підтверджується вищевикладеним, а вимоги, викладені в скарзі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м.Вінниці, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 269 - 273, 275 - 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 38, 41, 42, 43, 98, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство суд Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці задоволити.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.05.2017 р. у справі № 902/1278/15 скасувати. Прийняти нове рішення.
Задовольнити вимоги пунктів 1, 5, 7, 8, 10, 11 скарги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни у справі № 902/1278/15 повністю:
- визнати роботу арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни у справі № 902/1278/15 незадовільною;
- визнати неналежним виконання арбітражним керуючим Гонтою Ольгою Анатоліївною вимог ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута;
- визнати неналежним виконання арбітражним керуючим Гонтою Ольгою Анатоліївною вимог ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута;
- визнати неналежним виконання арбітражним керуючим Гонтою Ольгою Анатоліївною вимог ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині звільнення працівників банкрута;
- визнати незаконною бездіяльність арбітражного керуючого Гонти Ольги Анатоліївни, а саме - невиконання вимог ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення про платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів;
- усунути арбітражного керуючого Гонту Ольгу Анатоліївну від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" на підставі п.1 абз. 2 ч.3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за власною ініціативою суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Матеріали справи № 902/1278/15 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений 27 грудня 2018 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Грязнов В.В.