79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" грудня 2018 р. Справа №914/1443/17
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Зварич О.В.
ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.
розглянув матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» № 14-06вих924 від 19.10.2018 (вх. № 01-05/584/18 від 19.10.2018)
на рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2017 (суддя Горецька З.В., повний текст складено 22.09.2017)
у справі № 914/1443/17
за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Фарм-Сервіс», м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», м. Львів
про розірвання договору оренди, виселення з об'єкта оренди та стягнення заборгованості у розмірі 21056,84 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився (належно повідомлено);
від відповідача: не з'явився (належно повідомлено).
від третьої особи: ОСОБА_2- представник (довіреність в матеріалах справи);
1.Розгляд справи.
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
Судові засідання фіксувались технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.
Хід розгляду апеляційної скарги викладено у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 року залучено Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Сторони участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого повідомлення від 07.12.2018 року (вх. №01-16/6041/18 від 12.12.2018) та копією списку №2292 згрупованих поштових відправлень, а також згідно заяви про видачу копії ухвали від 25.10.2018 року (а.с. 116) та повідомлення про вручення рекомендованого повідомлення від 01.11.2018 року (вх. №01-16/2770/18 від 09.11.2018).
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
3. Короткий зміст позовних вимог.
Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Фарм-Сервіс» про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №Ш-9922-15 від 10.12.2015 рокуґ. укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Приватним підприємством «Фарм-Сервіс», стягнення заборгованості у розмірі 21056,84 грн. та виселення Приватного підприємства «Фарм-Сервіс» з об'єкта оренди.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав обов'язку щодо сплати орендної плати внаслідок чого станом на 26.06.2017 року у останнього перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 21056,84 грн. за період з 01.12.2015 року по 01.05.2017 року. З посиланням на п. 5.8 договору оренди нежитлових приміщень №Ш-9922-15 від 10.12.2015 року та ч.2 ст.782 ЦК України вказує на наявність підстав для розірвання договору та відповідно повернення орендованого приміщення.
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
4.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2017 (суддя Горецька З.В.) у справі № 914/1443/17 (з урахуванням ухвали Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 року про виправлення помилок), позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства «Фарм-Сервіс» на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 21 056,84 грн. боргу з орендної плати, розірвано Договір оренди №Ш-9922-15 від 10.12.2015 року нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Миколайчука,9, укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Приватним підприємством «Фарм-Сервіс». Вирішено виселити Приватне підприємство «Фарм-Сервіс» та повернути нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Миколайчука, 9, загальною площею 18,5 м.кв. Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Стягнуто з Приватного підприємства «Фарм-Сервіс» на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 4800,00 грн. судового збору.
4.2. Судове рішення мотивоване ст. 11, ст.ст. 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст.610, 612, 629, 651, 759 ч. 1 ст. 762, ст.ст. 782, 783, Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 173, 179, 188, 193, ст. 286, ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 10, ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1, 3 ст. 19, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII) і зроблено висновок, що відповідач без належних на те правових підстав не сплачував орендну плату своєчасно, в результаті чого у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 21 056,84 грн. Несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, а тому вимоги позивача про розірвання договору та виселення відповідача з приміщень є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
5.1. Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» не погоджується з ухваленим рішенням суду. У поданій апеляційній скарзі стверджує, що згідно договору оренди нежитлових приміщень №Ш-9922-15 від 10.12.2015 року 90% розміру орендної плати сплачується на рахунок балансоутримувача. Зазначає, що станом на час звернення позивача до суду з позовом у відповідача була відсутня заборгованість з орендної плати. Стверджує, що відповідно до акту звірки розрахунків станом на 30 квітня 2018 року заборгованість по сплаті орендної плати відсутня. На думку апелянта, не учасника спору, судом безпідставно стягнуто орендну плату на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, оскільки таке рішення порушує право апелянта як балансоутримувача на отримання орендної плати, яке передбачене Договором оренди №Ш-9922-15 від 10.12.2015 року, оскільки доходи від оренди майна є одним із видів доходу лікарні. Зазначає, що судом взагалі не досліджено та в рішенні суду не описаний порядок сплати орендної плати, не залучено до участі у справі балансоутримувача як третю особу. Стверджує, що своїм рішенням суд фактично вирішив питання про його права та інтереси, оскільки відповідно до умов договору оренди саме лікарня є отримувачем коштів за оренду майна, а у зв'язку з розірванням договору оренди такі кошти перестануть надходити. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5.2. Відповідачем 29.11.2018 року на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, однак такий відзив подано з пропущенням строку для його подання, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 24.10.2018року.
Згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Так, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 24.10.2018року встановлено сторонам строк до 06.11.2018 року для подання відзивів на апеляційну скаргу. Також відповідач у відзиві не звертався до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку для його подання, а тому вказаний відзив залишається судом без розгляду згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України.
5.3. Позивач не скористався своїм правом та не надав відзиву на апеляційну скаргу.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
10.12.2015 року між Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством «Фарм-Сервіс» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №Ш-9922-15 (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 23.11.2015 року №363-О та договору оренди від 30.10.2012 року передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно приміщення за адресою м.Львів, вул.Миколайчука, 9, загальною площею 18,5 кв.м., що знаходиться на балансі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова (а.с. 15-16).
Згідно з п. 4.1 Договору термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 10 грудня 2015 року до 09 грудня 2018 року включно.
Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 року №897 (зі змінами та доповненнями) і складає (177930*0,06)/12*1,02 =907,44 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Орендар сплачує 10% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90 % розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.
Згідно з п. 5.2 Договору розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік).
Відповідно до п. 5.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць.
Згідно з п. 5.6 Договору орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 5.8 Договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Згідно довідки Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №4-2302-836 від 27.06.2017 року заборгованість відповідача за Договором станом на 26.06.2017 року складає 21056,84 грн. за період з 01.12.2015 року по 01.05.2017 року (а.с. 17).
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини ( п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.759 ЦК України, яка кореспондується із ч.1 ст.283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №Ш-9922-15, відповідно до якого відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно приміщення за адресою м.Львів, вул.Миколайчука, 9, загальною площею 18,5 кв.м., що знаходиться на балансі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова (правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова»).
В силу приписів ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий обов'язок визначається також частиною 3 статті 18, частиною 1 статті 19 Закону № 2269-XII, статтею 286 ГК України.
Відповідно до пункту 7.1.2 Договору орендар зобов'язувався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 року №897 (зі змінами та доповненнями) і складає (177930*0,06)/12*1,02 =907,44 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Орендар сплачує 10% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90 % розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.
За приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 5.6 Договору орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.
Так, як вбачається з довідки Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №4-2302-836 від 27.06.2017 року заборгованість відповідача за Договором станом на 26.06.2017 року складає 21056,84 грн. за період з 01.12.2015 року по 01.05.2017 року (а.с. 17).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів сплати вказаної заборгованості з орендної плати згідно Договору.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апелянт стверджує, що згідно договору оренди нежитлових приміщень №Ш-9922-15 від 10.12.2015 року 90% розміру орендної плати сплачується на рахунок балансоутримувача. Так, згідно п. 5.1 Договору передбачено, що 90 % розміру орендної плати орендар сплачує на рахунок відповідного балансоутримувача. Однак, згідно вже п. 5.6 Договору орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця. Крім того балансоутримувач не є стороною договору, а договір підписано орендодавцем та вказано його розрахунковий рахунок, той час як рахунок балансоутримувача у договорі відсутній.
Апелянт зазначає, що станом на час звернення позивача до суду з позовом у відповідача була відсутня заборгованість з орендної плати. Стверджує, що відповідно до акту звірки розрахунків станом на 30 квітня 2018 року заборгованість по сплаті орендної плати відсутня. Однак до апеляційної скарги апелянтом не долучено доказів на підтвердження наведеного. 30.11.2018 року до суду від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, однак до них не додано доказів надсилання їх сторонам. Так до додаткових пояснень додано довідку №07-07вих 1512 від 26.11.2018 року Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», у якій вказано, що станом на 19.10.2018 року заборгованість по орендній платі та комунальних платежах немає, однак суд зазначає, що така довідка складена вже після прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Крім того, до додаткових пояснень додано копію акту звірки розрахунків станом на 30.04.2017 року, складеного балансоутримувачем та відповідачем, де вказано про відсутність заборгованості згідно договору оренди нерухомого майна №Ш-9922-15 від 10.12.2015 року. Суд зазначає, що даний акт складений без участі орендодавця, якому п. 5.6 Договору повинен був перераховувати кошти орендар. Крім того акт звірки розрахунків не є первинними документом. Згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Враховуючи наведене у матеріалах справи відсутні належні допустимі та достатні докази відсутності у відповідача заборгованості з орендної плати за Договором.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 21 056,84 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволенню.
Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди та виселення з нежитлових приміщень.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 2269-XII термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Договір укладено терміном до 09 грудня 2018 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.26 № 2269-XII на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не сплачено орендну плату період з 01.12.2015 року по 01.05.2017 року, тобто за 19 місяців підряд.
Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази внесення орендної плати що є істотним порушенням умов договору, а тому вимоги позивача про розірвання Договору та виселення відповідача з приміщень є обґрунтованими та підставно задоволені судом першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, стягнення з Приватного підприємства «Фарм-Сервіс» на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 21 056,84 грн. боргу з орендної плати, розірвання Договору оренди №Ш-9922-15 від 10.12.2015 року нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Миколайчука,9, виселення Приватного підприємства «Фарм-Сервіс» та повернення нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Миколайчука, 9, загальною площею 18,5 м.кв. Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права, через що його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
8. Судові витрати.
Відповідно до пп. «б», «в», п. 4 ч. 1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Апелянтом сплачено за подання апеляційної скарги 7929,00 грн судового збору згідно квитанції №ПН621257 від 19.10.2018 року, тобто в більшій сумі ніж підлягала сплаті.
Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги у розмірі 7200,00 грн слід покласти на апелянта. Зайво сплачена сума судового збору в розмірі 729,00 грн підлягає поверненню апелянту у випадку подання відповідної заяви згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір»
Керуючись ст.ст. 86, 129, 252, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2017 року у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова».
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.12.2018р.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Скрипчук О.С.