79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" грудня 2018 р. Справа №907/413/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Дубник О.П.
суддів Зварич О.В.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі - ДП “Закарпатський облавтодор”) № 06/535 від 23.10.2018 (вх. № 01-05/800/18 від 26.10.2018)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2018 (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст складено 05.10.2018)
у справі № 907/413/18
за позовом: Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача: ДП “Закарпатський облавтодор”, м. Ужгород
про відшкодування шкоди в сумі 11 341, 21 грн в порядку регресу,
1. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП “Закарпатський облавтодор”. З урахуванням ціни позову (11 341, 21 грн), ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.11.2018, колегія суддів вирішила здійснити розгляд справи № 907/413/18 в порядку письмового провадження без виклику сторін справи (ч. 13 ст. 8 ГПК України).
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 Службі автомобільних доріг у Закарпатській області та ДП “Закарпатський облавтодор” вручено 14.11.2018, про що є в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 160-162).
2. Короткий зміст позовних вимог.
21.06.2018 Служба автомобільних доріг у Закарпатській області звернулася з позовом до ДП “Закарпатський облавтодор” про відшкодування 11 341, 21 грн шкоди в порядку регресу. Підставою позовних вимог слугувало те, що постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області в адміністративній справі від 13.03.2017 у справі № 299/448/17 встановлено вину ОСОБА_2 як майстра філії «Іршавський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» в порушенні правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць. Вказані обставини були наслідком ДТП, яка сталась 10.02.2017 на автомобільній дорозі М-23 біля санаторію «Теплиця» по вул.Копанській у м.Виноградів та спричинила пошкодження транспортного засобу. Позивач згідно заочного рішення, яке набрало законної сили, Виноградівського районного суду від 10.10.2017 у цивільній справі № 299/1026/17 сплатив власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 11341, 21 грн на підставі платіжного доручення № 23 від 20.03.2018. Позивач вважає, що набув право регресної вимоги до відповідача, оскільки ним відшкодовано потерпілому збитки у зв'язку з пошкодженням автомобіля в результаті ДТП, що сталось внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги М-23 вимогам безпеки руху, яка передана позивачем відповідачу для експлуатаційного утримання згідно з договором № 5 від 01.02.2016 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в Закарпатській області.
3 .Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
3.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2018 у справі № 907/413/18 (суддя Ремецькі О.Ф.) позовні вимоги задоволено.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 11 341, 21 грн збитків та 1 762, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3.2. Рішення суду мотивоване ст. ст. 22, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 1, 7, 10, 11, 13 Закону України “Про автомобільні дороги” від 08.09.2005 N 2862-IV (далі - Закон N 2862-IV), ст. ст. 9, 24 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 N 3353-XII (далі - Закон N 3353-XII), п. 2, 5, 11 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КабінетуМіністрів України від 30 березня 1994 року N 198, п. 1, 3 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 10.09.2014 № 439, і зроблено висновок, що постановою Виноградівського районного суду від 13.03.2017 у справі №299/448/17 підтверджується, що саме з вини ОСОБА_2, який будучи посадовою особою (майстром філії «Іршавський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» (Іршавський РАД), відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації ями довжиною 90 см, шириною 70 см та глибиною 15 см на проїзній частині вулиці Копанської в м. Виноградів, чим порушив правила норм і стандартів утримання автодоріг п. 3.1.1. ДСТУ 3587-97, що стало причиною пошкодження автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, було скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 140 ОСОБА_2, автомобіль НОМЕР_2 зазнав механічних ушкоджень. А заподіяння шкоди відбулось внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.02.2016 № 5, укладеним сторонами у справі про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Закарпатській області саме за завданням Служби автомобільних доріг у Закарпатській області. Оскільки Служба автомобільних доріг у Закарпатській області оплатила збитки, завдані ОСОБА_3 (потерпілому), то відповідно до ч. 1 ст. 1191 до неї перейшло право зворотної вимоги до винної особи (відповідача) у розмірі виплаченого відшкодування.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
4.1. ДП “Закарпатський облавтодор” не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду таким, що не відповідають обставинам справи.
Скаржник стверджує, що в порушення п. 1.2 договору, ним не отримувались Плани-завдання на проведення робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільної дороги М-23 до настання ДТП. А лише 01.03.2017 сторонами погоджено графік ліквідації ямковості на автодорогах державного значення по Закарпатській області в 2017 році, в той час, як ДТП відбулась 10.02.2017. З посиланням на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 554/13464/15-ц, в рішенні Господарського суду м. Києва від 18.06.2018 у справі № 910/12719/16 та рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 № 185/8229/16-ц вказує, що відповідальність за стан автомобільних доріг покладена на Службу автомобільних доріг. Також відповідач вважає, що постанова Виноградівського районного суду від 13.03.2017 у справі №299/448/17 про адміністративне правопорушення не є преюдиційною для даної справи, а висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідним діяннями цієї особи, надати їм власну оцінку.
4.2. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що постанова Виноградівського районного суду від 13.03.2017 у справі №299/448/17 про адміністративне правопорушення не спростована відповідачем, набрала законної сили, отже є преюдиційною в силу закону. Звертає увагу, що ОСОБА_2 як посадова особа визнав свою вину повністю. Посилання відповідача на графік ліквідації ямковості по Закарпатській області у 2017 році, затверджений сторонами 01.03.2017 вважає недоречним, оскільки дія договору № 5 від 01.02.2016 тривала з 01.02.2016 по 12.02.2017 (включно). А 13.02.2017 сторонами укладено новий договір №4 від 13.02.2017 про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Закарпатській області. Отже такий графік погоджено сторонами в межах дії іншого (нового) договору. Крім того, відповідач вказує, що в межах договору № 5 від 01.02.2016 надавались інші плани-завдання, окрім того, невід'ємною частиною договору є календарний графік, який підписаний відповідачем. До укладення договору складався акт дефектів на експлуатаційне утримання доріг загального користування від 09.11.2015 за участю представника відповідача, що містить види та обсяги робіт, необхідних для проведення належного експлуатаційного утримання доріг, на базі якого складений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, що покладні в основу договірної ціни по договору № 5 від 01.02.2016. Також звертає увагу, що матеріали справи містять акти звірки взаємних розрахунків, які підтверджують обсяги фінансування та відсутність заборгованості перед відповідачем.
4.3. 28.11.2018 від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що відповідно до додаткових угод, фінансування на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення на 2017 рік постійно зменшувалось, а додатковою угодою № 5/4 від 27.12.2016 взагалі не передбачалось. Вказує, що жодного місячного плану-завдання на виконання ліквідації ямковості на автомобільній дорозі М-23 від позивача не надходило, а в календарному графіку відображена лише сума коштів, яка може бути виділена в межах договору, без зазначення конкретних автомобільних доріг і суми, яка на них виділена. Зазначає, що акт дефектів від 09.11.2015 також відсутні відомості стосовно періоду та виділеного фінансування, необхідного для ліквідації ямковості на автомобільній дорозі М-23. Стверджує, що акти звірки взаємних розрахунків підтверджують тільки те, що відповідач проводив роботи згідно умов договору в межах виділеного фінансування на завдання позивача.
5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
5.1. 01.02.2016 Служба автомобільних доріг у Закарпатській області (замовник) та ДП «Закарпатський облавтодор» (підрядник) уклали договір № 5 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Закарпатської області, відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає підряднику і зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Закарпатської області, на мережі автодоріг загального користування згідно з додатком № 1, в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, а підрядник зобов'язується на свій власний ризик надати послуги, доручені йому замовником та здати їх замовнику у передбаченому договором порядку.
Згідно з п. 1.2 договору послуги надаються підрядником згідно календарного графіка та щомісячних планів-завдань, затверджених замовником в межах суми, визначеної в договорі.
У разі виявлення підрядником надзвичайних або аварійних ситуації, підрядник зобов'язаний терміново поставити до відома замовника і при його згоді приступити до виконання аварійних робіт (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 3.1. договору сума, визначена в договорі (договірна ціна послуг, що доручаються підряднику по цьому договору) становить 40 598 473, 00 грн.
Строк надання послуг підрядником - з дати укладення договору по 31 грудня 2016 року (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 7.4 договору крім сплати штрафних санкцій винна сторона компенсує іншій стороні збитки зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором.
Пунктом 7.5. договору передбачено, що відповідальність за відшкодування збитків заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством, при цьому підрядник несе відповідальність за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при наданні послуг; якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; ненадання або неналежне надання послуг.
Підрядник бере на себе зобов'язання з врегулювання спорів при виникненні ДТП, розгляд справ у судових органах спільно із замовником, відшкодування завданих збитків (ч. 2 пункту 7.5 договору).
Відповідно до п. 7.6 договору підрядник несе відповідальність за належне утримання закріпленої мережі доріг загального користування та наявність засобів регулювання руху на період надання послуг.
Строк дії договору - до 31.12.2016 (п. 10.1 договору).
Відповідно до додатку №1 до договору №5 від 01.02.2016 автомобільна дорога М-23 Берегове - Виноградів - ОСОБА_4 км 0+000-49+500 міститься у переліку за порядковим номером № 3 (а.с. 33).
Додатками до договору також є договірна ціна на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Закарпатської області (додаток №2) та календарний графік (додаток №3) (а.с. 34-35).
Також сторонами укладались додаткові угоди до договору, а саме, додатковою угодою № 5/1 від 27.07.2016 визначено розподіл коштів за договором: на 2016 рік - 35 598 473, 00 грн, на 2017 рік - 5 000 000, 00 грн, підписано договірну ціну на 2016 та 2017 рік та календарний графік; додатковою угодою № 5/2 від 21.12.2016 визначено розподіл коштів за договором: на 2016 рік - 37 598 473, 00 грн, на 2017 рік - 3 000 000, 00 грн, підписано договірну ціну на 2016 та 2017 рік та календарний графік; додатковою угодою № 5/3 від 26.12.2016 визначено розподіл коштів за договором: на 2016 рік - 39 845 888, 00 грн, на 2017 рік - 752 585, 00 грн, підписано договірну ціну на 2016 та 2017 рік та календарний графік; додатковою угодою № 5/4 від 27.12.2016 визначено суму договору на 2016 рік - 39 739 989, 20 грн, підписано договірну ціну та календарний графік. Додатковою угодою № 5/5 від 29.12.2016 сторони, керуючись п. 6 ст. 40 Закону України від 10 квітня 2014 року № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель», домовились продовжити дію договору № 5 від 01.02.2016 на термін, достатній для проведення нової процедури закупівлі в 2017 році. (а.с. 36-51).
Матеріали справи містять акт взаємних розрахунків станом на 01.01.2017, підписаний обома сторонами, в якому вказано, що у 2016 році виконано та оплачено роботи на дорогах загального користування за рахунок державного бюджету - 88 259 119, 20 грн, а за рахунок обласного бюджету - 1 504 242, 00 грн, всього на 89 763 361, 20 грн (а.с. 116).
Акт взаємних розрахунків станом на 01.02.2017 відповідачем не підписаний (а.с. 117).
5.2. Постановою Виноградівського районного суду від 13.03.2017 у адміністративній справі № 299/448/17 встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 13.02.2017 серії АП2 №528490, ОСОБА_2 будучи посадовою особою (майстром Іршавського РАД) відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації ями довжиною 90 см, шириною 70 см та глибиною 15 см на проїзній частині вулиці Копанської в м. Виноградів, чим порушив правила норм і стандартів утримання автодоріг п. 3.1.1. ДСТУ 3587-97, що стало причиною пошкодження автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3І, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення визнав.
Постановою встановлено, що у діянні ОСОБА_2 (майстра Іршавського РАД) є склад правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 ОСОБА_2 і таке слід кваліфікувати як порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, що спричинили пошкодження транспортних засобів, а вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення є доведеною. Однак ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 ОСОБА_2 щодо нього закрито. Дана постанова набрала законної сили (а.с. 22).
5.3. ОСОБА_3 звернувся до Виноградівського районного суду про стягнення з Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, зазначаючи, що 10.02.2017 на автомобільній дорозі М-23 біля санаторію "Теплиця" по вул. Копанській у м. Виноградів, внаслідок наїзду на вибоїну на проїзній частині дороги, яку він намагався об'їхати, його транспортний засіб VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_3 зазнав механічних пошкоджень. ОСОБА_3 В.1. зазначив, що сума завданих матеріальних збитків наслідок пошкодження автомобіля згідно звіту (висновку) від 29.03.2017 № 3108 становить 5 541, 21 грн, вартість витрат на проведення оцінки збитків складає 800, 00 грн. Крім цього ОСОБА_3 заявив про моральну шкоду, розмір якої він оцінює в сумі 10 000, 00 грн, що разом становить 16 341, 21 грн (а.с. 114-115).
Заочним рішенням Виноградівського районного суду від 10.10.2017 у цивільній справі № 299/1026/17, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 07.02.2018, позов ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Закарпатській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 16 341, 21 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з Служби автомобільних доріг у Закарпатській області на користь ОСОБА_3 суму 5 541, 21 грн на відшкодування майнової шкоди, 800, 00 грн витрат на проведення звіту оцінки, 5 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди, разом - 11 341, 21 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 12-14, 16-19).
Ухвалою Верховного суду від 04.05.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження (а.с. 20-21).
Ухвалою Виноградівського районного суду від 13.11.2017 заяву Служби автомобільних доріг у Закарпатській області про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с. 15).
12 березня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Служби автомобільних доріг у Закарпатскій області із заявою про виконання судового рішення та вимогою перерахувати 11 341, 21 грн (а.с. 23).
Служба автомобільних доріг у Закарпатській області здійснила відшкодування понесених ОСОБА_5 збитків на суму 11 341, 21 грн, що підтверджується платіжним дорученням №23 від 20 березня 2018 року (а.с. 24).
Отже позивач вважає, що до нього перейшло право регресної вимоги до винної особи - відповідача у даній справі, у розмірі виплаченого відшкодування.
6. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з вимогами ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.
Згідно з ст. 7 ЗУ "Про автомобільні дороги" автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.
Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про автомобільні дороги" (у редакції від 09.12.2015) державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженням; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг (стаття 11 Закону України "Про автомобільні дороги" у редакції від 09.12.2015).
Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
Статтею 24 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.
Отже, у розумінні наведених положень норм матеріального права у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
Згідно з статтею 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць, належить, у тому числі, передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.
Отже за договором № 5 від 01.02.2016 позивач передав відповідачу обов'язки щодо експлуатаційного утримання доріг, визначених у додатку № 1 до договору.
Відповідно до п.п. 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг передбачено, затверджених постановою КабінетуМіністрівУкраїни від 30 березня 1994 року N 198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до вимог частини 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Для виникнення в особи обов'язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини 2 статті 1172 Цивільного кодексу України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв'язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб'єктивного складу відповідних відносин, зокрема наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника (постанова ВСУ від 28.11.2011 у справі № 3-117гс11).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Обставини у справі №299/448/17 в силу ст. 75 ГПК України повторному доказуванню не підлягають.
З огляду на вищенаведене, судом першої інстанції правильно встановлено, що заподіяння шкоди відбулось внаслідок невиконання ДП «Закарпатський облавтодор» зобов'язань за договором від 01.02.2016 № 5 за завданням Служби автомобільних доріг у Закарпатській області. Окрім того, матеріалами справи та постановою Виноградівського районного суду від 13.03.2017 у справі №299/448/17 встановлено особу, відповідальну за завдання шкоди у даних спірних правовідносинах.
Відтак позивач, з огляду на сплату потерпілому у ДТП (ОСОБА_3І.) збитків у розмірі 11 341, 21 грн, в порядку ч. 1 ст. 1191 ЦК України набув право регресної вимоги до винної особи, якою з урахуванням положень ст. 1172 ЦК України є відповідач.
Доводи відповідача на те, що лише 01.03.2017 сторонами погоджено графік ліквідації ямковості на автодорогах державного значення по Закарпатській області в 2017 році, в той час, як ДТП відбулась 10.02.2017 не беруться судом до уваги, оскільки такий графік затверджено після закінчення дії договору № 5 від 01.02.2016 та виходить за предмет доказування у даній справі.
Твердження скаржника про порушення позивачем п. 1.2 договору також не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи містять акт дефектів на експлуатаційне утримання автомобільних доріг від 09.11.2015, який складено за участю відповідача, та в ньому вказано про необхідність відновлення зношених верхніх шарів покриття, організацію та безпеку дорожнього руху, проведення аварійних робіт, у тому числі ямкового ремонту асфальтобетонного покриття з розламуванням та обрубуванням країв площею ремонту до 1 м.кв. при товщині шару до 50 мм. Відтак відповідач ще до укладення договору володів інформацією щодо стану доріг, які йому передавались для експлуатаційного утримання та згідно з умовами договору він брав на себе зобов'язання забезпечувати безпеку дорожнього руху згідно діючих нормативів.
Посилання відповідача на те, що додатковим угодами фінансування на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення на 2017 рік постійно зменшувалось, а додатковою угодою № 5/4 від 27.12.2016 взагалі не передбачалось, як на підставу скасування судового рішення є також необґрунтованими, оскільки впродовж 2016 року сторонами виконувались умови договору в межах виділеного фінансування, що підтверджується відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу та підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків. Мотивів неможливості виконання ямкового ремонту асфальтобетонного покриття, про які знав відповідач впродовж 2016 року, ним не зазначено.
Також необґрунтованими визнаються заперечення скаржника щодо преюдиції постанови Виноградівського районного суду від 13.03.2017 у справі №299/448/17 про адміністративне правопорушення, оскільки перш за все, ОСОБА_2 визнав свою вину у вказаній справі, а відповідачем не надано суду жодних доказів, які б це спростовували.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 554/13464/15-ц, рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2018 у справі № 910/12719/16 та рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 № 185/8229/16-ц, в яких вказано, що відповідальність за стан автомобільних доріг покладена на Службу автомобільних доріг є безпідставними, оскільки предметом позовів у названих справах є стягнення потерпілими у ДТП коштів з Служби автомобільних доріг, у даних справах відсутній факт встановлення винної особи, в той час, як в даній справі винну особу встановлено, Службою автомобільних доріг вже відшкодовано потерпілому шкоду, завдану ДТП, а предметом позову є відшкодування шкоди в порядку регресу. Більше того, в рішенні Господарського суду м. Києва від 18.06.2018 у справі № 910/12719/16 суд зазначив, що взаємовідносини між Службою автомобільних доріг Київської області та ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» , які виникли з договору про поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг можуть бути предметом окремого позову.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
7. Судові витрати.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ч. 13 ст. 8, ст.ст. 12, 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2018 у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на ДП “Закарпатський облавтодор”.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Скрипчук О.С.