79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" грудня 2018 р. Справа №921/256/17-г/16
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Дубник О.П.
суддів Зварич О.В.
ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання Лагутіна В.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” (далі - ПАТ “ВіЕйБі Банк”) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2, вих № 08/12013 від 04.09.2018 (вх .№01-05/619/18 від 22.10.2018)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2018 (суддя Хома С.О., повний текст складено 03.05.2018)
у справі № 921/256/17-г/16
за позовом: ПАТ “ВіЕйБі Банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” ОСОБА_2, м. Київ
до відповідача: Приватного агропромислового підприємства (далі - ПАП) “Провесінь”, с. Вістря Монастирського району Тернопільської області
про стягнення заборгованості в сумі 50 950, 19 грн,
за участю представників:
позивача в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом: адвокат ОСОБА_3 (довіреність № 80 від 17.04.2018),
відповідача: адвоката ОСОБА_4 (ордер серії ТР № 053655 від 07.11.2018).
1.Розгляд справи.
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
У судовому засіданні 12.12.2018 здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису, згідно з ст.ст. 197, 222 ГПК України.
Хід розгляду апеляційної скарги викладено у відповідних ухвалах суду.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, однак просив відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю погодження з Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію подання клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової економічної експертизи.
Представник відповідача заперечив проти відкладення розгляду справи та призначення судової економічної експертизи з огляду на недоцільність її призначення, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2018 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, порадившись, дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, оскільки розгляд даної справи вже відкладався, отже відповідач мав достатньо часу для узгодження позицій та подання клопотань. Більше того, розгляд апеляційної скарги на рішення суду обмежений 60-денним строком.
Крім того, представником відповідача під час судових дебатів заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Колегія суддів відхилила клопотання, оскільки в порушення ст. 124 ГПК України відповідачем не подано суду разом з відзивом на апеляційну скаргу попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача заявлено лише під час судових дебатів.
3. Короткий зміст позовних вимог.
ПАТ “ВіЕйБі Банк” звернувся з позовом до ПАП “Провесінь” про стягнення заборгованості в сумі 50 950, 19 грн, з яких: 6 736, 52 грн - заборгованість за процентами; 989, 64 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 2 678, 22 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 499, 56 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 35 890, 25 грн - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 4 156, 00 грн - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами у справі укладено кредитний договір № 298-2012 від 12.09.2012. У зв'язку із наявністю заборгованості за вказаним кредитним договором позивач звертався до Господарського суду Тернопільської області із позовом до ПАП “Провесінь” про стягнення 171 362, 88 грн, з яких 167 964, 27 грн заборгованість за кредитом, 3 299, 47 грн заборгованість за відсотками, 46, 36 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 6, 08 грн 3% річних, 46, 70 грн інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів. Стверджує, що 24.03.2015 відповідач добровільно погасив суму боргу у розмірі 171 263, 74 грн, а 83, 41 грн було задоволено рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/307/15-г/16. Вказує, що станом на день подання даного позву заборгованість ПАП “Провесінь” перед банком не погашена, а рішення Господарського суду Тернопільської області не виконано.
Позивачем подано розрахунки позовних вимог без урахування договорів про внесення змін до кредитного договору від 16.12.2013, 15.01.2014, 17.02.2014, 17.03.2014, 01.04.2014, 30.04.2014, 16.06.2014, 15.07.2014, 12.08.2014, 15.08.2014, 15.09.2014, 15.10.2014, 31.10.2014, оскільки на підставі положень ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» він вважає їх нікчемними, про що ПАП "Провесінь" було повідомлено відповідним листом.
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2018 в задоволенні позовних вимог ПАТ “ВіЕйБі Банк” до ПАП “Провесінь” про стягнення заборгованості в сумі 50 950, 19 грн відмовлено. Присуджено до стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 1 600, 00 грн судового збору.
Судове рішення у справі мотивоване ч. 1 ст. 509, ст.ст. 526, 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ч. 2 ст. 193, ч. 3 ст. 198, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI, і зроблено висновок, що фактично порушення прав позивача внаслідок дій відповідача полягає саме у висуванні Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “ВіЕйБі Банк” ОСОБА_2 вимоги у повідомленні від 28.08.2015 11/2-27192 про негайне виконання зобов'язань за кредитним договором, однак останнє визнано судовим рішенням протиправним та скасоване за позовом ПАП “Провесінь” (рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2017, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 р., по справі № 910/4953/17) а розрахунок позовних вимог здійснено позивачем без врахування чинних на день подання позову та прийняття рішення місцевим судом договорів про внесення змін до кредитного договору в частині порядку сплати відсотків та кінцевого терміну погашення кредиту.
5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи сторін справи.
5.1. ПАТ “ВіЕйБі Банк” не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його незаконним та прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд не може посилатись на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2017 у справі № 921/307/15-г/16, яке було винесено раніше, до початку розгляду справи; з огляду на тривалість розгляду спору вважає, що суд порушив право позивача на неупереджений своєчасний розгляд позовної заяви; безпідставно відмовив в задоволенні клопотань банку про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції; в порушення ст. 165 ГПК України, банком не було отримано відзив на позовну заяву.
5.2. ПАП «Провесінь» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що ним отримано від банку повідомлення № 213 від 22.02.2016 про нікчемність правочинів (договорів), якими сторони домовлялись у т.ч. про зменшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку користування кредитом, відстрочення сплати процентів за користування кредитом. Як наслідок, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» в порядку п. 6, 7 ч. З, ч. 5 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» заявлено вимогу про негайне (в день отримання даного повідомлення) виконання зобов'язань за кредитним договором з врахуванням нікчемності договорів про внесення змін та яке в подальшому слугувало підставою для нарахування заборгованості і подачі даного позову. Звертає увагу, що розрахунок заборгованості здійснено без урахування договорів про внесення змін до кредитного договору, які банк вважав нікчемними. Однак рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.2017 у справі № 910/4953/17, яке набрало законної сили, визнано протиправним і скасовано рішення ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" ОСОБА_2 № 11/2-27192 від 28.08.2015 про нікчемність договорів про внесення змін до Кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012, які були укладені ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ПАП "Провесінь". Відповідач вважає апеляційну скаргу банку безпідставною, просить суд відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2018 залишити без змін (т.2, а.с. 85-86).
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
6.1. ПАТ “ВіЕйБі Банк” (кредитор) та ПАП “Провесінь” (позичальник) 12.09.2012 укладено кредитний договір №298-2012, згідно з п.1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 460 212, 30 грн, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором (т.1, а.с. 33-40).
Згідно з п.1.2., 1.3 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом 19% річних, а кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 11 вересня 2013 року включно.
Відповідно до п. 15.4. кредитного договору, такий вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.
6.2. В подальшому сторони вносили зміни до кредитного договору шляхом підписання відповідних договорів, які стосувались порядку сплати процентів та кінцевого терміну погашення кредиту, а саме: №1 від 28 лютого 2013 року; №2 від 15 квітня 2013 року; №3 від 15 травня 2013 року; №4 від 18 червня 2013 року; №5 від 16 липня 2013 року; №6 від 15 серпня 2013 року; №7 від 10 вересня 2013 року; №8 від 15 жовтня 2013 року; б/н від 15 листопада 2013 року (а.с. 41-49); від 16 грудня 2013 року; від 15 січня 2014 року; від 17 лютого 2014 року; від 17 березня 2014 року; від 01 квітня 2014 року; від 30 квітня 2014 року; від 16 червня 2014 року; від 15 липня 2014 року; від 12 серпня 2014 року; від 15 серпня 2014 року; від 15 вересня 2014 року; від 15 жовтня 2014 року; від 31 жовтня 2014 року.
6.3. На виконання умов договору 12 вересня 2012 року ПАТ «ВіЕйБіБанк» надано ПАП «Провесінь» кредитні кошти в сумі 167 964, 27 грн, що підтверджується меморіальним ордером №674965 від 12 вересня 2012 року.
23 березня 2015 року ПАП «Провесінь» повернуло кредитні кошти в сумі 167 965, 27 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3621 від 23 березня 2015 року на суму 167 964, 27 грн.
З огляду на неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом та вказав, що станом на 02.03.2015 позичальник проценти не сплатив, умови кредитного договору не виконав, і тому прострочена заборгованість за процентами становить 3 299, 47 грн.
Банком нараховано позичальнику 72 971, 70 грн процентів за користування кредитом; 69 580, 19 грн погашено процентів; заборгованість по процентах склала 3299, 47 грн. Нарахування процентів підтверджується Випискою по особовому рахунку №20683880000451 “Позичальника” з 12.09.2012 по 02.03.2015. Віднесення процентів на прострочку підтверджується Випискою по особовому рахунку №20696880010290 “Позичальника” з 12.09.2012 по 02.03.2015. Сплата нарахованих процентів підтверджується Випискою по особовому рахунку №2909188001136 “Позичальника” з 12.09.2012 по 02.03.2015.
23 березня 2015 року відповідач сплатив позивачу 3 299, 47 грн процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується платіжним дорученням №3622 від 23 березня 2015 року на суму 3 299, 47 грн.
Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26 травня 2015 року у справі №921/307/15-г/16, яким позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь банку 46, 36 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 6, 08 грн - заборгованості по 3% річних, 30, 97 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів. В частині позовних вимог щодо стягнення 3 299, 47 грн - заборгованості за процентами та 167 964, 27 грн - строкової заборгованості за кредитом провадження припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України. В частині позовних вимог щодо стягнення 15, 73 грн інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів відмовлено (т.1, а.с. 11-17).
Назване рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось, отже набрало законної сили та в силу ст. 75 ГПК України обставини, встановлені в ньому, не потребують повторного доказування.
6.4. Постановою Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_5" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський ОСОБА_5", згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року № 63, розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 на два роки до 19 березня 2018 року включно (т. 1, а.с. 50).
6.5. На виконання вимог статті 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2, 15.12.2014 видано Наказ № 90 "Про перевірку договорів".
З метою незалежної перевірки правочинів (договорів), Уповноваженою особою Фонду 20.01.2015 видано Наказ № 23/1 "Про здійснення альтернативної перевірки договорів".
За результатами проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ "ВіЕйБі Банк" з 21.11.2013 по 20.11.2014 комісією з перевірки правочинів було складено Акт від 19.03.2015, відповідно до якого комісією було виявлено ряд правочинів, які підпадають під підстави визначені положеннями ч. 3 ст.38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є нікчемними, зокрема:- правочини щодо внесення змін до кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012, укладеним ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ПАП «Провесінь».
28.08.2015 банк надіслав відповідачу повідомлення № 11/2-27192 про нікчемність правочину (договору), в якому вказував, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» договори про внесення змін до кредитного договору від 16.12.2013, 15.01.2014, 17.02.2014, 17.03.2014, 01.04.2014, 30.04.2014, 16.06.2014, 15.07.2014, 12.08.2014, 15.08.2014, 15.09.2014, 15.10.2014, 31.10.2014 є нікчемними та вимагав негайного виконання зобов'язань за кредитними договором з урахуванням нікчемності таких правочинів (т.1, а.с. 114).
6.6. Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.2017 у справі №910/4953/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017, позовні вимоги ПАП "Провесінь" задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" ОСОБА_2 № 11/2-27192 від 28.08.2015 про нікчемність договорів про внесення змін до Кредитного договору № 298-2012 від 12.09.2012, які були укладені ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ПАП "Провесінь", зокрема: договору про внесення змін від 16.12.2013, договору про внесення змін від 15.01.2014, договору про внесення змін від 17.02.2014, договору про внесення змін від 17.03.2014, договору про внесення змін від 01.04.2014, договору про внесення змін від 30.04.2014, договору про внесення змін від 16.06.2014, договору про внесення змін від 15.07.2014, договору про внесення змін від 12.08.2014, договору про внесення змін від 15.08.2014, договору про внесення змін від 15.09.2014, договору про внесення змін від 15.10.2014, договору про внесення змін від 31.10.2014 (т.1, а.с. 135-150).
01.10.2018 Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою банку у справі №910/4953/17.
6.7. П редметом даного позову є стягнення заборгованості в загальній сумі 50 950,19 грн, з яких: 6 736, 52 грн заборгованість за процентами (станом на 23.01.2017); 989, 64 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту (нараховано за період з 25.07.2016 по 23.01.2017); 2 678, 22 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту (нараховано за період з 11.09.2014 по 23.03.2015 на суму кредиту 167 964, 27 грн); 499, 56 грн заборгованість по 3% річних за несвоєчасне погашення процентів (нараховано за період з 23.01.2014 по 23.01.2017); 35 890, 25 грн інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту (нараховано за період з 11.09.2014 по 23.03.2015 на суму кредиту 167964, 27 грн); 4 156, 00 грн інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів (нараховано за період з 23.01.14 по 23.01.2017) (т. 1, а.с. 18-32).
Розрахунки позовних вимог здійснено без урахування договорів про внесення змін до кредитного договору від 16.12.2013, 15.01.2014, 17.02.2014, 17.03.2014, 01.04.2014, 30.04.2014, 16.06.2014, 15.07.2014, 12.08.2014, 15.08.2014, 15.09.2014, 15.10.2014, 31.10.2014.
6.8. Банком подано суду апеляційної інстанцій рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.02.2018 № 474, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 на два роки з 20.03.2018 по 19.03.2020 включно (т. 2, а.с. 65).
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Сторонами в кредитному договорі №298-2012 від 12 вересня 2012 року встановлено процентну ставку в розмірі 19% річних, їх нараховування на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом та сплату процентів щомісяця на рахунок №2909188001136, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту
В подальшому до кредитного договору між сторонами було укладено договори про внесення змін, що стосуються порядку сплати процентів та кінцевого терміну погашення кредиту, що містяться в матеріалах справи, а саме:
-№1 від 28 лютого 2013 року (проценти нараховані за період з 01.01.2013 по 31.01.2013 позичальник сплачує до 14.03.2013);
-№2 від 15 квітня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 позичальник сплачує до 15.05.2013);
-№3 від 15 травня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 30.04.2013 позичальник сплачує до 15.06.2013);
-№4 від 18 червня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 позичальник сплачує до 15.07.2013);
-№5 від 16 липня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 30.06.2013 позичальник сплачує до 15.08.2013);
-№6 від 15 серпня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 позичальник сплачує до 15.09.2013);
-№7 від 10 вересня 2013 року (кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 10 вересня 2014 року включно);
-№8 від 15 жовтня 2013 року (проценти нараховані за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 позичальник сплачує до 15.11.2013);
-від 15 листопада 2013 року (проценти нараховані за період з 01.10.2013 по 31.10.2013 позичальник сплачує до 15.12.2013).
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Також сторонами укладались додаткові договори про внесення змін до кредитного договору від 16.12.2013, 15.01.2014, 17.02.2014, 17.03.2014, 01.04.2014, 30.04.2014, 16.06.2014, 15.07.2014, 12.08.2014, 15.08.2014, 15.09.2014, 15.10.2014, 31.10.2014, без урахування яким позивачем заявлено до стягнення 50 950, 19 грн.
З ухвал суду першої інстанції вбачається, що суд неодноразово витребовував у позивача письмові пояснення щодо поданого ним розрахунку та копії всіх договорів про внесення змін до кредитного договору, однак банком не виконано вказані вимоги суду.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Однак, з урахуванням наявності рішення у справі №910/4953/17 позивачем не подано суду обґрунтованого розрахунку позовних вимог з урахуванням чинності додаткових договорів про внесення змін до кредитного договору від 16.12.2013, 15.01.2014, 17.02.2014, 17.03.2014, 01.04.2014, 30.04.2014, 16.06.2014, 15.07.2014, 12.08.2014, 15.08.2014, 15.09.2014, 15.10.2014, 31.10.2014, як і не подано самих додаткових договорів.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неподання позивачем до справи уточненого обґрунтованого розрахунку процентів (в т.ч. період нарахування (з-по), сума нарахованих процентів; дата сплати процентів, сума сплати процентів, документ підтверджуючий сплату, борг по процентах на певну дату, всього борг по процентах наростаючим підсумком, та неподання договорів про внесення змін до кредитного договору, які є чинними з урахуванням судових рішень у справі №910/4953/17 (на підставі, зокрема, яких у справі №921/307/15-г/16 Господарським судом Тернопільської області прийнято рішення), унеможливлює встановлення порядку нарахування процентів позивачем і відсоткової ставки, яка застосована позивачем (чи не суперечить застосована відсоткова ставка застосована позивачем при проведенні розрахунку заборгованості по процентам відсотковим ставкам зазначеним у наведених вище додаткових угодах); періоду нарахування процентів за користування кредитом, фактичного строку сплати кредиту та чи взагалі є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заявлених до стягнення сум, враховуючи обставини справи встановлені в рішенні суду від 26 травня 2015 року у справі №921/307/15-г/16).
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що суд не вправі самостійно визначати періоди нарахувань та керуватись припущеннями, в той час, як подання обґрунтованого розрахунку є обов'язком позивача, а до повноважень суду входить лише його перевірка.
Доводи скаржника, що суд не може посилатись на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2017 у справі № 921/307/15-г/16, яке було винесено раніше, до початку розгляду справи є необґрунтованими та не ґрунтуються на жодній нормі законодавства. Більше того, в позовній заяві сам позивач посилається на нього та долучає його як додаток до позовної заяви.
Інші доводи позивача щодо порушення його права на неупереджений своєчасний розгляд позовної заяви; безпідставну відмову в задоволенні клопотань банку про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції; неотримання відзиву на позовну заяву є безпідставними та жодним чином не спростовують обґрунтовану відмову в задоволенні позовних вимог. Слід зазначити, що тривалий розгляд даного спору зумовлений зупиненням провадження у даній справі з червня 2017 року по лютий 2018 року, а також невиконанням позивачем вимог суду першої інстанції щодо подання обґрунтованого розрахунку та необхідних для розгляду справи документів (додаткових угод). Доводи банку про безпідставну відмову суду в задоволенні його клопотань про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції є необґрунтованими, оскільки в ухвалах суду першої інстанції щоразу при відмові вказувались недоліки поданого клопотання чи його невідповідність вимогам чинного процесуального закону. Неотримання банком відзиву на позовну заяву не може слугувати підставою для скасування судового рішення. Більше того, банк вправі користуватись своїми процесуальними правами, у тому числі - знайомитись з матеріалами справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права.
8. Судові витрати.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 252, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2018 у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на ПАТ “ВіЕйБі Банк”.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 22.12.2018.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Судді Зварич О.В.
ОСОБА_1