79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" грудня 2018 р. Справа №921/88/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді О.В. Зварич
суддів О.П. Дубник
ОСОБА_1,
секретар судового засідання М.С. Кіра,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Скочеляс» (надалі ФГ «Скочеляс») б/н від 02.07.2018р. (вх.№01-05/562/18 від 19.10.2018р.)
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 11.05.2018р. про затвердження мирової угоди (суддя Н.М. Бурда; повний текст ухвали складено 12.05.2018р.)
у справі № 921/88/18
за позовом: Фермерського господарства «Баворовського» (надалі ФГ «Баворовського»)
до відповідача: Приватного малого підприємства «Кальміус» (надалі ПМП «Кальміус»)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ФГ «Скочеляс»
про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 10 від 05.05.2008р. та визнання права власності на об'єкти нерухомого майна,
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 - адвокат (ордер серія ТР № 053654 від 07.11.2018р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився,
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції
12.03.2018р. ФГ “Баворовського” звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ПМП “Кальміус” про визнання дійсним договору купівлі-продажу №10 від 05.05.2008р., укладеного між ФГ “Баворовського” та ПМП “Кальміус”; визнання за ФГ “Баворовського” права власності на об'єкти нерухомості: будівлю вагової з піднавісом (75,7кв.м), підвалом (59,9 кв.м) (літ. «А»), кабінетом (12,4 кв.м), ваговою (9,3кв.м), вагою автомобільною стаціонарною (25 тон), що знаходяться по вул. Польова, 6 в с.Грабовець Тернопільського р-ну, та башню водонапірну із артезіанською свердловиною, що знаходиться по вул. Польова, 10 в с. Грабовець Тернопільського р-ну.
02.05.2018р. позивач подав в суд першої інстанції заяву про уточнення розміру позовних вимог (вх. № 10305 від 02.05.2018р.), в якій просив визнати дійсним договір купівлі-продажу № 10 від 05.05.2008р., укладений між ФГ “Баворовського” та ПМП “Кальміус”; визнати за ФГ “Баворовського” право власності на об'єкти нерухомості: будівлю вагової з піднавісом (75,7кв.м), підвалом (59,9 кв.м) (літ. «А»), кабінетом (12,4кв.м), ваговою (9,3 кв.м), вагою автомобільною стаціонарною (25 тон) вартістю 59343,00 грн., що знаходяться по вул. Польова,6 в с. Грабовець Тернопільського р-ну., та башню водонапірну із артезіанською свердловиною вартістю 17825,00 грн., що знаходиться по вул. Польова, 10 в с. Грабовець Тернопільського р-ну. (а.с.48).
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.05.2018р. у справі №921/88/18 (суддя Н.М. Бурда) задоволено заяву сторін від 07.05.2018р. за вх. № 10782 про затвердження мирової угоди. Затверджено мирову угоду від 07.05.2018р., укладену між сторонами: позивачем - ФГ “Баворовського” та відповідачем - ПМП “Кальміус” у справі №921/88/18, у зв'язку з проведеною оплатою за об'єкти нерухомого майна згідно умов договору купівлі-продажу № 10 від 05.05.2008р., згідно з якими сторони прийшли до згоди: 1.Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 10 від 05.05.2008р., укладеного між ФГ “Баворовського” та ПМП “Кальміус”. 2. Визнати за ФГ “Баворовського” права власності на об'єкт нерухомого майна: будівлю вагової (літ. «А») (підвал 59,9 кв.м, кабінет 12,4 кв.м, вагова 9,3 кв.м),з піднавісом (75,7 кв.м), вагою автомобільною стаціонарною (25 тон) вартістю 59343,00 грн., що знаходиться по вул.Польова,6 в с. Грабовець Тернопільського р-ну. Тернопільської обл. 3. Визнати за ФГ “Баворовського” право власності на об'єкт нерухомого майна: башню водонапірну із артезіанською свердловиною вартістю 17825,00 грн., що знаходиться по вул.Польова, 10 в с. Грабовець Тернопільського р-ну Тернопільської обл. Закрито провадження у справі.
Ухвала суду мотивована тим, що мирова угода відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує права та охоронювані законом інтереси третіх осіб.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ФГ «Скочеляс» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана ухвала порушує його права та охоронювані законом інтереси. Звертає увагу на те, що рішенням комісії про врегулюванню майнових паїв СГ ТОВ «Грабовецьке» 2007 року вирішено виділити ФГ «Скочеляс» в рахунок майнових паїв приміщення, що знаходиться по вул. Польовій в с. Грабовець Тернопільського р-ну Тернопільської обл., зокрема, Вага автомобільна ? частина - будинок № 7 на суму 21725,00 грн.; Водонапірна башта ? частина - будинок № 11 на суму 4152,50 грн. Вказує, що у 2006 році та 28.01.2007р. оформлено акти прийому-передачі основних засобів, на підставі яких комісія про врегулюванню майнових паїв СГ ТОВ «Грабовецьке» здійснила передачу вказаних об'єктів ФГ «Скочеляс». Апелянт зазначає, що предметом спору у даній справі є по суті одне й те ж майно. Ураховуючи те, що договір купівлі-продажу між позивачем та відповідачем не був нотаріально посвідчений, ухвала суду суперечить вимогам ст.ст. 182, 640 Цивільного кодексу України, оскільки за своєю суттю суд фактично визнав дійсним договір купівлі-продажу, і саме така позовна вимога була первинною. Просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 11.05.2018р. у справі №921/88/18.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ФГ «Баворовського» у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами, наведеними скаржником. Зазначає, що місцевий господарський суд дав належну оцінку наданим доказам та прийняв обґрунтовану та мотивовану ухвалу про затвердження мирової угоди у даній справі із забезпеченням всіх процесуальних прав сторін даної справи, яка не зачіпає прав та охоронюваних інтересів скаржника. Просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
ПМП «Кальміус» у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що оскаржувана ухвала суду є обґрунтованою та правомірною. Покликається на те, що подана суду першої інстанції мирова угода відповідає вимогам чинного законодавства і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач та апелянт не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, реєстру вихідної кореспонденції суду від 05.12.2018р. обізнані з датою, часом і місцем розгляду справи.
Суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників судового процесу. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників відповідача та апелянта.
В судовому засіданні представник позивача просив залишити без змін ухвалу господарського суду Тернопільської області від 11.05.2018р. у справі №921/88/18, апеляційну скаргу ФГ «Скочеляс» - без задоволення.
При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.
Статею 192 Господарсько процесуального кодексу України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Таким чином, одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Мирова угода - це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.
У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, сторони усвідомлюють процесуальні наслідки затвердження зазначеної угоди та свідомо погоджуються із виникненням у сторін нових зобов'язань, які повинні виконуватись ними належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання дійсним договору купівлі-продажу № 10 від 05.05.2008р., укладеного між ФГ “Баворовського” та ПМП “Кальміус”; визнання за ФГ “Баворовського” права власності на об'єкти нерухомості: будівлю вагової з піднавісом (75,7кв.м), підвалом (59,9 кв.м) (літ. «А»), кабінетом (12,4 кв.м), ваговою (9,3 кв.м), вагою автомобільною стаціонарною (25 тон) вартістю 59343,00 грн., що знаходяться по вул. Польова,6 в с. Грабовець Тернопільського р-ну., та башню водонапірну із артезіанською свердловиною вартістю 17825,00 грн., що знаходиться по вул. Польова, 10 в с. Грабовець Тернопільського р-ну.
Оскаржуваною ухвалою від 11.05.2018р. господарський суд Тернопільської області затвердив мирову угоду від 07.05.2018р., укладену між сторонами: позивачем - ФГ “Баворовського” та відповідачем - ПМП “Кальміус” у справі №921/88/18 на умовах, згідно з якими сторони прийшли до згоди: 1.Визнати дійсним договір купівлі-продажу №10 від 05.05.2008р., укладеного між ФГ “Баворовського” та ПМП “Кальміус”. 2. Визнати за ФГ “Баворовського” право власності на об'єкт нерухомого майна: будівлю вагової (літ.«А») (підвал 59,9 кв.м, кабінет 12,4 кв.м, вагова 9,3 кв.м),з піднавісом (75,7 кв.м), вагою автомобільною стаціонарною (25 тон) вартістю 59343,00 грн., що знаходиться по вул.Польова,6 в с. Грабовець Тернопільського р-ну. Тернопільської обл. 3. Визнати за ФГ “Баворовського” право власності на об'єкт нерухомого майна: башню водонапірну із артезіанською свердловиною вартістю 17825,00 грн., що знаходиться по вул.Польова, 10 в с.Грабовець Тернопільського р-ну Тернопільської обл.
З аналізу змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що шляхом затвердження мирової угоди в редакції, погодженій сторонами, суд першої інстанції вирішив даний спір по суті, що суперечить відповідним нормам процесуального закону.
При цьому, місцевий господарський суд, в порушення норм процесуального права, не врахував того, що затверджена ним мирова угода у даній справі не містить жодного визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково затвердив укладену між сторонами мирову угоду від 07.05.2018р. та закрив провадження у справі №921/88/18, оскільки названа мирова угода не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що є всі підстави погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що при винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, а саме ст. 192, п.7 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дана ухвала підлягає скасуванню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 192, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Скочеляс» б/н від 02.07.2018р. (вх. № 01-05/562/18 від 19.10.2018р.) задоволити.
Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 11.05.2018р. у справі №921/88/18 скасувати.
Справу № 921/88/18 передати на розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя О.П. Дубник
Суддя О.С. Скрипчук