79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" грудня 2018 р. Справа №909/728/17
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
ОСОБА_1
секретар судового засідання Кишенюк Н.
за участю представників учасників процесу:
від позивача - ОСОБА_2 - представник
від відповідача - ОСОБА_3 - адвокат
від третьої особи - не з»явився
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” №208 від 23.08.2018 (вх.ЗАГС №01-05/498/18 від 18.10.2018)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2018 (суддя Фанда О.М., повний текст рішення складено 07.08.2018)
у справі №909/728/17
за позовом Національного Банку України, м. Київ
до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” , м. Івано-Франківськ ,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива”, м.Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Національний банк України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2018 у справі № 909/728/17 (суддя Фанда О.М.) задоволено позов Національного банку України до ТОВ "Торгова мережа "Фаворит", третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернено стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно нежитлову будівлю (колишній театр ім. М.Ірчана) загальною площею 1 911,3 кв.м., що розташована за адресою Івано-Франківська область, місто Коломия, Вічевий майдан, буд.2, який належить на праві власності ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018, код 31524633) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №6153 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 254764226106 в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" (вул. Щорса, буд. 7/9, м. Київ, 03150, код 33299878) на користь Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код 00032106) за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 в сумі 2 135 893 013,70грн. - заборгованість за кредитом, 135 863 013, 70грн. - заборгованість за процентами, 30 000, 00грн. - штрафу.
Рішення суду мотивоване тим, що у зв'язку з не виконанням ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" зобов'язань за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 позивач по справі наділений правом звернути стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору від 23.06.2014, укладеному між Національним банком України (іпотекодержатель) та ТОВ "Торгова мережа "Фаворит". За наявності розбіжностей щодо визначення початкової ціни продажу майна, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість реалізації іпотечного майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", тобто без визначення у резолютивній частині рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні.
ТОВ “Торгова мережа “Фаворит” подано апеляційну скаргу №208 від 23.08.2018 (вх.ЗАГС №01-05/498/18 від 18.10.2018), в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що предметом позову НБУ є звернення стягнення на предмет іпотеки, а підстава - порушення боржником зобов»язань за кредитним договором. Звернення стягнення на предмет іпотеки тісно супроводжується визначенням початкової ціни майна. Початкова ціна майна позивачем конкретизована і має під собою певні докази - Звіт про оцінку майна, виконаний ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон». Отже, на думку скажника, для задоволення позову позивач повинен довести ту початкову ціну, яку зазначив у позовних вимогах.
Скаржник вважає, що недоліки Звіту про оцінку нежитлової нерухомості - нежитлових будівель станом на 30.11.2016 підтверджуються Рецензією №26/03-2018 від 23.03.2018 на копію Звіту про оцінку нежитлової нерухомості - нежитлові будівлі (колишній кінотеатр ім.М.Ірчана) (літера А), загальною площею 1 911,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м.Коломия, Вічевий майдан, 2 станом на 30.11.2016, яка виконана Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів». З огляду на висновки, викладені у рецензії, скаржник вважає, що оцінка виконана всупереч вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні», вимог Національних стандартів оцінки майна №1 «Загальні основи оцінки майна і майнових прав» та №2 «Оцінка нерцухомого майна».
Окрім того, скаржник зазначає, що оцінка датована 30.11.2016, тому відповідно до законодавства втратила чинність і у звіті зазначено, що строк його дії становить 12 місяців за умови незмінності економічної і політичної ситуації в Україні). При цьому скаржник вказує на відсутність зазначення позивачем факторів, які б могли вплинути на знецінення предмету іпотеки чи на вартісну якість предмету іпотеки.
Також, скаржник зазначає, що за результатами оцінки судовим експертом (незалежним оцінщиком ОСОБА_6Г.) складено Звіт про незалежну ретроспективну оцінку майна-нежитлової будівлі спірного майна станом на 23.06.2014, в якому зазначено ринкову вартість об»єкту станом на 23.06.2014, що становить 10 751 670грн., отже підтверджено ринову вартість предмету іпотеки станом на дату укладення іпотечного договору від 23.06.2014. В рецензії за №12/04-2018К Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» зроблено висновок, що вищенаведений звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.
Також скаржником, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду судової справи, замовлено незалежну оцінку, за результатами проведення якої незалежним оцінщиком ОСОБА_7 складено Звіт про незалежну оцінку вищезазначеного майна станом на 31.05.2018, в якому зазначено, що ринкова вартість об»єкту становить 18 033 000,00грн.
Скаржник, також, не погоджується із повідомленням про неможливість надання висновку за результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи, в якому немає суттєвих зауважень, що могли вплинути на загальну площу об»єкту чи загальні характеристики. Зокрема, зазначає, що часткове перепланування і добудова пояснюється тим, що відповідачем з метою збереження об»єкту та отримання прибутку від господарської діяльності було укладено договір оренди нерухомості №090317-02/3п від 09.03.2017 з ТОВ «ПАККО Холдинг», відповідно до умов якого орендодавець (ТОВ «Торгова мережа «Фаворит») передає у зворотнє, строкове, платне володіння та користування спірне нерухоме майно. Відповідно станом на день подання апеляційної скарги і на момент огляду судовим експертом Тернопільського відділення Київського КНДІСЕ (11.04.2018), предмет іпотеки є діючим супермаркетом, що знаходиться в нормальному стані і не потребує капітального ремонту.
Національний банк України у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що апеляційна скарга є безпідставна, а рішення суду винесене з повним і всебічним дослідженням обставин справи. Зокрема, позивач зазначає, що Звіт про незалежну оцінкумайна - нежитлової будівлі (бувший кінотеатр ім.М.Ірчана) загальною площею 1 911,3 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, Вічевий майдан, будинок 2 станом на 31.05.2018, в якому зазначено, що ринкова вартість об»єкту становить 18 033 000,00грн має значні недоліки, що суттєво вплинули на достовірність оцінки, і як наслідок - значного завищення вартості об»єкту дослідження.
Також позивач вважає, що ненадання відповідачем в ході розгляду справи, необхідних документів для проведення експертизи призвело до затягування розгляду справи та не ухвалення судового рішення близько року.
На думку позивача, суд приймаючи рішення у даній справи, встановивши наявність заборгованості за кредитним договором, порушення обов»язків іпотекодавцем, прийняв рішення про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановлений Законом України «Про виконавче провадження». При цьому суд не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку».
Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
як вбачається із матеріалів справи, 13.05.2014 між Національним банком України (кредитор) та ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" (позичальник) укладено кредитний договір №12/09/5 з додатковими угодами до нього , а саме: №1 від 28.05.2014, №2 від 04.06.2014, №3 від 01.12.2014, №4 від 23.12.2014, №5 від 26.02.2015 (надалі кредитний договір).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на суму 2 000 000 000 гривень на строк з 13.05.2014 року до 30.12.2016 року шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 №12/09.
Процентна ставка за користування кредитом не підлягає коригуванню , її розмір встановлюється на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України та становить 19,0% річних.
Додатковим договором №1 від 28.05.2014 до кредитного договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитом на рівні півтори облікової ставки Національного банку України та становить 14,25% річних. Процентна ставк
до п.1.3 кредитного договору для нарахування процентів строк користування кредитом, згідно з умовами цього кредитного договору, починається з дня надходження коштів на кореспонденський рахунок позичальника і закінчується в день, який передує даті повернення коштів.
Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту (п.1.4).
Пунктом 2.1.1 та 2.3.2 кредитного договору передбачено, що після підписання цього кредитного договору кредитор зобов'язується перерахувати на рахунок позичальника кошти відповідно до п. 1.1 цього кредитного договору, а позичальник в свою чергу зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання відповідно до умов кредитного договору в тому числі повернення кредитору суму кредиту у терміни, визначені кредитним договором та проценти за користування кредитом.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на виконання вказаного пункту кредитного договору позивачем перераховано кошти, що підтверджєуться долученими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів.
23.06.2014, з метою забезпечення виконання основного зобов'язання, що випливає із зазначеного кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014, між Національним банком України (іпотекодержатель) та ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8
Згідно з п.5 вказаного договору іпотеки іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Р.М.4 та зареєстрованого в реєстрі за №6153 та зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 254764226106) об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю (колишній театр ім. М.Ірчана) загальною площею 1 911,3 кв.м., що розташована за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, Вічевий майдан, будинок 2. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за номером 1649.
За змістом договору іпотеки ринкова вартість предмету іпотеки, згідно Висновку про вартість об'єкту оцінки, станом на 03.06.2014 складає 10 732 775 грн.
Згідно п.14.8.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право з метою задоволення свої вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні.
Відповідно до п. 14.8.2 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 14.9 договору іпотеки визначено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі , що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки , а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.04.2017 позивачем на адресу відповідача та третьої особи направлено вимоги (№18-0013/25198 від 05.04.2017, №18-0013/25207 від 05.04.2017) про сплату заборгованості за кредитним договором, яка ні третьою особою, ні відповідачем не виконані.
Вищенаведене стало підставою для звернення позивача з позовом до ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України, ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.226 ЦК України зообов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України та ч.1 ст.547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 процентна ставка за користування кредитом не підлягає коригуванню, її розмір встановлюється на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України та становить 19,0% річних (том І а.с.25).
Додатковим договором №1 від 28.05.2014 до кредитного договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитом на рівні півтори облікової ставки Національного банку України та становить 14,25 річних. Процентна ставка за кредитом протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню (том І а.с.35).
Статтею 1050 ЦК України визначені наслідки порушення договору, зокрема, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.п.2.3.2 п.2.3 кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання відповідно до умов кредитного договору в тому числі повернення кредитору суму кредиту у терміни, визначені кредитним договором та проценти за користування кредитом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Враховуючи наведене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що в порушення вказаних норм чинного законодавства та умов кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 позичальник ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" не повернуло у встановлені договорами строки кредит та відсотки за його користування, внаслідок чого у останнього станом на 16.05.2017 виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, зокрема заборгованість по кредиту 2 000 000 000,00грн. та 135 863 013, 70грн.
В матеріалах справи відсутні та не подані такі належні та допустимі докази в підтвердження сплати позичальником зазначеної заборгованості.
Відповідно до ст549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як вбачається із п.п. .2.3.16 п.2.3 кредитного договору, сторонами узгоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, позичальник зобов'язується сплатити кредитору штраф у сумі 30 000 ,00грн.
В матеріалах справи відсутні та не подані такі належні та допустимі докази в підтвердження сплати позичальником зазначеної заборгованості.
Відповідачем не подано суду доказів вчасного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, отже стягнення зазначеного штрафу в розмірі 30 000,00грн. є обгрунтованим.
Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1 та 3 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Відповідно до умов п.14.9 договору іпотеки, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
За змістом ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Матеріалами справи підтверджується та правомірно встановлено судом першої інстанції, що 06.04.2017 позивачем направлено на адреси відповідача та третьої особи вимоги (№18-0013/25198 від 05.04.2017, №18-0013/25207 від 05.04.2017) про сплату заборгованості за кредитним договором та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі не сплати боргу, що підтверджується фіскальними документами, описами вкладеннями (том І а.с.49-66).
Зазначені вимоги Національного банку України були залишені без виконання як третьою особою по справі так і відровідачем.
З огляду на викладене, у зв'язку із не виконанням ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" зобов'язань за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 позивач наділений правом звернути стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору від 23.06.2014, укладеному між Національним банком України (іпотекодержатель) та ТОВ "Торгова мережа "Фаворит", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 23.06.2014 зареєстрованого за №1652 .
Частиною 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Щодо визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, судова колегнія зазначає наступне.
Відповідно до умов договору про іпотеку від 23.06.2014 визначено, що ринкова вартість предмету іпотеки складає 10 732 775,00грн.
Експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон", щодо визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки, поданий позивачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції, містить висновок про ринкову вартість об'єкта іпотеки станом на 30.11.2016 - 5 281 700,00грн., що вдвічи менше за договірну ціну.
Судом першої інстанції, з метою визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки призначалась судова експертиза. Однак за повідомленням експерта її проведення є неможливим, оскільки об'єкт іпотеки з кінотеатра переобладнано під супермаркет, проте технічна документація на об'єкт не виготовлена. Вказазний факт не заперечено сторонами. На час розгляду справи документація знаходиться в стадії розробки.
Також, в ході розгляду справи, відповідачем у справі подано суду експертний висновок складений суб'эктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_9 з висновком, що ринкова вартість предмету іпотеки станом на 31.05.2018 складає 18 033 000,00 грн.
Судом першої інстанці правомірно не взято до уваги подані сторонами експертні висновки щодо визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки, оскільки термін дії звіту про оцінку (висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" станом на 30.11.2016), закінчився станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції, а експертне дослідження здійснене суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10 проводилось за відсутності технічної документації на реконструйований предмет іпотеки.
З огляду на вищенаведені обставини та з врахуванням позиції ОСОБА_11 Верховного суду у Постанові від 21.03.2018 року (справа №235/3619/15-ц), суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, за наявності розбіжностей щодо визначення початкової ціни продажу майна, провести реалізацію іпотечного майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановленої Законом України "Про виконавче провадження", тобто без визначення у резолютивній частині рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником належними та допустимими доказами не обгрунтовано підставності заперечень, викладених в апеляційній скарзі, оскільки Звіти про незалежну оцінку спірного майна, на які посилається скаржник, не можуть бути належними доказами в підтвердження визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки.
Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269,270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України ,
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :
1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2018 у справі № 909/728/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит” №208 від 23.08.2018 (вх.ЗАГС №01-05/498/18 від 18.10.2018) - без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підпписано 22.12.2018
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.