Провадження № 11-сс/812/222/18Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Категорія: п. 5 ч.1 ст. 309 КК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
28 грудня 2018 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження № 42018151020000022 матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2018 року, якою у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- продовжено строку домашнього арешту.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8 ,
підозрюваний ОСОБА_7 ,
захисник ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.
Просить змінити ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2018 року та постановити ухвалу про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме - з 19 години вечора до 7 години ранку з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК України).
Короткий зміст рішення слідчого судді суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2018 року продовжено до 20 лютого 2019 року запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_9 з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, а саме: не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 , свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 як безпосередньо так і через третіх осіб.
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.
Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою.
На думку апелянта, підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою, не зазначено, які саме обставини підтверджують наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Зазначає, що підозрюваний є єдиним працездатним чоловіком в родині.
Стверджує, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби задля забезпечення інтересів родини, надання допомоги непрацездатним особам, а також задля забезпечення власних нагальних потреб - здійснення обстеження та лікування в медичних закладах переліку обов'язкових, невідкладних та необхідних дій впродовж дня.
Встановлені слідчим суддею судом першої інстанції обставини.
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 частини 2 статті 162, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 частини 1 статті 371, частиною 2 статті 127, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України.
Слідчий суддя, прийшовши до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких злочинів, існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України та неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення захисника та підозрюваного на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 6 статті 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначив про причетність ОСОБА_9 до вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 і частини 2 статті 162, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 і частини 1 статті 371, частиною 2 статті 127, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 і частиною 1 статті 366 КК України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах кримінального і судового провадження, зокрема, дані протоколів: обшуків від 7 червня 2018 року, огляду речових доказів, допиту свідків, впізнання особи за фотознімками, впізнання речей, слідчого експерименту за участі потерпілого, а також висновки судово-медичних та судово-почеркознавчої експертиз, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених частиною 2 статті 28 і частини 2 статті 162, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 і частини 1 статті 371, частиною 2 статті 127, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 і частиною 1 статті 366 КК України. В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_9 у вчиненні даних злочинів (кримінальних правопорушень) на момент його повідомлення.
Таким чином, ОСОБА_9 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри є неприйнятними.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування ні слідчим суддею суду першої інстанції, ні апеляційним судом перевірці не підлягають, а тому доводи апелянтів і в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.
Згідно частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя пройшов до вірного висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 є достатнім для забезпечення його виконання процесуальних обов'язків.
Разом з тим, як слідує з матеріалів судового провадження, підозрюваний є єдиним працездатним чоловіком в родині, який може та здатен надавати посильну допомогу своїм рідним, у вирішенні побутових та інших питань, потребує медичного обстеження.
За такого, суд апеляційного інстанції вважає необхідним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби.
З урахуванням викладеного, на підставі пункту 2 частини 1 статті 409, пункту 2 частини 1 статті 411 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 409, 418, 419, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2018 року про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_7 цілодобового домашнього арешту скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Задовольнити частково клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області ОСОБА_13 про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_7 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 1994 року, квітня місяця, 9-го дня народження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 19 години до 7 години наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, з числа, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 , свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , як безпосередньо так і через третіх осіб
Роз'яснити, що в разі порушення покладених обов'язків запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.
Строк дії ухвали закінчується 20 лютого 2019 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: