Єдиний унікальний номер справи: 647/13/15-к Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/181/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України
26 грудня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
потерпілого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014230090000019 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_8 на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берислав Херсонської області, громадянина України, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цим вироком, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.
ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він 30.05.2010 року, приблизно о 12.30 годині, в м. Бериславі Херсонській області перебуваючи біля двору будинку за місцем проживання гр. ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 , в ході сварки, що виникла на ґрунті неприязних стосунків, умисно за допомогою дерев'яної палиці (довжиною 120 см., діаметром 5 см.) наніс не менше 4 х ударів по лівому передпліччю потерпілого ОСОБА_8 , не менш 4 х ударів по лівому боці потерпілого. Продовжуючи нанесення тілесних ушкоджень та кидаючи каміння в бік потерпілого ОСОБА_8 наніс тілесні ушкодження потерпілому в районі лівого передпліччя, лівого боку та правого колінного суглобу, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 згідно висновку судово медичного експерта № 37/100 від 13.09.2010 року в вигляді кровопідтіків і садин рук, ніг і тулуби, котрі виникли від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_8 , просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження і за результатами повторного дослідження обставин, прийняти, відповідно до п.1ст.6 Європейської Конвенції прав людини, ухвалити новий справедливий вирок.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не забезпечив у повній мірі принципу змагальності сторін передбачений ст. 22 КПК України, не забезпечив своєчасного вирішення клопотань, що є важливою умовою процесуальних гарантій учасників судового провадження, не дослідив всіх зібраних на досудовому слідстві і додатково поданих доказів, не допитав всіх свідків, не заслухав експертів з метою усунення розбіжностей у їх висновках.
Крім того, суд не оголосив протоколи слідчих дій та інші документи, які мають значення у кримінальному провадженні, не дослідив або дослідив з порушеннями, обставини й докази встановлені під час кримінального провадження в суді першої інстанції.
Вважає, що суд при постановленні вироку порушив вимоги п.п. 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.
Вислухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, обвинуваченого ОСОБА_7 , який просив апеляційну скаргу потерпілого залишити без задоволення, заслухавши сторони в судових дебатах, під час яких вони залишились на попередніх позиціях, останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
В ході судового засідання потерпілим ОСОБА_8 було заявлено відвід суддям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заява про відвід була розглянута в законному порядку та залишена без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішення колегії суддів, потерпілий ОСОБА_8 , з тих же підстав, знову заявив відвід суддям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що на думку колегії суддів є зловживання ним його процесуальними правами, як це передбачено ч.4 ст.81 КПК України.
В подальшому, у зв'язку з відмовою розгляду поданої ним заяви про відвід тих же суддів, потерпілий покинув зал судового засідання, заявивши, що не бажає приймати участь в подальшому апеляційному розгляді справи.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
З матеріалів провадження вбачається, що судом першої інстанції було допитано потерпілого та свідків, згідно вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування та дана їм належна правова оцінка. Також дана належна правова оцінка іншим доказам по справі, а саме висновкам судово медичних експертиз 37/100 від 13.09.2010 року та 12/37/100 від 17.11.2017 року та протоколу слідчого експерименту від 5.11.2014 року. І на підставі вивчених доказів суд першої інстанції прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.125ч.1 КК України.
Колегія суддів вважає, що апелянтом не надано ніяких обґрунтувань того, які саме докази в суді першої інстанції були досліджені не повністю або з порушеннями, або які не досліджувалися в суді першої інстанції за його клопотанням.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про фактичне позбавлення його права на здійснення правосуддя є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу з дотриманням вимог ст.22 КПК України з дотриманням змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, про що свідчать враховані докази по справі, як доказ вини ОСОБА_7 ..
Колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.370, 374 КПК України і є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги потерпілого про те, що судом не надано належної оцінки всім доказам по справі, а також що судом не здійснено повного та всебічного з'ясування обставин кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що в вироку суду дана належна правова оцінка всім доказам по справі, проведено повне та всебічне з'ясування обставин справи та винесено законний та обґрунтований вирок. Покарання призначено в межах санкції ст.125 ч.1 КК України.
З таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого не підлягає задоволенню, а вирок необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407, п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_2