26 грудня 2018 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2018 року, якою скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області повернуто заявниці.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу.
Короткий зміст ухвали слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.11.2018р. скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області, що полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей викладених в її заяві від 03.09.2018р., повернуто заявниці.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Заявниця зазначає, що слідчий суддя безпідставно повернув їй скаргу.
Вказує, що вона отримала відповідь з Заводського ВП, в якій зазначено, що згідно Закону України «Про звернення громадян» подальша перевірка припинена, а дані за її заявою про вчинення злочину не вносились до ЄРДР.
Провадження № 11-сс/812/199/18 Головуючий першої інстанції: ОСОБА_5
.Категорія: оскарження ухвали про Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
повернення скаргии
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
19.11.2018р. ОСОБА_4 звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області, що полягала у не внесенні до ЄРДР відомостей викладених в її заяві від 03.09.2018р.
Приймаючи рішення про повернення скарги, слідчий суддя вказав, що скарга ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області не підсудна слідчим суддям Центрального районного суду м. Миколаєва, оскільки всі скарги та клопотання мають розглядатися слідчими суддями за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
22.12.2018р. ОСОБА_4 направила на адресу апеляційного суду заяву, в якій просить розглядати апеляційну скаргу без її участі.
В письмовому клопотанні від 21.12.2018 р. прокурор просить розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_4 в порядку письмового апеляційного провадження.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 406 КПК України, зазначене є підставою для ухвалення судового рішення в порядку письмового апеляційного провадження.
Вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 03.09.2018р ОСОБА_4 звернулася до слідчого Управління ГУНП в Миколаївській області з заявою про вчинення відносно неї з боку громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину.
Вказана заява була направлена до Заводського ВП ГУНП для подальшого розгляду.
З листа начальника Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області від 16.10.2018р. вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про те, що її заява розглянута Заводським ВП в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Окрім того, з додатково наданої прокурором довідки від 16.10.2018р. «Про результати розгляду заяви ОСОБА_4 від 04.10.2018р.» та інших матеріалів, також вбачається, що за заявою заявниці про вчинення відносно неї злочину перевірку проведено Заводським ВП ГУНП в Миколаївській області.
Отже, з наведеного вбачається, що заява ОСОБА_4 про вчинення злочину відносно неї, розглянута саме Заводським відділом поліції.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013р. «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження») зробив висновок про те, що оскільки КПК України у більшості випадків передбачено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (ч.1 ст.306 КПК України).
Так, оскільки в межах територіальної юрисдикції Центрального районного суду м. Миколаєва не знаходиться орган досудового розслідування (Заводський ВП), який розглядав заяву ОСОБА_4 про вчинення злочину, то скарга заявниці не підлягає розгляду у вищезазначеному суді.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов вірного висновку про повернення скарги заявниці.
Доводи ОСОБА_4 відносно того, що слідчий суддя безпідставно повернув її скаргу на бездіяльність посадових осіб Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області, не є слушними.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 405, 406, 407, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.11.2018 року, якою скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області повернуто заявниці - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді