Справа №746/577/18
2/746/142/18
Іменем України
26.12.2018 року
Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Цигури Н.А.,
при секретарі Жмаці - Каленіченко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Срібне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 селищної ради про визначення частки у спільній сумісній власності, визнання права власності на неї та визнання права власності в порядку спадкування,
У позовній заяві позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги обгрунтовують наступними обставинами. Відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння від 18 листопада 1988 року ОСОБА_5, як голові колгоспного двору, належав житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить: житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3.
Станом на 15 квітня 1991 року в даному будинку проживали та були зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Оскільки житловий будинок є частиною майна колгоспного двору, позивачі, як члени колгоспного двору, не втратили право в його майні, оскільки постійно проживали у ньому, своєю працею і коштами постійно брали участь у веденні спільного господарства двору, в тому числі і станом на 15 квітня 1991 року, відповідно кожен є власником 1/4 його частини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01 квітня 2008 року.
Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тім числі і на належну ОСОБА_5 1/4 частину вказаного вище домоволодіння.
Оскільки за життя ОСОБА_5 не був складений заповіт на випадок смерті, спадкування здійснюється за законом.
ОСОБА_1, як дружина, являючись спадкоємцем першої черги за законом, в установленому порядку прийняла спадщинку, яка відкрилася після смерті чоловіка. Інші спадкоємці за законом чи заповітом, які б прийняли спадщину, відсутні. 08 жовтня 2008 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна- грошові вклади. До складу спадщини увійшла і 1/4 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Однак в даний час вона не може оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_5 1/4 частину домоволодіння, так як в правовстановлюючому документі- свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння вказано, що нерухоме майно належить колгоспному двору, при цьому зазначено лише голову колгоспного двору при наявності інших його членів.
Нотаріусом в оформленні спадщини на підставі такого правовстановлюючого документа відмовлено та рекомендовано звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 просить суд визначити за нею, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнати право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору, а також визнати право власності на 1/4 його частину в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Позивач ОСОБА_2 просить суд визначити за нею, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнати право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору.
Позивач ОСОБА_3 просить суд визначити за нею, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнати право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору.
У судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких зазначають, що позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити, пославшись на підстави задоволення позову, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_4 селищної ради у судове засідання не з'явивилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначає, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з врахуванням неявки сторін в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи думку позивачів та думку представника відповідача ОСОБА_4 селищної ради, викладені у заявах до суду, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню повністю.
При вирішенні даного позову та ухваленні рішення суд застосувує наступні норми права.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР ( у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Статтею 529 ЦК УРСР передбачено , що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється в момент її смерті, відповідно на її ім"я не може бути виданий правовстановлюючий документ.
Статтями 1269, 1270 ЦК України передбачено умови та строки прийняття спадщини .
Згідно ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина вважається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Як встановлено в суді, ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння від 18 листопада 1988 року, як голова колгоспного двору, являвся власником житлового будинку з належними до нього будівлями і спорудами, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1.
Станом на 15 квітня 1991 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1, проживали та були зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, про що вбачається з довідки Срібняської селищної ради №3289 від 05.10.2018 року.
З 24 січня 2013 року прізвище члена колгоспного двору ОСОБА_9 змінено на ОСОБА_2, про що вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу.
З 25 листопада 2005 року прізвище члена колгоспного двору ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_3, про що вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу.
Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають право на частки в майні колгоспного двору, виходячи з рівності часток його членів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01 квітня 2008 року.
Дружина ОСОБА_1, як спадкоємець за законом першої черги, прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, про що вбачається з копії спадкової справи №274/2008 до майна ОСОБА_5, померлого 29.03.2008 року. Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 не отримала, так як у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння НОМЕР_1 від 18 листопада 1988 року, вказано, що нерухоме майно належить голові колгоспного двору, проте зазначено лише голову колгоспного двору при наявності інших його членів. В зв'язку з цим нотаріусом в оформленні спадщини ОСОБА_1 на підставі такого правовстановлюючого документа відмовлено, про що зазначено в повідомленні від 14.09.2018 року №691/02-14.
Таким чином, суд визначає за ОСОБА_1, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнає право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору; також суд визнає за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину вказаного нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а всього суд визнає за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Суд визначає за ОСОБА_2, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнає право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору.
Суд визначає за ОСОБА_3, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнає право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 120, 123, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 25, 328, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Визначити за ОСОБА_1, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнати право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору; також визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину вказаного нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а всього а всього визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Визначити за ОСОБА_2, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнати право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору.
Визначити за ОСОБА_3, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 46.3 м.кв., житловою- 23,6 м.кв., побудований в 1925 році з верандою (а-1), побудованою в 1957 році, сараєм (Б-1), побудованим в 1980 році, сараєм (б-1), побудованим в 1987 році, сараєм (В-1), побудованим в 1962 році, погребом (Пг), побудованим в 1964 році, колодязем (К), хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, розміщений за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 1/4 його частини та визнати право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя