Справа № 580/880/18
Номер провадження 2/580/377/18
21 грудня 2018 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді Стеценка В. А.,
за участю секретаря - Радковської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 29.10.2007 року відповідачка отримала кредит у розмірі 2 800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно з цим договором позичальниця зобов'язана відповідно до графіку щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування кредитом. Відповідачка свої зобов'язання по кредитному договору не виконує, тому позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість по кредиту та судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засіданні та в письмовій відповіді на відзив позовні вимоги підтримав у повному обсязі, послався на те, що банк діяв згідно вимог чинного законодавства.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, а її представник проти задоволення позову заперечив, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 хоч і отримала кредитну картку для здійснення платежів, проте не отримувала грошей банку та не укладала кредитного договору в письмовій формі, оскільки не підписувала тарифів та умов і правил надання банківських послуг; що банком невірно нараховано процентну складову штрафу на неустойку та що одночасне стягнення штрафу і пені є подвійною відповідальністю.
З розрахунку (а.с. 5-6), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що станом на 31.03.2018 року сума заборгованості відповідачки за кредитом становить 2 796 грн. 13 коп.; заборгованість за процентами - 17 460 грн. 42 коп., в тому числі несплачені проценти на прострочену заборгованість - 17 460 грн. 42 коп.; заборгованість по судовим штрафам - 1 512 грн. 83 коп., а всього - 21 769 грн. 38 коп.
З анкети-заяви, витягу з умов (а.с. 7-13), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що 29.10.2007 року відповідачка оформила заяву на отримання кредиту на умовах запропонованих позивачем.
З паспорта (а.с. 14), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що відповідачкою є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Гарячий Ключ Краснодарського краю, зареєстрована по АДРЕСА_1
З довідки, ліцензії, виписки та статуту (а.с. 16-19), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ПАТ КБ "ПриватБанк" є юридичною особою і має право здійснювати банківські операції.
З виписки та наказів (а.с. 55-66, 103-108, 181-187), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позичальниця використала кредитні кошти шляхом зняття готівки у банкоматах, а також шляхом безготівкового розрахунку за придбані товари.
З довідок (а.с. 67, 109, 188), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ПАТ КБ "ПриватБанк" видав ОСОБА_1 кредитні картки зі строком дії до останнього дня 04.2009 року та 08.2016 року.
Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, між сторонами склалися цивільні правовідносини, позовні вимоги пов'язані з спорами, що виникають із кредитних договорів і підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що відповідно до укладеного договору від 29.10.2007 року відповідачка отримала кредит у розмірі 2 800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно цього договору позичальник зобов'язаний відповідно графіку щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, проте не виконує свої обов'язки належним чином і станом на 31.03.2018 року банк нарахував суму поточної заборгованості відповідачки за кредитом в розмірі 21 769 грн. 38 коп., з яких: заборгованість за кредитом становить 2 796 грн. 13 коп.; заборгованість за процентами - 17 460 грн. 42 коп.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; заборгованість по штрафам (процентна складова) - 1 012 грн. 83 коп.
З позовом банк звернувся 27.04.2018 року.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутим до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж саме правопорушення.
Згідно ст. 257, п.1 ч. ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а позовна давність щодо стягнення неустойки тривалістю один рік.
Згідно ст. 459 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності.
Згідно ст.ст. 526, 530, 549-552, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється письмово протягом семи днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні позивачем було доведено, щовідповідачка не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором і станом на 31.03.2018 року їй нараховано суму поточної заборгованості відповідачки за кредитом в розмірі 21 769 грн. 38 коп., з яких: заборгованість за кредитом становить 2 796 грн. 13 коп.; заборгованість за процентами - 17 460 грн. 42 коп.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; заборгованість по штрафам (процентна складова) - 1 012 грн. 83 коп., а відповідачкою та її представником не було доведено, що заборгованість сплачена.
При цьому суд не може взяти до уваги доводи представника відповідачки в тій частині, що 29.07.2007 року ОСОБА_1 підписала не кредитний договір, а лише анкету-заяву, в якій виявила бажання отримати кредитну картку,проте не отримувала грошей банку, що підписана нею анкета-заява не містить інформації щодо тарифів та умов і правил надання банківських послуг, кредитного ліміту; так як з тексту анкети-заяви вбачається, що відповідачка погоджується і приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 7).
Крім того, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідачки і з тих підстав, що ОСОБА_1. погодилася запропоновані банком Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку, у тому числі і з встановленою банком на момент підписання анкети-заяви процентною ставкою за користування кредитом.
Умови і Правила надання банківських послуг в Приватбанку, на які погодилася позичальник, не містять строку дії укладеного між сторонами кредитного договору. При цьому відповідачка частково повертала кредит, чим також визнала, на думку суду, наявність кредитної заборгованості. Вказані обставини не дають можливості застосувати позовну давність.
В той же час, на думку суду в судовому засіданні знайшли своє підтвердження і доводи представника відповідачки в тій частині, що існують обставини, які виключають необхідність сплати частини боргу.
Так, суд бере до уваги, що банк звернувся з позовом 27.04.2018 року і стягнення може проводитися в межах строку позовної давності за період з 27.04.2015 р. по 31.03.2018 р. і що до стягнення підлягає 2 796 грн. 13 коп. основного боргу.
Також суд бере до уваги, що згідно розрахунку боргу, наданого позивачем (а.с. 5)
ставка річних відсотків на час отримання відповідачкою кредитної картки складала 36 % і що в судове засідання не було надано доказів узгодження сторонами збільшення цієї відсоткової ставки, а тому на думку суду до стягнення підлягають відсотки, нараховані саме за цією ставкою.
При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 в тій частині, що відповідно до ст. 651 ЦК України
зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, та ту обставину, що в судове засідання не було надано доказів про погодження банком в письмовій формі умов договору щодо збільшення відсоткової ставки.
Крім того, суд враховує і правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 в тій частині, що відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення щодо строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості ОСОБА_1 по сплаті кредиту частково і стягнути з відповідачки заборгованість по кредитному договору від 29.10.2007 року, яка виникла станом на 31.03.2018 року в розмірі 4 880 грн. 63 коп., з яких: заборгованість за кредитом становить 2 796 грн. 13 коп.; заборгованість за процентами - 1 375 грн. 90 коп.; заборгованість по штрафам - 708 грн. 60 коп. (а.с. 202).
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.
В частині стягнення судових витрат суд вважає необхідним вимоги позивача задовольнити в силу ст. 141 ЦПК України.
На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 257-258, 459, 526, 527, 530, 549-552, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»;
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Гарячий Ключ Краснодарського краю, зареєстрованої по АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що знаходиться по вул. Набережна Перемоги, буд.50 м. Дніпро 49094, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, п/р № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором від 29.10.2007 року, яка виникла станом на 31.03.2018 року в розмірі 4 880 грн. 63 коп., з яких: заборгованість за кредитом 2 796 грн. 13 коп.; заборгованість за процентами - 1 375 грн. 90 коп.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; заборгованість по штрафам (процентна складова) - 208 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Гарячий Ключ Краснодарського краю, зареєстрованої по АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що знаходиться по вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, п/р № 29092829003111 судовий збір в сумі 395 грн. 04 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 26.12.2018 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення.
Суддя Стеценко В. А.