Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2725/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна аптека 63", м. Куп'янськ
до Куп'янської міської рада Харківської області, м. Куп'янськ
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління економіки Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ
про стягнення 726319,24 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна аптека 63" (позивач) 03.10.18 звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Куп'янської міської рада Харківської області 726319,24 грн., що становлять вартість невідокремлюваних поліпшень вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 1181,6 кв.м., яке розташоване в буд. № 19 по проспекту Конституції (колишня Леніна) в м. Куп'янську Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2018 позов було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2725/18, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, розпочати у справі підготовче провадження та призначити підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2018 р. було задоволено заяву відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління економіки Куп'янської міської ради Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2018 року, занесеною до протоколу підготовчого засідання, було постановлено про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 03.01.2018 р.; протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 922/2725/18 та призначення справу до судового розгляду по суті на 18.12.2018 р. об 11:30.
У судовому засіданні 18.12.2018 р. судом було постановлено ухвалу, яку було занесено до протоколу судового засідання, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 12:30 20.12.2018 р.
19.12.2018 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання 3-ї особи (вх. 35362) про розгляд справи за відсутності представника 3-ї особи.
20.12.2018 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх. 35453) про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Крім того, 20.12.2018 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. 3016) про відкладення розгляд справи, у зв'язку з зайнятістю 20.12.2018 р. представника відповідача в якості представника потерпілого у кримінальній справі.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що позивач не обмежений законодавством при виборі особи, уповноваженої представляти його інтереси та позивачем не доведено, що неможливість представника позивача з'явитися у судове засідання перешкоджає розгляду справи по суті. При цьому судом враховано, що позивачем надано до суду всі докази, а у клопотанні про відкладення розгляду справи не назначено обставин які перешкоджають розгляду справи по суті та не наведено доказів, які можуть бути подані у майбутньому та не були надані до суду у встановлений законом строк з об'єктивних причин. Одночасно суд зауважує, що до клопотання, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, на надано доказів неможливості представника з'явитися у судове засідання.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін та 3-ї особи за наявними в ній матеріалами.
Відповідачем відзив на позов до канцелярії суду надано 15.11.2018 р. У наданому відзиві на позовну заяву відповідач у повному обсязі заперечує проти вимог позивача та наполягає на безпідставності вимог про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна, відповідач посилається на п. 5.4, 6.3, 7.4, 10.7 договору оренди, приписи Положення, що регламентує відносини щодо оренди майна територіальної громади м. Куп'янська, затверджені рішенням від 07.03.2007 р. № 285-V та вказує на недодержання позивачем порядку здійснення таких поліпшень, зокрема позивачем не було складено графіку поетапного виконання робіт та проектно-кошторисної документації та не було подано такі документи орендодавцю, а також позивачем не надавалась інформація про завершення виконання робіт з поданням копій, підписаних замовником і підрядником, акти приймання виконаних робіт та документи, що підтверджують оплату зазначених робіт. Крім того, відповідач, посилаючись на ст. 786 ЦК України, наголошує на спливі строку позовної давності, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму.
Третьою особою пояснення щодо суті спору надані до суду 08.11.2018 р. за вх. 31736, згідно з якими зазначає на безпідставності вимог позивача та вказує, що роботи, проведення яких відповідач підтверджує посиланням на аудиторський висновок, не можуть кваліфікуватись як невідокремлювані поліпшення орендованого майна, оскільки необхідність таких робіт пов'язана із забезпеченням нормальних умов експлуатації об'єкта оренди, що згідно з п. 5.4. договору оренди є обов'язком орендаря, а будівля пандусу здійснена на виконання особливостей діяльності позивача.
Під час судового розгляду представники сторін та 3-ї особи підтримували свої правові позиції, викладені в заявах по суті справи.
Сторони та третя особа у судове засідання 20.12.2018 р. явку своїх представників не забезпечили, про час і місце розгляду справи по суті були повідомлені належним чином.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши промову представника позивача у судових дебатах, судом встановлено наступне.
05 жовтня 2005 року між Куп'янською міською радою Харківської області в особі міського голови ОСОБА_1 та ТОВ "Центральна аптека 63" було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 1181,6 кв.м., розташованого за адресою: Харківської область, місто Куп'янськ, вул. Леніна, буд. №19 (проспект Конституції). Приміщення передано в оренду з метою функціонування аптеки, яка виготовляє лікарські засоби та здійснює торгівлю готовими лікарськими засобами та предметами медичного призначення (п. 1.2 Договору оренди).
Договір укладено строком на 10 років - з 05.10.2015 р. по 05.10.2015 р. включно (п. 10.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач користувався орендованим приміщенням після спливу строку оренди, узгодженого у п. 10.1 договору.
Акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення площею 1181,6 кв.м. за адресою: місто Куп'янськ, просп. Конституції (вул. Леніна), 19 щодо повернення орендованих приміщень орендодавцю було складено сторонами 16 серпня 2018 року.
У відповідності до п. 5.4. Договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна.
Згідно п. 6.3. Договору орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що обумовлює підвищення його вартості. При цьому невідокремлювані цінності, які вніс орендар при проведенні ремонту, реконструкції або технічного переозброєння, є власністю орендаря.
Згідно п. 7.4. Договору орендодавець відшкодовує орендарю вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявністю дозволу орендодавця на такі поліпшення в межах суми приросту вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень.
Як зазначає позивач у позовній заяві, протягом строку дії договору оренди, враховуючи стан приміщення при передачі в користування, у відповідності до п. 6.3 вказаного договору, орендар ТОВ "Центральна аптека 63", з дозволу відповідача проводив реконструкцію та технічне переозброєння вказаного приміщення, що полягало в наступних поліпшеннях предмету оренди: збудований пандус центрального входу аптеки № 63 по вул. Леніна, 19; встановлено пластикові двері (перелік наведено у позовній заяві); встановлено вікна пластикові зі склопакетами (перелік наведено у позовній заяві); покладено кахельну плитку на підлозі в підвальному приміщенні (перелік наведено у позовній заяві); покладено кахельну плитку на підлозі в приміщенні 1-го поверху (перелік наведено у позовній заяві).
Згідно аудиторського висновку про підтвердження витрат на здійснення покращень орендованого приміщення ТОВ "Центральна аптека 63" від 20.11.2009 року, фактичні витрати на покращення орендованого приміщення склали 184717,65 грн.
11.07.2018 року, листом за №527-04, відповідач відмовив позивачу в реалізації права викупу орендованого приміщення, передбаченого п. 6.4 договору.
Станом на 01.09.2018 року, у зв'язку з інфляцією, сума на яку позивачем було зроблено поліпшення в орендованому приміщенні, склала 726319,24 грн. Ця обставина підтверджується Індексацією матеріалів витрачених на покращення орендованого приміщення, проведеною ТОВ АФ "Консульт-Харків".
16 серпня 2018 року, керівниками позивача і відповідача було складено Акт прийому-передачі в якому зазначені усі вищезазначені поліпшення орендованого приміщення.
Позивачем було запропоновано відповідачу сплатити кошти у розмірі 726319,24 грн. на рахунок позивача, що підтверджується копією листа №4 від 06.09.2018р., який станом на час звернення до суду був залишений без відповіді.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його майнових прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач, звертаючись з даним позовом до суду та наголошуючи на тому, що оскільки ним були здійснені поліпшення орендованого за Договором нерухомого майна, то вартість таких поліпшень в сумі 726319,24 грн. з урахуванням індексації підлягає стягненню з відповідача.
При цьому, на підтвердження правомірності своїх вимог та наявності обов'язку відповідача відшкодувати вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, позивач надано до суду: Договір оренди від 05.10.2005року; акт-приймання передачі; копію листа ТОВ "Центральна Аптека 63" на ім'я Куп'янського міського голови від 25.01.2006 року за №1 з проханням надати дозвіл на проведення ремонтних робіт та копією відповіді виконкому Куп'янської міської ради від 01.02.2006 року, копію листа Житлово-комунального підприємства №1 Куп'янської міської ради від 11.07.2006 року за №370А про доцільність проведення робіт; копію листа ТОВ "Центральна Аптека 63" на ім'я Куп'янського міського голови від 07.10.2009 року з проханням надати дозвіл на будівництво пандусу та копією рішення Виконкому Куп'янської міської ради від 17.11.2009 року за № 971; копію листа Виконкому Куп'янської міської ради від 10.02.2006 року за № 97-13 про надання згоди на проведення ремонтних робіт по заміні та відновлення робочого стану системи опалення та водопостачання; копію аудиторського звіту про підтвердження витрат на здійснення поліпшень орендованого нежитлового приміщення ТОВ "Центральна аптека 63" від 20.11.2009 року; копію листа ТОВ "Центральна аптека 63" від 02.07.2018р. за №1; копією листа відповідача від 11.07.2018р. № 527-04; індексацією матеріалів, витрачених на покращення орендованого приміщення станом на 01.09.2018 року; копію акту прийому-передачі вбудованого нежилого приміщення площею 1181,6 кв. м за адресою м. Куп'янськ, просп. Конституції (вул. Леніна), 19.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Наслідки поліпшення наймачем речі, переданої у найм, визначені у ст.778 Цивільного кодексу України.
Так, за приписами ст.778 Цивільного кодексу Украйни наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Відповідно до положень ч. 1-2 ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається зі змісту договору оренди, яким керувались сторони під час виникнення спірних правовідносин, орендар мав право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що обумовлює підвищення його вартості. При цьому невідокремлювані цінності, які вніс орендар при проведенні ремонту, реконструкції або технічного переозброєння, є власністю орендаря (п. 5.6 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема листів наданих позивачем, відповідач не заперечував проти проведення позивачем за власні кошти ремонтних робіт орендованих приміщень та відповідач надав згоду на обладнання центрального входу підприємства пандусом для створення необхідних умов для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до аптек.
Разом з тим, судом враховано, що вказане переобладнання центрального входу підприємства пандусом було обумовлено вимогами п. 2.5.7 наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів № 44/27 від 03.03.2009 та направлені на забезпечення безперешкодної діяльності позивача.
Одночасно суд зауважує, що процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень встановлена в "Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна", затвердженому наказом Фонду державного майна України від 3 жовтня 2006 року N 1523.
Відповідно до п. 2 Порядку (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи: подання заяви і пакета документів орендарем; розгляд заяви і документації орендаря; прийняття відповідного рішення.
Для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів: 1) опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення; 2) інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна; 3) приписи органів пожежного нагляду, охорони праці; 4) довідку балансоутримувача про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року; у разі здійснення поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно чи коштів, отриманих від відчуження орендованого майна, орендар подає також; 5) завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди. (п. 3 Порядку).
Відповідно до п. 7 Порядку (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна.
Після отримання згоди орендар складає графік виконання робіт і подає його орендодавцю. Після здійснення дозволених орендарю невід'ємних поліпшень орендар надає інформацію орендодавцю про завершення виконання робіт з поданням копій, підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт. Орендодавець зобов'язаний протягом 5 робочих днів після отримання інформації про здійснені поліпшення внести до бази даних інформаційно-пошукової системи "Етап оренда" інформацію про зміст поліпшень, витрати на поліпшення та джерело їх фінансування. (п. 8, 9, 10 Порядку)
Таким чином, з системного аналізи вищезазначених норм права у сукупності з та умови договору, вбачається, що виникнення права орендаря (позивача) на отримання компенсації у разі проведення у орендованому майні невід'ємних поліпшень нерозривно пов'язано з вчиненням позивачем ряду дій, з метою отримання дозволу на здійснення невід'ємних поліпшень та у подальшому затвердження з орендодавцем та власником майна кошторисної вартості проведених робіт. При цьому, здійснення невідокремлюваних поліпшень без попереднього погодження вартості таких робіт, у подальшому не підлягають компенсації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави вимагати відшкодування вартості поліпшень, здійснених позивачем за власний рахунок без належного узгодження таких дій з відповідачем та 3-ю особою, як того вимагають приписи чинного законодавства, оскільки матеріали справи не містять належних доказів затвердження відповідачем опису передбачуваних позивачем поліпшень і кошторису витрат на їх проведення, а також затверджених орендодавцем проектно-кошторисної документації та акту виконаних робіт по кожному етапу таких робіт.
Враховуючи вищевикладене, надані позивачем лист які містять дозвіл на обладнання приміщення пандусом та не заперечення проти проведення позивачем ремонтних робіт, не можу бути прийнято судом в якості належного доказу виконання позивачем умов договору та виникнення права на відшкодування вартості невід'ємних поліпшень, оскільки він не містить кошторисних витрат на проведення поточного ремонту та не може бути визнаний доказом надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень саме у розмірі зазначеному позивачем.
Отже, умовами Договору та Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 3 жовтня 2006 року N 1523 чітко встановлено порядок вчинення дій позивачем, які узгоджуються з відповідачем, та які у сукупності, в свою чергу, свідчать про виникнення права у орендаря (позивача) на отримання компенсації за проведені у орендованому майні невід'ємні поліпшення, проте такий порядок позивачем при здійсненні поточного ремонту орендованого майна не дотримано, що свідчить про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача 726319,24 грн. здійснених поліпшень орендованого позивачем майна.
З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо зазначення відповідачем у відзиві на позов про застосування строку позовної давності до вимог позивача, то суд зазначає наступне.
Так, заява відповідача мотивована тим, що відповідно до положень статті 786 Цивільного кодексу України, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Водночас, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.
Враховуючи те, що судом встановлено необґрунтованість позовних вимог, то позов не підлягає задоволенню саме з вказаних підстав, а тому посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності не приймається судом до уваги.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір, відповідно до ст. ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 22.12.2018 р.
Суддя ОСОБА_2