ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.12.2018Справа № 905/1486/18
За позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації;
Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"
до Фізичної особи-підприємця Кочерженка Павла Івановича
про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, виселення, стягнення 52487,20 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін:
від позивача 1,2 - Майданік В.Ю. за дов.;
від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" звернулися до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Корженка Павла Івановича про: - дострокове розірвання договірних відносин за договором оренди нерухомого майна №1196 від 01.10.2009; - виселення з орендованого приміщення, напівпідвалу загальною площею 62 м.кв., розташованого в житловому будинку за адресою вул. Запорожця, 9, м. Київ; стягнення заборгованості по орендній платі за період з квітня 2015 року по липень 2018 року в сумі 52 487 грн. 20 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна №1196 від 01.10.2009 в частині своєчасного внесення орендної плати, що є підставою для розірвання зазначеного договору та виселення відповідача з орендованого приміщення.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.08.2018 позовну заяву б/н від 02.08.2018 за позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації; Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" до Фізичної особи-підприємця Кочерженка Павла Івановича про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, виселення, стягнення 52487,20 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвала Господарського суду Донецької області від 13.08.2018 відповідачем не оскаржувалась, відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набрала законної сили.
За результатами проведення 03.09.2018 повторного автоматичного розподілу справи №905/1486/18 справа передана на розгляд судді Борисенко І.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №905/1486/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.10.2018.
В підготовчому засіданні 09.10.2018 оголошувалася перерва до 13.11.2018.
В підготовчому засіданні 13.11.2018р. представник позивача повідомив суд про іншу адресу Відповідача, про яку йому стало відомо: АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/1486/18. Призначено розгляд справи №905/1486/18 по суті на 06.12.2018 о 15:00 год.
Представник відповідача в судове засідання призначене на 06.12.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Ухвали суду про відкриття провадження у справі та повідомлення про розгляд справи, були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_3 .
Ухвала суду від 13.11.2018 про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті була направлена за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_3 та за адресою яку повідомив позивач: АДРЕСА_1.
В матеріалах справи наявне повернення кореспонденції з зазначенням причин повернення "у зв'язку з виїздом адресата" за адресою місцезнаходження відповідача, визначеною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: : АДРЕСА_3.
Також, в матеріалах справи наявне Відстеження відправлення Ухвали суду від 13.11.2018р. про закінчення підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, яке свідчить про те, що зазначена ухвала знаходилась в точці доставки з 22.11.2018 і під час доставки 22.11.2018 не вручено адресату з інших причин.
Таким чином, судом були надіслані ухвали суду за належною адресою відповідача (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) та за фактичною адресою, що є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача-2 в судовому засіданні 06.12.2018 підтримав позовні вимоги.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.10.2009 між Комунальним підприємством «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради (далі - ФРЦ, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кочерженком Павлом Івановичем (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №1196. Об'єктом оренди за вищевказаним договором є нежиле приміщення напівпідвал загальною площею 62 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 9.
Судом встановлено, що Актом приймання передачі в оренду нерухомого майна від 01жовтня 2009року, Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради (Орендодавець) передало, а Кочерженко Павло Іванович (Орендар) прийняв у користування нерухоме майно загальною площею 62,00кв.м, в тому числі напівпідвал 62,00кв.м
Цільове призначення об'єкту оренди: для розміщення художньої майстерні (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є: нежиле приміщення (будівля, споруда) загальною площею 62,00 кв.м., в т.ч. напівпідвал 62,00 кв.
Згідно п. 2.4. договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - балансоутримувач).
Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору укладеного сторонами правочину орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради №221 від 27.03.2008р., №288 від 16.10.2008р., №338 від 12.03.2009р. Орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку, викладеному в додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору, і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця з урахуванням індексу інфляції і ПДВ. Орендна плата з урахуванням індексу інфляції і ПДВ щомісяця сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. Платіжна вимога повинна бути виставлена орендодавцем за три банківські дні до моменту її оплати. Орендар отримує платіжні вимоги орендодавця під розписку.
Пунктом 3.7. договору, орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, у разі порушення орендарем строк внесення орендної плати, він сплачує пеню, на розрахунковий рахунок орендодавця, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен прострочення платежу.
Несплата орендарем орендної плати протягом двох місяців з дня отримання платіжного доручення дає право орендодавцю достроково розірвати договір оренди в односторонньому порядку (п. 3.8. договору).
Орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачуються орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця, на поточний рахунок орендодавця. Платіжна вимога повинна бути виставлена орендодавцем за три банківські дні до моменту її оплати. Орендар отримує платіжні вимоги орендодавця під розписку.
За умовами п. 3.10 договору, розмір орендної плати за користування об'єктом оренди змінюється з моменту набуття чинності рішення Дніпровської районної у м. Києві ради про зміну орендної ставки, зміну методики її розрахунку, в інших випадках передбачених законодавством України та рішеннями Дніпровської районної в м. Києві ради. В цьому разі додаток № 2 підлягають коригуванню в обов'язковому порядку.
Орендар зобов'язаний кожного кварталу проводити звірку розрахунків по орендним платежам в бухгалтерії орендодавця зі складанням акта звірки (3.11. договору).
Відповідно до п. 7.1. договору передбачено, що цей договір укладено строком на 2 роки 364 днів, що діє з 01.10.2009 до 28.09.2012 включно.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору, при його розірванні або припиненні (у т.ч. достроковому) орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу на період строку дії цього договору. Об'єкту оренди приймається (здається) комісією, що складається із представників сторін договору.
Відповідно до п. 5.4. договору передбачено, що об'єктом оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі, після чого припиняється нарахування орендної плати та інших платежів, зазначених у цьому договорі.
Згідно з п. 7.4 договору передбачено, що цей договір автоматично припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; загибель об'єкта оренди; банкрутство орендаря; розірвання, у випадку передбачених цим договором; дострокове припинення, у випадках передбачених цим договором; приватизація об'єкта оренди орендарем; ліквідація орендаря - юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендар є фізична особа).
Спір у справі виник, у зв'язку із тим, що після закінчення терміну дії договору відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства об'єкт оренди позивачу не повернув та не сплатив орендну плату.
Положеннями ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Положеннями ч. 2 ст. Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з п. 7.4 договору передбачено, що цей договір автоматично припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 7.1 строк дії спірного Договору закінчився 28.09.2012.
Згідно п. 7.3 договору після закінчення терміну дії цього договору Орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження цього Договору на новий термін. Порядок подовження дії Договору визначається Положенням про порядок надання об'єктів нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради, що діє на той момент.
Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Матеріалами справи доведено, що станом на час розгляду справи відповідач за наслідками припинення договору оренди не звільнив та не повернув позивачу орендоване приміщення загальною площею 62,00 кв.м., в т.ч. напівпідвал 62,00 кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 9, яке фактично перебуває в тимчасовому користуванні відповідача, про що не заперечує Відповідач. Доказів повернення зазначеного майна відповідач суду не надав.
Докази оформлення сторонами додаткової угоди про продовження строку дії договору щодо подальшої оренди відповідачем нерухомого майна (нежилого приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, у матеріалах справи відсутні.
З огляду на положення чинного законодавства України, договору, укладеного між сторонами, а також враховуючи відсутність згоди орендодавця на продовження строку його дії, договір оренди нерухомого майна № 1196 від 01.10.2009р. є припиненими за наслідками закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.
Відповідно до п. 5.2. договору сторони визначили, що у разі закінчення строку дії цього договору, при його розірванні або припиненні (у т.ч. достроковому) орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу на період строку дії цього договору. Об'єкту оренди приймається (здається) комісією, що складається із представників сторін договору.
Доказів повернення відповідачем орендованого приміщення за актом приймання-передачі позивачу станом на час розгляду справи, суду не надано.
Відповідачем, не надано суду документів, що підтверджують його право на зайняття нерухомого майна (нежилого приміщення (будівля, споруда) загальною площею 62,00 кв.м., в т.ч. напівпідвал 62,00 кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 9 ), у відповідності до норм чинного законодавства та, зокрема, ст.ст.2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Оскільки відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а договірні відносини сторін припинились у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №1196 від 01.10.2009р. і відповідач втратив статус орендаря, суд визнає вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого майна нежилого приміщення (будівля, споруда) загальною площею 62,00 кв.м., в т.ч. напівпідвал 62,00 кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 9 , обґрунтованими.
Суд бере до уваги доводи позивача-2 про те, що позивач-2, відповідно до наданих статутних прав, набув прав орендодавця, в тому числі і обов'язків, виключно з дозволу власника - в особі представницького органу Київради та уповноваженого ним органу - Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації і з цих підстав позивачі є належними позивачами по справі, оскільки належним позивачем за позовом, що стосується питання оренди нерухомого майна територіальної громади м. Києва може виступати або сама Київська міська рада - як власник зазначеного майна, або Дніпровська районна в місті Києві державна адміністраціїя - орендодавець за договором та як орган, який наділений власником повноваженнями бути орендодавцем зазначеного майна та здійснювати повноваження щодо розпорядження і управління зазначеним майном.
Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 орендодавцями визначались, районні в місті Києві державні адміністрації щодо майна яке передане їм в управління. Ці повноваження підтверджені в рішенні власника № 415/1280 від 21.04.2015 з одночасними затвердженням нового "Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" і Методики розрахунку орендної плати територіальної громади міста Києва.
В квітні 2012 року внаслідок реорганізації в комунальній сфері міста Києва, діяльність Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради (ФРЦ) було припинено шляхом ліквідації підприємства, на підставі рішення власника № 758/6994 від 01.12.2011.
На підставі рішення власника №270/270 від 09.10.2014 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (далі - позивач 2). Відповідно до розпорядження № 61 від 13.02.2015 Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (далі-позивач 1) з 16.02.2015 на праві господарського видання за позивачем 2 закріплено об'єкти житлового та нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління позивача 1, в тому числі нежиле приміщення напівпідвал в житловому будинку, загальною площею 62 м2 за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 9 відповідно додатка до розпорядження.
Судовим рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 905/1658/16 від 11.07.2016 позивачам було відмовлено в задоволені позовних вимог про дострокове розірвання договору і виселенню відповідача у зв'язку з відсутністю даних про припинення Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради (ФРЦ) і таким чином позивачі не визнавались сторонами по договору.
16.02.2017 відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію -припинення юридичної особи, Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради (ФРЦ)було припинено, правонаступником якого є зареєстрована юридична особа Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського районну м. Києва».
Суду доведено, що Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (Позивач-1) неодноразово інформувала Відповідача (орендаря) щодо погодження орендодавцем зміни істотних умов, в тому числі продовження дії договору оренди на новий строк, здійснюється у порядку визначеним Положенням на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності.
Так, Позивач-1 листом від 30.03.2018 повідомив відповідача, що у зв'язку з ліквідацією Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради (ФРЦ) на підставі ст.609 Цивільного кодексу України є необхідність переукласти договір з новим орендодавцем для чого відповідачу необхідно виконати низку обов'язкових дій одна з яких це звіт про оцінку об'єкта оренди.
У разі неподання документів визначених Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва будуть вжиті в установленому порядку заходи пов'язані з розірванням договору оренди від 01.10.2009 №1196, стягнення заборгованості з орендної плати та звільнення об'єкта оренди.
Частиною першою статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.
Частиною другою вказаної статі встановлено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
У пункті 2.4 Договору зазначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва і знаходиться на балансі Дніпровської районної у місті Києві ради та в оперативному управлінні Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (Балансоутримувача).
З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що позивач володіє правом щодо захисту свого права як підприємства, за яким закріплений об'єкт оренди на праві оперативного управління.
З огляду на зазначені вище обставини та положення чинного законодавства, позовні вимоги в частині виселення відповідача з нерухомого майна (нежилого приміщення (будівля, споруда) загальною площею 62,00 кв.м., в т.ч. напівпідвал 62,00 кв.), що належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва підлягають задоволенню.
Не зважаючи на фактичне знаходження Відповідача в спірному приміщенні, що підтверджується Актом обстеження приміщення від 04.12.2018р. в якому зазначено, що орендар доступу до об'єкте оренди не надав, орендоване приміщення було зачинено, Відповідач не сплачує орендну плату, за розрахунком позивача-2 заборгованість складає 52 487 грн. 20 коп.
Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування.
Згідно п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, у відповідності до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", належить, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі -Закон).
Згідно ст. 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.
Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором, а саме відповідач не повернув приміщення по акту приймання-передачі після закінчення строку дії Договору.
Строк дії Договору закінчився 28.09.2012.
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (Позивач-2) направляло на адресу Відповідача Претензію від 02.06.2017 №103/32-3985/5 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі.
Враховуючи, що відповідачем не складено Звіт про оцінку об'єкта оренди і за твердженням Позивача-2 неможливо вироблення розрахунку орендної плати для спірного об'єкту оренди, суд при вирішенні вимоги позивача про стягнення боргу по орендній платі вважав за можливе застосувати п 3.2 Договору, відповідно до якого орендна плата сплачується орендарем згідно розрахунку викладеному в додатку №2 і перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця з урахуванням індексу інфляціі ПДВ.
Відповідно до Розрахунку (Додаток №2 до договору), сума орендної плати за базовий місяць оренди згідно орендної ставки становить 496грн.01коп. на місяць і нараховується з 01 жовтня 2009р.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
Матеріали справи свідчать, що після закінчення строку дії договору Відповідач не передав орендодавцю (Позивачу) приміщення за актом прийому-передачі, а безпідставно продовжує ним користуватись.
Відповідно до п. 5.4. договору передбачено, що об'єктом оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі, після чого припиняється нарахування орендної плати та інших платежів, зазначених у цьому договорі.
За розрахунком Позивача, розрахованим відповідно до Додатку №2 до договору, борг Відповідача за фактичне користування приміщенням, відповідно до п.3.2.оговору за період з квітня 2015 по липень 2018 складає 52 487,20грн.
Проте, судом встановлено, що позивач 1 і позивач 2 фактично з лютого 2017 стали новими сторонами по договору який в частині відносин з Комунальним підприємством «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради (ФРЦ)для відповідача припинився, але враховуючи, що відповідач орендоване приміщення не здав, приміщенням користується, про зміну орендодавця і балансоутримувача був обізнаний і заперечень відносно їх правонаступності не надав (ці факти встановлювались в ході судового розгляду по справі № 905/1658/16 і вдруге доводитись не повинні), можливо визначити, що вимога позивача про стягнення заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню частково, за період з 16 лютого 2017 по липень 2018р., у розмірі 24 502,20грн.
В силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме за період з 16 лютого 2017 року по липень 2018 року у розмірі 24 502, 20грн.
В решті частині позову суд відмовляє з підстав вищевикладених.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
Позовні вимоги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" задовольнити частково.
Виселити Фізичну особу-підприємця Кочерженка Павла Івановича (АДРЕСА_3, фактична адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з орендованого нежитлового приміщення, напівпідвалу загальною площею 62, кв.м. розташованого в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 9.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кочерженка Павла Івановича (АДРЕСА_3, фактична адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, ідентифікаційний код 39606435) 24 502 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дві )грн. 20коп. заборгованості по орендній платі та 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 28.12.2018
Суддя І.І. Борисенко