Справа № 909/957/18
про відмову у застосуванні зустрічного забезпечення
22.12.2018 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ТОВ "Медгал Україна" від 18.12.2018 за вх. № 19774/18 про застосування зустрічного забезпечення у справі
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгал Україна"
про стягнення вартості частини у майні товариства в сумі 574 912, 00 гривень,
за участю:
від позивача: ОСОБА_2;
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медгал Україна" (далі - ТОВ "Медгал Україна") про стягнення вартості частини у майні товариства в сумі 574 912, 00 гривень.
18.12.2018 ТОВ "Медгал Україна" звернулося до суду із клопотанням про застосування зустрічного забезпечення до ОСОБА_1 шляхом визначення ОСОБА_1 розміру грошових коштів, які підлягають внесенню на депозитний рахунок суду згідно з частиною 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання мотивоване тим, що 22.10.2018 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А. задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви та наклав арешт на майно ТОВ "Медгал Україна". При поданні позовної заяви, ОСОБА_1 надала суду Звіт про оцінку майна від 13.02.2018 № AS18-180213-062, на п'ятій сторінці якого зазначено - "Мета оцінки - для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства", а на першій сторінці звіту в пункті 9 зазначено - "Термін дії Звіту - 6 місяців від дати оцінки". Відтак, вказує на те, що приєднаний позивачем Звіт був виконаний для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, а його термін вийшов. Після відкриття провадження у справі представником позивача повторно приєднано Звіт, мета якого аналогічна попередньому - для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства. Відповідно до Звіту ринкова вартість майна становить 1 916 374, 00 гривень, а частка майна, на думку позивача, що відображена у позовній заяві в розмірі 30 %, становить 574 912, 00 гривень. Водночас, згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 від 20.11.2018 відповідно до даних ТОВ "Медгал Україна" станом на 30.09.2016 вартість чистих активів товариства (яка дорівнює розміру власного капіталу) становить 306, 2 тис. гривень; за умови внесення до статутного фонду 10 500, 00 гривень, частка учасника ОСОБА_5 складає 30 % Статутного капіталу товариства, а частка у майні ТОВ "Медгал Україна", що підлягає виплаті спадкоємцю учасника в грошовому сумарному вираженні станом на найближчу звітну дату - 01.10.2016 складає 91 860, 00 гривень. Відтак, відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 визначила ціну позову в розмірі 574 912, 00 гривень, що в понад шість разів вища за суму 91 860, 00 гривень, що підлягає виплаті позивачу згідно вказаного Висновку експерта. На підставі цього ТОВ "Медгал Україна" вважає, що існує необхідність застосування зустрічного забезпечення. Клопотання відповідач просив розглядати за відсутності його представника.
Присутній в судовому засіданні представник позивача щодо задоволення поданого клопотання заперечив. Вказав на те, що відповідач не навів жодних доводів в обґрунтування того, яких саме збитків або втрат може зазнати ТОВ "Медгал Україна" у зв'язку із забезпеченням позову. Також, звернув увагу на те, що Товариство не здійснює господарської діяльності, а майно, на яке накладено арешт, не використовується.
При постановленні даної ухвали, суд керувався таким.
Згідно з приписами частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Приписами частини 2 вказаної статті передбачено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом.
Відповідно до частини 3 вказаної статті встановлено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком.
Приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вказує на те, що заходи забезпечення позову, вжиті Господарським судом Івано-Франківської області відповідно до ухвали від 22.10.2018 у даній справі, не позбавляють відповідача можливості користуватись об'єктом нерухомого майна, не вилучають вказаний об'єкт нерухомості з його володіння, а лише забороняють відчужувати майно чи вживати інших заходів, спрямованих на порушення його цілісності і схоронності.
Суд зазначає, що заявник, звертаючись із клопотанням про зустрічне забезпечення, взагалі не обґрунтував, які права або охоронювані інтереси можуть бути порушені (або є порушеними) у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, а матеріали клопотання ТОВ "Медгал Україна" не містять жодних доказів можливості завдання відповідачу збитків.
Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Медгал Україна" про зустрічне забезпечення позову.
Керуючись статтями 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання ТОВ "Медгал Україна" від 18.12.2018 за вх. № 19774/18 про застосування зустрічного забезпечення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 22.12.2018.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядок та строки визначені статтями 256 та 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 27.12.2018.
Суддя В. В. Михайлишин