Провадження № 22-ц/803/2358/18 Справа № 190/190/18 Суддя у 1-й інстанції - Митошоп В.М. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
26 грудня 2018 рокуколегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційні скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”, ОСОБА_1 на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати збитки та моральну шкоду, -
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати збитки та моральну шкоду.
Вказувала, що їй належить будинок №105 по вул.Федющенко в м.П'ятихатки. 14 серпня 2017 року представниками ПАТ “Дніпропетровськгаз” складений акт про порушення №478 у зв'язку з наявністю несанкціонованого газопроводу діаметром 15 мм (відвід від газопроводу діаметром 50 мм). Від підпису в акті вона відмовилась, оскільки з ним була не згодна.
Зазначала, що 14 серпня 2017 року їй, на підставі вказаного акта, було припинено газопостачання/розподілу природного газу до будинку №105 по вул.Федющенко в м.П'ятихатки. 23 серпня 2017 року комісією газорозподільного підприємства ПАТ “Дніпропетровськгаз” їй було нараховано необлікований об'єм природного газу у розмірі 1.548,77 м3 на суму 13.092 грн.86 коп. згідно акту-розрахунку.
Посилаючись на те, що такі дії відповідача щодо складання акту та припинення газопостачання, нарахування необлікованого об'єму природного газу вона вважає незаконними та необґрунтованими, а тому просила суд визнати незаконними дії працівників відповідача щодо припинення розподілу природного газу 14 серпня 2017 року на об'єкт побутового споживача ОСОБА_1 будинок 105 по вул.Федющенко в м.П'ятихатки Дніпропетровської області; визнати недійсним акт про порушення від 14 серпня 2017 року та рішення комісії від 23 серпня 2017 року щодо порушення побутовим споживачем п.п.1 п.1 гл.2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем та здійснення нарахування необлікованого об'єму природного газу у розмірі 13.092 грн.86 коп.; зобов'язати відповідача за власний рахунок відновити розподіл природного газу до будинку; стягнути кошти у розмірі 4.641 грн. 70 коп. за недоотриманий природний газ за період з 14 серпня 2017 року по 19 лютого 2018 року та моральну шкоду у розмірі 10.000 грн.
Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати збитки та моральну шкоду задоволено частково.
Визнано дії ПАТ «Дніпропетровськгаз» по відключенню від газопостачання будинку ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконними.
Зобов'язано ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» відновити розподіл природного газу до належного ОСОБА_1 будинку №105 по вул.Федющенко в м.П'ятихатки Дніпропетровської області.
Стягнуто з ПАТ «Дніпропетровськгаз» судовий збір на користь держави в сумі 1409 грн.60 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційні скарзі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що фактичні обставини, наявність шкоди, причинного зв'язку між протиправним діянням та спричиненою шкодою підлягають доведенню при пред'явленні ПАТ “Дніпропетровськгаз” вимог про стягнення необлікованого об'єму природного газу і його вартості; висновок суду про відсутність рухомого з'єднання (заглушки на різьбі) є помилковим; виявлений відвід мав на собі рухоме з'єднання; позивач не зверталася до відповідача зі зверненням про відновлення газопостачання.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови в позові та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач обрала належний спосіб захисту відповідно до ст.15 ЦК України, акт про порушення від 14 серпня 2017 року підлягає скасуванню; діями відповідача завдано позивачу матеріальну та моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку 105 по вул.Федющенко в м.П'ятихатки Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 вересня 1996 року, про що свідчить реєстраційне посвідчення (а.с.7).
Згідно копії акту про порушення №478 від 14 серпня 2017 року, встановлено наявність несанкціонованого відводу від газопроводу біля будинку 105 по вул.Федющенко в м.П'ятихатки на території зазначеного домоволодіння (а.с.10).
23 серпня 2017 року комісія газорозподільного підприємства, розглянувши акт про порушення від 14 серпня 2017 року №478, провела розрахунок об'єму та обсягу природного газу і його вартості, завданих порушеннями споживача, у розмірі 13.092 грн.86 коп., що підтверджується копією акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості(а.с.11).
Згідно копії акту обстеження житлово-побутових та матеріальних умов ОСОБА_1 від 15 січня 2018 року у будинку останньої температура складає +6, +8С, підвищена вологість та почали відставати шпалери (а.с.15).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що несанкціонований ввід від газопроводу на момент виявлення має заглушку та в подальшому є завареним; дії відповідача щодо відключення домоволодіння позивача є незаконними; оскарження дій щодо складення акта не є належним способом захисту права.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонований газопровід - це самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
У пункті 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1)наявність несанкціонованого газопроводу; 2)несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3)несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4)несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5)несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6)використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Згідно з підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.
Відповідно до п.1 пар.3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається обєм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що на момент виявлення несанкціонований ввід має заглушку та в подальшому є завареним.
Доводи апеляційної скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про те, що виявлений відвід мав на собі рухоме з'єднання спростовуються матеріалами справи.
З акту про порушення №478 від 14 серпня 2017 року (а.с.10) вбачається, що працівниками відповідача виявлено наявність несанкціонованого газопроводу, на а.с.12,59 містяться фотосвітлини, які підтверджують завареність вводу. Фототаблиця на а.с.59, на яку посилалось ТОВ “Дніпропетровськгаз” як на доказ, незавареного вводу на момент виявлення, не спростовує твердження позивача на завареність вводу на момент виявлення. Разом з тим, сторонами не заявлялось клопотань про призначення у справі відповідної експертизи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні вимоги про визнання недійсним акта про порушення від 14 серпня 2017 року не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.
Колегія суддів звертає увагу на те, що частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Разом з тим, способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині статті 16 ЦК України, до яких належить: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Оскарження як дій лише щодо факту складення акта, так і самого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав. Визнання вимоги про оплату збитків незаконною не передбачено як спосіб захисту порушеного права, оскільки сама вимога носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2011 року №6-25цс11.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції безпідставно не стягнув з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10.000 грн. є безпідставними.
Посилання позивача на ст.1167 ЦК України щодо відшкодування моральної шкоди є хибним, так як на спірні правовідносини дана стаття не розповсюджується.
Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяною небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження спричинення відповідачем шкоди її здоров'ю та життю.
Інші доводи апеляційних скарг не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2018 року.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
ОСОБА_2