Провадження № 22-ц/803/1931/18 Справа № 183/1224/15 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
19 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.
при секретарі - Кошарі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”
на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року
по справі за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В квітні 2018 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред'явлення до виконання по цивільній справі №183/1224/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дубліката виконавчого листа - відмовлено.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” просить скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дубліката виконавчого листа та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ КБ “ПриватБанк”.
Відзивів на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року від інших учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від23 червня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.02.2012 року, яка станом на 31.12.2014 року становить 29955,81 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень вісімдесят одна копійка), яка складається з 18775,08 грн. - заборгованості за кредитом, 8674,82 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 603,25 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 1402,66 грн. - штрафу (процентна складова). Вирішено питання судових витрат.
13 квітня 2018 року до суду першої інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дублікату виконавчого листа.
В обґрунтування своєї заяви, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” зазначає, що оригінал виконавчого листа було втрачено при поштовій пересилці.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” отримало оригінал виконавчого листа 11.08.2015 року відповідно до розписки (а.с. 66).
Відповідно до Розділу XIII ч.1 п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відмовляючи в задоволенні заяви Публічному акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, оскільки Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа після закінчення строку встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, тому відсутні підстави для задоволення вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа.
Посилання ПАТ КБ “ПриватБанк” на те, що з клопотанням про поновлення строку банк може звернутися після видачі дублікату виконавчого листа, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки разом із заявою про видачу дублікату виконавчого листа ПАТ КБ “ПриватБанк” повинен був надати також заяву про поновлення такого строку .
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” - залишити без задоволення.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді О.П.Варенко
ОСОБА_2