Провадження № 11-кп/803/883/18 Справа № 184/1915/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 грудня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ДУ “ПВЦ №79” ОСОБА_7 ,
засудженої ОСОБА_8 (приймає участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Орджонікідзевського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше судимої, якоюзадоволено подання адміністрації Державної установи “Покровський виправний центр № 79” та спостережної комісії виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 , ВСТАНОВИЛА:
Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду як незаконну і необґрунтовану, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання начальника Державної установи “Покровський виправний центр № 79” та спостережної комісії виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 ..
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення щодо умовно - дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 не врахував дані, які характеризують засуджену, а саме, що остання відбуває покарання у виді обмеження волі за вчинення корисливого злочину, пов'язаного з таємним викраденням чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, який вона вчинила в період випробувального терміну за вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 11.11.2015 року. Крім того, засуджена в період з 2012 по 2016 роки неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, пов'язаних з таємним викраденням чужого майна та станом на 19.10.2018 рік має 5 непогашених судимостей.
Вказує на те, що наявність лише одного заохочення за весь період відбування покарання не може свідчити про виправлення засудженої.
Також зазначає, що судом не надано оцінки, яким чином засуджена бере участь і проявляє корисну активність в організації виховних заходів в установі, не надано оцінки участі ОСОБА_8 в самодіяльних організаціях.
Крім того, засудженій ОСОБА_8 адміністрацією установи 12.02.2018 року було відмовлено в застосуванні до неї ст. 81 КК України та 02.05.2018 року - в застосуванні ст. 82 КК України.
Зазначає, що не виконання засудженою норм виробітку на швейному виробництві та на контрагентському об'єкті ПАТ “НЗФ” в період з 06.2017 по 01.2018 роки не може свідчити про сумлінне ставлення останньої до праці.
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 рокузадоволено подання адміністрації Державної установи “Покровський виправний центр № 79” та спостережної комісії виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції в обгрунтування свого рішення зазначив, що наявність у ОСОБА_8 заохочення за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку, відсутність стягнень, свідчить про те, що засуджена своєю поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, думку засудженої та представника ДУ “ПВЦ № 79” ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.
Статтею 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_8 , суд повно і всебічно вивчив дані про особу засудженого та дійшов вмотивованого висновку про застосування щодо засудженої умовно-дострокового звільнення від відбуття призначеного покарання, пославшись на те, що засуджена довела сумлінною поведінкою та ставленням до праці своє виправлення.
Задовольняючи подання, судом враховано, що засуджена ОСОБА_8 , відбуваючи покарання в ДУ “Покровський виправний центр № 79”, зарекомендувала себе позитивно, бере участь у виконанні робіт із благоустрою установи, бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, приймає систематичну участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Творчість» та «Підготовка до звільнення», має заохочення за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку, стягнення відсутні, по прибуттю до установи працевлаштована до бригади № 32, підприємства установи - швачкою, з виробничої необхідності переведена на контрагентський об'єкт «Нікопольський завод феросплавів» - робочою, до праці ставиться сумлінно, доведений об'єм роботи виконує, соціально корисні зв'язки з рідними підтримує шляхом телефонних розмов та побачень.
Доводи прокурора про те, що засуджена ОСОБА_8 неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов'язаних з таємним викраденням чужого майна та станом на 19.10.2018 рік має 5 непогашених судимостей не є безумовною підставою для відмови у застосуванні до неї вимог ст. 81 КК України.
Також посилання прокурора на той факт, що судом не надано оцінки, яким чином засуджена бере участь і проявляє корисну активність в організації виховних заходів в установі, не надано оцінки участі ОСОБА_8 в самодіяльних організаціях є безпідставними, оскільки суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що засуджена приймала участь у заходах до Дня незалежності 24.08.2017 р., спартакіаді 01.05.2018 р., концертній програмі до 08.03.2018 р., концертній програмі до 09.05.2018 р., концертній програмі до святкуванню Нового року, при цьому все це підтверджується фото таблицями, наявними в матеріалах справи.
Доводи прокурора щодо відмови адміністрацією установи ОСОБА_8 12.02.2018 року у застосуванні до неї ст. 81 КК України та 02.05.2018 року у застосуванні ст. 82 КК України, не вказують на те, що на час розгляду клопотання засуджена не довела своє виправлення, оскільки досліджені судом першої інстанції докази підтверджують те, що засуджена своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Також, доводи прокурора про те, що засуджена не виконувала норми виробітку на швейному виробництві та на контрагентському об'єкті ПАТ “НЗФ” в період з 06.2017 по 01.2018 роки, частково мають місце, однак не є підставою для відмови у застосуванні до останньої умовно-дострокового звільнення, оскільки судом першої інстанції обгрунтовано взято до уваги її сумлінне ставлення до праці у 2018 році та пояснення представника ДУ “ПВЦ № 79”, відповідно до яких засуджена з лютого 2018 року працює на контрагентському об'єкту «Нікопольський завод феросплавів» робочою, здійснюючи вибірку суміші і дроблення її кувалдою для подальшого перенесення. За цей час зарекомендувала себе як сумлінний працівник, виконує функції старшої у групі на ділянці де працює, на інших засуджених впливає позитивно, користується у них авторитетом, ініціативна в роботі, вимоги режиму дотримується.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що засуджена ОСОБА_8 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Рішення суду ухвалено згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів і підстав, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Орджонікідзевського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2018 рокущодо засудженої ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4