Провадження № 11-кп/803/1012/18 Справа № 202/4544/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 грудня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040660000937 від 20 червня 2018 року та №12018040660000979 від 02 липня 2018 року щодо
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Набережні Човни, Республіки Татарстан Російської Федерації, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 , -
Вироком Індустріального районного с м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі. ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 рік; за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, визначено остаточне покарання у виді 2 років 5 місяців позбавлення волі.
Окрім того, судом вирішено питання про стягнення процесуальних витрат.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів, за таких обставин.
18 червня 2018 року, приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , будучи раніше судимими за злочини проти власності, знаходячись між четвертим та п'ятим поверхом під'їзду №3 житлового будинку АДРЕСА_4 , побачили біля стіни дитячий велосипед Profi TOP Grande блакитного кольору, що належить ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_5 , для полегшення реалізації свого раптово виниклого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, запропонував ОСОБА_6 разом з ним таємно викрасти вищезазначене майно, на що ОСОБА_6 дав свою добровільну згоду, тим самим вступив з ОСОБА_5 у злочинну змову.
Так, розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_5 повинен був викрасти дитячий велосипед, а ОСОБА_6 в цей час повинен був стояти неподалік та у разі несподіваної небезпеки чи втручання сторонніх осіб повідомити ОСОБА_5 , перебуваючи у вищевказаному місці, ОСОБА_5 діючи у групі осіб з ОСОБА_6 , таємно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу викрали зазначений велосипед, вартість якого складає 1150,26 грн., після чого із викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд.
Крім того, 02 липня 2018 року, близько 14:00 години, ОСОБА_6 , знаходився біля будинку №38 по вул. Василя Сухомлинського у м. Дніпро, де до нього підійшов малознайомий чоловік на ім'я ОСОБА_10 та запропонував придбати наркотичний засіб «опій». Після цього, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту, діючи повторно, всупереч ст.13, 14 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 року (зі змінами), передав вказаному чоловіку грошові кошти у сумі 100 гривень та отримав від останнього медичний шприц об'ємом 2 мл., заповнений до відмітки 1 мл. рідиною коричневого кольору, який залишив зберігати при собі для власного вживання без мети збуту, тим самим повторно, незаконно придбав та почав зберігати при собі наркотичний засіб.
В цей же день, близько 15:40 години, ОСОБА_6 , знаходячись біля буд.№11-А по вул. Осіння у м. Дніпро, був зупинений співробітниками поліції, які в період часу з 15:55 до 16:10 години, вилучили добровільно виданий ОСОБА_6 медичний шприц об'ємом 2 мл., заповнений до відмітки 1 мл. рідиною коричневого кольору, у своєму складі містить опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,0526 г.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_11 , не заперечуючи фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації його дій, просить вирок змінити та застосувати щодо нього, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, належним чином положення ст.72 КК України, а саме зарахувати йому у строк покарання період з моменту арешту і до набрання вироку законної сили, з урахуванням того, що остаточне покарання йому визначено за правилами ст.71 КК УКраїни.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, який проти скарги заперечував, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України “Про попереднє ув'язнення”, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і вона викладена в новій редакції, яка передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
З системного аналізу наведених норм ч. 5 ст. 72 КК України видно, що строк попереднього ув'язнення слід зараховувати з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі лише тоді, коли злочин було вчинено до 21 червня 2017 року.
Колегією суддів встановлено, що в межах кримінального провадження, яке переглядається судом апеляційної інстанції ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів 18 червня 2018 року та 02 липня 2018 року. Окрім того, щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у цьому провадженні було обрано 26 липня 2018 року.
За таких обставин, підстави для зарахування до покарання строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі в межах цього провадження відсутні.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке зміні або скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_12 ОСОБА_4