Провадження № 22-ц/803/2087/18 Справа № 201/6238/17 Суддя у 1-й інстанції - Ходаківський М.П. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
26 грудня 2018 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Деркач Н.М.,
суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
за участю секретаря Лященко С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання дій неправомірними, скасування актів, рахунку, договору, зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (далі - ПАТ «Дніпрогаз») про визнання дій неправомірними, скасування актів, рахунку, договору, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 01 березня 2017 року при перевірці показників газового лічильника ним було виявлено, що показники лічильника не змінилася у порівнянні з минулим місяцем, про що було повідомлено ПАТ «Дніпрогаз». 02 березня 2017 року представники ПАТ «Дніпрогаз» зняли лічильник для перевірки та склали акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи, акт про виявлені порушення та акт порушення, які були надані на підпис без надання будь-яких роз'яснень щодо прав надати зауваження і заперечення до акту або відмовитися від підпису. Такі дії відповідача позивач вважав неправомірними та такими, що порушують його права як споживача, оскільки ним не вчинено ніякого порушення. 09 березня 2017 року було повернуто лічильник та надано на підпис акт експертизи від 09 березня 2017 року та акт порушення № 47 від 09 березня 2017 року, при цьому жодних пояснень надано не було. Внаслідок проведення експертизи лічильник було визнано непридатним для використання, однак такої довідки не було надано, а акт експертизи не містить відомостей про цілісність пломби лічильника. Оскільки лічильник вийшов з ладу з невідомих позивачу причин, жодного втручання в роботу лічильника з його боку не було та про його несправність було повідомлено представників відповідача, то вид порушення як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ газу є недійсним.
На підставі викладеного позивач просив суд визнати неправомірними дії та рішення відповідача в частині складання актів порушень і встановленні юридичного факту в визначенні виду порушення Кодексу газорозподільних систем «Виявлення оператором ГРМ факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу)» та в здійсненні донарахування необлікованого об'єму газу за вказаним видом порушення; визнати недійсним юридичний факи та скасувати акт порушення б/н від 02 березня 2017 року, акт про виявлені порушення б/н від 2017 року, акт експертизи від 09 березня 2017 року, акт порушення № 47 від 09 березня 2017 року, рахунок на оплату необлікованого об'єма природного газу в розмірі 21409,88 грн., договір № 38 ADg1552-17 від 09 березня 2017 року і вартість послуг за даним договором у розмірі 1862,17 грн. за проведення експертизи лічильника; призначити повторну або додаткову експертизу лічильника та перекваліфікувати дане порушення як не з вини споживача; зобов'язати здійснити перерахунок (донарахування) необлікованого об'єму газу за лютий 2017 року згідно з останніми занесеними на сайті показниками 51023 від 31 січня 2017 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в частині визнання дій ПАТ “Дніпрогаз” неправомірними, акту про порушення № 47 від 09.03.2017 року - таким, що не відповідає вимогам КГС; скасувати рішення комісії Оператора ГРМ та акту-розрахунку штрафного нарахування від 20.03.2017 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано докази неправомірних дій та рішень відповідача, своєчасне звернення звернення позивача до ПАТ “Дніпрогазу” з приводу несправності лічильника. Судом не взято до уваги, що відповідачем у акті про демонтаж лічильника підставою зазначено - акт про порушення, замість - заява споживача, що призвело до нарахування суми збитків. Також апелянт зазначив, що акт-розрахунок, нарахування споживачу штрафного донарахування є видом оперативно-господарських санкцій, а не актом ненормативного характеру у розумінні ст.16 ЦК України, тому позивач мав право звернутися до суду з заявою про його скасування. Крім того, апелянт зауважив, що судом неправильно встановлено обставини справи та дана їм неналежна оцінка.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд, який забезпечує здійснення правосуддя на відповідній території.
Дану цивільну справу передано до Дніпровського апеляційного суду.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: пров. Землеробський, буд. 21 у м.Дніпро, де відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на його ім'я.
ПАТ «Дніпрогаз» є оператором газорозподільних систем і здійснює розподіл природного газу, а позивач ОСОБА_1 є споживачем природного газу.
02 березня 2017 року працівниками сервісного центру ПАТ «Дніпрогаз» при проведенні робіт з позачергової перевірки вузла обліку природного газу було виявлено ознаки порушення конструкції лічильника газу, а саме відбита права сторона скла суматора, про що було складено акт № 95 про виявлені порушення, який був підписаний представниками ПАТ «Дніпрогаз» та споживачем ОСОБА_1 (а.с.75).
Згідно із актом № 95 від 02 березня 2017 року, складеним представниками ПАТ «Дніпрогаз», лічильник газу Октава G6 заводський номер 260687 було демонтовано для проведення експертизи. Указаний акт також підписано позивачем ОСОБА_2 (а.с.76).
Згідно із актом № 95 експертизи лічильника газу Октава G6 заводський номер 260687 від 09 березня 2017 року, встановлено, що скло відбито в районі пломбувального отвору, заводська пломба не фіксує скло, вільний доступ до цифрових коліс (а.с.77). Таким чином, комісія дійшла до висновку, що лічильник не придатний до подальшої експлуатації, оскільки зовнішній вигляд не відповідає вимогам експлуатаційної документації.
Актом про порушення № 47 від 09 березня 2017 року, складеним представниками оператора ГРМ, з урахуванням висновків акта експертизи лічильника газу встановлено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) (а.с. 78).
20 березня 2017 року на засіданні комісії було розглянуто акт про порушення від 09 березня 2017 року (а.с.79) та здійснено перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням у відповідності до вимог п. 1 розділу 4 глави ХІ Кодексу ГРМ з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з 04 листопада 2016 року по 28 лютого 2017 року в обсязі 2409,14м3 на суму 21409,88 грн., що підтверджується актом-розрахунком від 20 березня 2017 року (а.с.82).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на неправомірність дій працівників ПАТ «Дніпрогаз», пов'язаних зі складанням акту про порушення та нарахування збитків позивачу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Разом з тим, способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині статті 16 ЦК України, до яких належить: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Оскарження як дій лише щодо факту складення акта, так і самого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав. Визнання вимоги про оплату збитків незаконною не передбачено як спосіб захисту порушеного права, оскільки сама вимога носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору.
Складені відповідачем акти є лише фіксацією заподіяних збитків, у разі виникнення спору вони будуть надані як докази, які повинен оцінюватись судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а їх оскарження не передбачено чинним законодавством або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2011 року № 6-25цс11.
Виходячи з викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що визнання неправомірними дій та рішення відповідача, здійснення донарахування необлікованого об'єму газу за порушення, визнання недійсним та скасування акту порушення б/н від 02 березня 2017 року, акт про виявлені порушення б/н від 2017 року, акту експертизи від 09 березня 2017 року, акту порушення № 47 від 09 березня 2017 року, рахунку на оплату необлікованого об'єма природного газу в розмірі 21409,88 грн., договору № 38 ADg1552-17 від 09 березня 2017 року та вартість послуг за даним договором у розмірі 1862,17 грн. за проведення експертизи лічильника, а також зобов'язання здійснити перерахунок не передбачено чинним законодавством або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, відповідає завданню цивільного судочинства, ухвалено на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Н.М. Деркач
Судді: Е.Л.Демченко
ОСОБА_3