Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/17051/18
28.12.2018 слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, одруженого, який має на утриманні двох дітей (зі слів), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,-
Старший слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 , звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначала, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100070004916 від 26.12.18.
26.12.18 ОСОБА_5 було затримано.
27.12.18 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.12.18 в період часу з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки повторно таємно викрав ноутбук «НР» , фотоапарат "Sony", мобільний телефон "Samsung", чотири мисливських ножа, золотий жіночій годинник "Чайка" та золоті вироби, які належать ОСОБА_9 , після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Вказаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 60 000 грн.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтована наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; впливати на потерпілого.
Посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий просила клопотання задовольнити та визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: домашній арешт, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені, підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Установлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12018100070004916 від 26.12.18, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
26.12.18 ОСОБА_5 було затримано.
27.12.18 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність місця роботи, відсутність місця проживання у м. Києві, наявність судимостей.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» , «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, хоча те, що саме може вважатися обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи.
З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, враховую наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; впливати на потерпілого.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: домашній арешт, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.
Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначені розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, а тому вважаю, що застава у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 грн. забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, виходячи з усіх обставин справи.
Разом з тим, клопотання в частині визначення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб задоволенню не підлягає, оскільки у цій частині необґрунтоване.
Керуючись ст.ст. 175 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 23.02.19 включно.
Визначити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1