29.12.2018
ЄУН 337/5940/18
Провадження № 3/337/1255/2018
29 грудня 2018 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Нещеретна Лілія Михайлівна, розглянувши матеріали по протоколу БД № 414575, що надійшли з Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі ДПП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого за ст. 130 ч.1 КУпАП,
ОСОБА_1 10.12.2018 року, в 00 годині 40 хвилин керував транспортним засобом КІА RІO державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул.Задніпровська, біля буд.№62 в м. Запоріжжя, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, у присутності двох свідків, із застосуванням спеціального технічного засобу Аlcotest Drager 6820. Результат позитивний-0,46 промілі, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. З результатом погодилась. Від керування транспортним засобом відсторонена.
ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи у Хортицькому районному суді, про що вказано в протоколі (а.с.1).
Також ОСОБА_2 направлялись повістки про виклик до суду по вказаному в протоколі адресу реєстраціі , але в судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, була повідомлена належним чином.
З вказаного вище вбачається, що ОСОБА_1, була обізнана про про складання протоколу та час, дату розгяду в Хортицького районного суду м.Запоріжжя адміністративного матеріалу по протоколу, складеного відносно нього. за ст. 130 ч.1 КУпАП, про притягнення його до адміністративної відповідальності, неявку суд розцінює як мету затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому вважає за можливе постановити постанову у відсутності ОСОБА_3, на підставі наданих суду доказів з метою дотримання строків розгляду справи, встановлених ст. 38 КУпАП.
Згідно ст. 38 КУпАП адміністративного стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня виявлення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно з п. 12 зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому у відповідності до п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Вина ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 10.12.2018 року з доданим результатом тестування -0,46 промілі.(а.с.1), поясненнями ОСОБА_1, яка пояснила, що керувала транспортним засобом після того, як випила пляшку пива, свідків ОСОБА_4В, ОСОБА_5М (а.с3-.4).
Суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ст. 130 ч.1 КпАП України, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з довідки архіву правопорушень ДАІ, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП не притягався (а.с. 7).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 адміністративне покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.
Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн.40 коп
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України та призначити йому адміністративне покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень (одержувач: ГУК у Запорізькій області, 21081300, код ЄДРПОУ: 37941997, код МФО: 899998, рахунок: 31119149008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави (Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська 18/5, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: 31211256026001, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
У разі несплати у встановлений законом п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання постанови, штрафу, на підставі ст. 308 КпАП України стягнути у примусовому порядку з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги або протесту прокурора через Хортицький райсуд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її оголошення.
Суддя Л.М. Нещеретна