Справа №289/2294/18
28 грудня 2018 року смт.Брусилів
Слідчий суддя Брусилівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_5 про арешт майна,
26.12.2018 року до Брусилівського районного суду Житомирської області з Житомирського апеляційного суду за підсудністю надійшло клопотання слідчого СВ Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 27.11.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060280000620, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 26 листопада 2018 року о 22 годині 26 хвилин на стаціонарному посту поліції «Кочерів-1» на автодорозі «Київ-Чоп» в с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області був зупинений сідловий тягач-Е «Renault Premium 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом платформою-Е «Schmitz SCF 24Т», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який перевозив дуб кругляк, 23 колоди, об'ємом 19,18 метрів кубічних, без відповідних документів про його походження, що вказує на таємне викрадення вказаного лісоматеріалу.
26 листопада 2018 року під час проведення огляду місця події вказаний автомобіль «Renault Premium 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля НОМЕР_3 , напівпричіп «Schmitz SCF 24Т», реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію даного напівпричепа НОМЕР_4 та лісоматеріал дуб кругляк, 23 колоди, були вилучені до Радомишльського відділення поліції, оскільки являються речовими доказами: викраденими предметами та знаряддям вчинення злочину.
27 листопада 2018 року по даному факту розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060280000620, за ч. 1 ст. 185 КК України.
В ході проведення досудового розслідування вилучені автомобіль «Renault Premium 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля НОМЕР_3 , напівпричіп «Schmitz SCF 24Т», реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію даного напівпричепа НОМЕР_4 та лісоматеріал дуб кругляк, 23 колоди, визнані речовими доказами та зберігаються за правилами зберігання речових доказів, згідно ст. 100 КПК України.
Слідчий, враховуючи, що вилучені автомобіль «Renault Premium 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля НОМЕР_3 , напівпричіп «Schmitz SCF 24Т», реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію даного напівпричепа НОМЕР_4 та лісоматеріал дуб кругляк, 23 колоди, являються речовими доказами в даному кримінальному провадженні і для встановлення об'єктивної істини в провадженні виникла необхідність запобігання можливому відчуженню, розпорядженню, а також користуванню даним майном, оскільки, особа, яка вчинила даний злочин, не встановлена, є ризик, що в ході використання автомобіля, напівпричепа та» лісоматеріалу, вказані предмети можуть бути відчужені, знищені або втрачені сліди, які вказують на наявність ознак злочину та можуть допомогти встановити особу, що його вчинила, просив накласти арешт на вказане майно.
В суді прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 , який представляє інтереси власника майна ФОП ОСОБА_7 , на яке слідчий просить накласти арешт, в суді просив в задоволенні клопотання про арешт майна відмовити. Пояснив, що ОСОБА_7 є фізичною особою-підприємцем та здійснює законну господарську діяльність пов'язану з оптовою торгівлею деревиною та іншою діяльністю у лісовому господарстві відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та свідоцтва платника єдиного податку. Будь - яких заборон щодо придбання, зберігання та оброблення деревини ОСОБА_7 не має. Має накладні на вилучене майно, також було укладено договори поставки та купівлі - продажу. Таким чином зазначив, що слідчим не надано будь-якої оцінки наявності сукупних підстав чи розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом злочину до якого причетна ОСОБА_7 .
Слідчий суддя, вислухавши, прокурора, адвоката, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий ОСОБА_5 звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, з посиланням на те, що автомобіль «Renault Premium 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля НОМЕР_3 , напівпричіп «Schmitz SCF 24Т», реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію даного напівпричепа НОМЕР_4 та лісоматеріал дуб кругляк, 23 колоди є такими, що використані як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та є предметом кримінального правопорушення.
Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених в ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Разом з тим, в матеріалах клопотання та в матеріалах кримінального провадження постанова про визнання автомобіля «Renault Premium 420», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля НОМЕР_3 , напівпричіпа «Schmitz SCF 24Т», реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію даного напівпричепа НОМЕР_4 та лісоматеріалів дуб кругляк, 23 колоди, речовими доказоми у кримінальному провадженні
№ 12018060280000620 від 27.11.2018 року - відсутня.
Відтак, відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України, та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.
Наведені слідчим ОСОБА_5 у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.
Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.
Аналізуючи викладене, правові підстави для накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речового доказу відсутні, а відтак клопотання слідчого СВ Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018060280000620 від 27.11.2018 року задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 98, 110, 170-173, 309, 372, 392 КПК країни, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2018 року за №12018060280000620, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1