04.12.2018 ЄУН № 337/3859/18
Провадження №2-а/337/74/2018
04 грудня 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі:головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Побережної О.В.
розглянувши в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області, сержанта 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
31.08.2018 року до суду надійшов вказаний адміністративний позов ОСОБА_1який обґрунтовано тим, що 18.08.2018 року сержантом 1 роти 3 батальйонуУПП в Запорізькій області ОСОБА_2 винесена постанова ЕАВ №542874 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він керувававтомобілем марки «FiatFiorino», державний номер НОМЕР_1, який не пройшов обов'язковий технічний контроль.
Вважає, що вказана постанова є протиправною, оскільки в його діях немає складу вказаного адміністративного правопорушення, ПДР він не порушував. Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю автомобілю його марки становить кожні 2 роки. Строк експлуатації автомобілюмарки «FiatFiorino», державний номер НОМЕР_2, становить менше 2-х років, оскільки автомобіль 2017 року випуску, тому дії сержанта 1 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області ОСОБА_2 є протиправними, а винесена ним постанова підлягає скасуванню.
Просить визнати протиправними дії поліцейського та скасувати постанову ЕАВ №542874 від 18.08.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та закрити провадження у справі за відсутності сладуадміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 06.09.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача -ГУНП в Запорізькій областів судове засідання не з'явився.
18.09.2018 року до суду від ГУНП в Запорізькій області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав повністю та вважає заявлені позивачем вимоги до ГУНП в Запорізькій області є безпідставними з огляду на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором Управління патрульної поліції в м.Запоріжжя Департаменту патрульної поліції НП ОСОБА_2 при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі наданих повноважень і саме ця особа має доводити правомірність винесення постанови, а у ГУНП в Запорізькій області з позивачем відсутні будь-які правовідносини, тому позовні вимоги до ГУНП в Запорізькій області задоволенню не підлягають. Просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області та розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Відповідач - сержант 1 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим і тим, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Суд встановив, що постановою інспектора 3 батальйону 1 роти УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції ОСОБА_2 від 18.08.2018 року ЕАВ №542874 позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що 18.08.2018 року о03.10 год. в м.Запоріжжі на вул.Наукове містечко, біля буд.59, керував транспортним засобом марки «FiatFiorino», державний номер НОМЕР_2, що не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3.б. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП.
Вказана постанова була отримана особисто позивачем у день її винесення.
Позивач не погодився із зазначеним рішенням та 28.08.2018 року звернувся до суду з даним позовом через поштовий зв'язок.
Незаконність винесеної інспектором поліції постанови про накладання адміністративного стягнення позивач обґрунтовує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, а саме факт не проведення обов'язкового технічного контролю його транспортного засобу у визначені законом строки, та вказує на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки йому не надано можливості скористатися своїми правами щодо викладення заперечень проти доводів поліцейського, інспектор поліції обставини справи повно та об'єктивно не встановив.
Відповідно до ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Частина 3 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Так, відповідно до п.31.3.б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством,якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 т, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Відповідно до п. 3 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року N 137, періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації щороку.
Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписамист. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КупАП).
Згідно ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини даної справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність постанови відповідача - інспектора поліції ОСОБА_2 від 18.08.2018 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач - інспектор УПП ОСОБА_2, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст.9,77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В порушення вищевказаних вимог відповідач відзиву на позов не подав та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття ним вищевказаної постанови, зокрема, доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху, які передбачені диспозицією ч.3 ст.121КУпАП.
В той же час, судом встановлено, що автомобіль марки «FiatFiorino», державний номер НОМЕР_2, яким керував позивач - є спеціалізованим вантажним малотоннажним автомобілем 2017 року випуску, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, і підлягає обов'язковому технічному контролю кожні два роки, але станом на 18.08.2018 року строк експлуатації автомобілюстановить менше 2-х років.
Таким чином, суд вважає, що інспектор поліції при прийнятті рішення про накладання адміністративного стягнення на позивача допустив порушення вимог ст.7,245,251-252,280 КУпАП, відповідно до яких провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, орган, уповноважений на прийняття рішення про накладання адміністративного стягнення, зобов'язаний прийняти законне, справедливе і обґрунтоване рішення в результаті всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, оцінки належних та допустимих доказів.
В даному випадку інспектор поліції таких заходів не вчинив, обставини справи повно та об'єктивно не встановив, належних та допустимих доказів на їх підтвердження не зібрав та не оцінив, доводи позивача не перевірив, в постанові належним чином не обґрунтував свої висновки щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не навів докази, якими підтверджуються його висновки.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що інспектор поліції ОСОБА_2, будучи посадовою особою УПП в Запорізькій області ДПП і суб'єктом владних повноважень, при накладанні адміністративного стягнення на позивача діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Законом, чим порушиввимоги ст.19 Конституції України.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі усього вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність винесення оскаржуваної постанови та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги пред'явлені до сержанта 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, визнати його дії протиправнимита скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Поряд з цим, суд вважає, що Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, залучений позивачем до участі у справі як співвідповідач, є неналежним відповідачем, оскільки позивачем пред'явлено вимоги з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та протиправність дій інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області.
В даному випадку інспектор Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення та суб'єкт владних повноважень повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість позивача, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, доводи позивача про порушення, допущені відповідачем - ГУНП в Запорізькій області не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і суд вважає, що вимоги до цього відповідача заявлено безпідставно та необґрунтовано.
Враховуючи, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, то суд прийшов до висновку, що в задоволенні вимог позову до ГУНП в Запорізькій області слід відмовити.
Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», ст.7,9,121,245,222,268,276,278,279,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 Вікторовичадо сержанта 1 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправними дії поліцейського роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 Сергійовичащодо винесення постанови ЕАВ №542874 від 18.08.2018 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КУпАП та скасувати постанову ЕАВ №542874 від 18.08.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В задоволені решти позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: Г.Є.Гнатик