12.12.2018 Справа 337/2392/18
Провадження № 2/337/1364/2018
12 грудня 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Побережної О.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
У червні 2018 року позивач ОСОБА_2звернувся до суду із вказаним позовом який мотивує тим, що квартира, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжявул.Хортицьке шосеАДРЕСА_1, належить йомуна праві власності. В зазначеній квартирі окрім нього зареєстрована його донька ОСОБА_3, яка фактично в спірній квартирі більше року не мешкає, апостійно мешкаєв іншій квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності. Майна відповідача в спірній квартирі немає, оплату за житлово-комунальні послуги відповідач не здійснює, перешкод в користуванні квартирою він відповідачу не чинив.Відповідач веде аморальний спосіб життя, що проявляється у постійних п'янках та сварках. Оскільки до теперішнього часу відповідач добровільно не знялась з реєстрації, він вимушений нести додаткові витрати у зв'язку з оплатою житлово-комунальних послуг за зареєстрованого відповідача, не має можливості оформити субсидію, його турбують кредитори доньки з вимогами повернення боргів.
Вважає, що відповідач втратила право користування житловим приміщенням спірної квартири, оскільки вона зареєстрована в квартиріформально, фактично за місцем своєї реєстрації не проживає понад 1 рік, реєстрація відповідача в спірній квартирі порушує права та законні інтереси позивача, як власника квартири, зокрема, він вимушений нести додаткові витрати у зв'язку з оплатою житлово-комунальних послуг за зареєстрованого відповідача.
Просив визнати відповідача ОСОБА_3 такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням.
Ухвалою від 31.07.2018 року за даним позовом у справі відкрито загальне позовне провадження та розпочате підготовче провадження.
Ухвалою від 04.10.2018 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.Додатково пояснив, що донька позивача - ОСОБА_3 не мешкає в квартирі з червня 2017 року, її речей в квартирі немає, за комунальні послуги не сплачує. Відповідач має на праві власності іншу квартиру, де мешкає постійно. Позивач є інвалідом 2-ї групи, отримує мінімальну пенсію, не має можливості оформити субсидію по оплаті комунальний послуг через реєстрацію відповідача.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання неодноразово не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, про слухання справи сповіщалась у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в судове засідання не прибув, суду надана письмова заява про розгляд справи у відсутність представника, проти задоволення позову не заперечують.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність третьої особи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню.
Так, відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Суд встановив, що квартира АДРЕСА_3 відповідно до свідоцтва про право власності на житло №2483, виданого 03.01.1997 року Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (арк.5).
23.12.2001 року ОСОБА_4 померла (арк.8).
У вказаній квартирі з 13.09.2001 року по теперішній час зареєстрована донька позивача - ОСОБА_3 (арк.13).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, кожний окремо, пояснили, що вони тривалий час знають родину позивача. Позивач мешкає один в квартирі АДРЕСА_4, де вони його часто відвідують. Донька позивача - ОСОБА_3 тривалий час понад 1 рік в спірній квартирі не проживає і не користується нею, її речей в квартирі немає, вона мешкає в квартирі, яка дісталась їй у власність від бабусі.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеного законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження його майна. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або його користування.
З'ясувавши всебічно, повно та об'єктивно обставини справи, оцінивши сукупність наданих доказів в їх взаємозв'язку і достатності, їх належність, допустимість та достовірність, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2
Так, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_3 понад 1 рік в спірній квартирі не мешкає, за власним бажанням та волевиявленням постійно мешкає за іншою адресою, їїособисті речі в квартирі відсутні, будь-яких перешкод з боку позивача в користуванні спірною квартирою, зокрема, що позивач не впускав відповідача до квартири і вона не мала вільного доступу до квартири, створювавумови які б унеможливлювали її проживання, судом не встановлено,житлово-комунальні послуги не сплачує, однак з реєстраційного обліку не знялась.
При цьому, суд вважає, що відповідач обґрунтованого заперечення та відзиву на позов не подала, в судове засідання не прибула і жодним чином позовні вимоги не спростувала.Належних та допустимих доказів тому, що вона не втратила інтерес до спірної квартири, бажає там мешкати, але з поважних причин не може цього зробити, суду не надала.
При викладених обставинах, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивачапро визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, тому що його інтереси порушені, він не має змоги вільно користуватися належним йому майном за своїм розсудом, а відповідач тривалий строк - понад один рік не користується спірним житловим приміщенням, інших домовленостей між сторонами немає.
На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.
У зв'язку з тим, що позивач є інвалідом 2-ї групи та звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп., слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою № 45 у будинку № 44-а по вул. Хортицьке шосе у м.Запоріжжі.
Повний текст рішення виготовлено судом 29.12.2018 року.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.Є. Гнатик