Рішення від 04.12.2018 по справі 295/10943/17

Справа №295/10943/17

Категорія 23

2-а/295/1175/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир у складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представників відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Богунському районному суді м. Житомир справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірним та стягнення компенсації за час затримки виплати одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Богунського районного суду м. Житомир звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірним та стягнення компенсації за час затримки виплати одноразової грошової допомоги. В обгрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до наказу № 2274 від 30.12.2010 р. МВС України, він був звільнений з органів внутрішніх справ за станом здоров'я а до березня 2009 р. проходив службу в підрозділах податкової міліції Державної податкової адміністрації у Житомирській області. При звільнені 17 січня 2011 р. згідно довідки МСЕК йому була встановлена ІІІ група інвалідності, пов'язана з травмою, отриманою при виконанні службових обов'язків в період проходження служби в органах податкової міліції. 15.03.2012 р. з письмовою заявою він звернувся до Державної податкової служби у Житомирській області щодо виплати йому одноразової грошової допомоги згідно Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12 травня 2007 р. Листом №4107/10/04-011 від 29.03.2012 р. Державної податкової служби у Житомирській області йому було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. В черговий раз, 25.12.2014 р., він письмово звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яке є правонаступником Державної податкової служби у Житомирській області і лише 31.07.2015 р. на його картковий рахунок було перераховано одноразову грошову допомогу.

У зв'язку з неправомірними діями Головного управління ДФС у Житомирській області в частині затримки виплати йому одноразової грошової допомоги просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів та поновити даний строк; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області щодо затримки виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області компенсацію в сумі 177 023, 18 грн. за час затримки з 29.03.2012 р. по 31.07.2015 р. виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник позивача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справив становив.

У позовних вимогах та під час судового засідання ОСОБА_1 зазначав що під час проходження служби в податковій міліції в 2007 р. отримав травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, а згодом перейшов на службу до МВС України, а звідти в 2010 р. звільнився у запас, через хворобу. Так, наказом МВС України від 30.12.2010 р. № 2274 ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за станом здоров'я - остання посада, яку він займав на визначення розміру одноразової грошової допомоги.

15.03.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до ДПС у Житомирської області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги. Згідно виписки із акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 732098 від 31.01.2011 р., ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності з 17.01.2011 р. - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 р. (К/9991/5996 К/9991/61799/12), залишено без змін ухвалу Житомирського апеляційного адміністратив суду від 12.09.2012 р. та постанову Житомирського окружного адміністративного судз 06.03.2012 р. у справі №0670/12389/11 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації в Житомирській області про визнанн протиправними, зобов'язання вчинити дії (в частині виплати одноразової грон допомоги) - в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду у справі № 0670/12389/11 було набуття права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Положенням №707.

Даними судовими рішеннями встановлено, що МВС України відмовило ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги. Проте, можливість звернення до органів податкової служби не втрачена. Однак, ОСОБА_1 до органів податкової служби не звертався і відповідно, відмови у виплаті одноразової грошової допомоги не отримував.

З аналізу вказаних справ суд дійшов висновку, що на день звернення ОСОБА_1 із заявою (рапортом) від 15.03.2012 р. до ДПС у Житомирській області рішення у справі №0670/12389/11 не набрало законної сили.

Разом з тим суд вважає, що при постановленні рішення у справі № 0670/12389/11, судом не було враховано вимоги п. 3 Порядку №707, а саме, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день установлення інвалідності (старший оперуповноважений з ОСОБА_3 МВС України) та відповідно відсутні зобов'язання до ДПС України провести виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, а тому законних підстав для здійснення виплат не має.

25.12.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Житомирської області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги. Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 667947 від 22.01.2014 р., ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності з 22.01.2014 р. - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Згідно п. 7 Положення №707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

Листом ДФС України від 27.04.2015 р. №1422/8 повідомлено про розгляд та затвердження документів про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику ОСОБА_1 для проведення відповідних виплат.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Згідно абз. 4 п. 7 Положення №707 грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Відповідно до абз. 5 п. 7 Положення №707 працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги шодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Положення №707 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. N 386) до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику податкової міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та відсоткова надбавка за вислугу років згідно із законодавством.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 р. №735 «Про облікову політику» затверджено, зокрема, Методичні рекомендації щодо порядку прийому, оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції (далі - Порядок №735). Дані методичні рекомендації розроблено, зокрема, на виконання Порядку №707.

Пунктом 4.7. Порядку №735 Департамент персоналу Міністерства разом з представниками Департаментів правової роботи, інфраструктури, фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, а також Головного управління внутрішньої безпеки у десятиденний строк приймає рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги та подає висновок на затвердження до заступника Міністра - керівника апарату. Після затвердження 1 екземпляр висновку разом із документами, зазначеними у пунктах 4.1 - 4.4 Методичних рекомендацій, повертається органу, у якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати.

Разом з цим Департамент персоналу надає Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку пропозиції щодо внесення змін до затвердженого кошторису органів, у яких проходив службу працівник податкової міліції, із затвердженням суми, що підлягає виплаті. Департамент фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Державної фіскальної служби України, як розпорядник 1 рівня на підставі пропозицій готує у триденний термін звернення до Міністерства ' фінансів України щодо внесення відповідних змін до кошторисних призначень.

Повідомленням Міністерства фінансів України про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2015 р. від 20.07.2015 р. внесено зміни до КЕКВ 2700 «Соціальне забезпечення» в сумі 89 619,00 грн. по ГУ ДФС у Житомирській області.

На підставі даного повідомлення ДФС України затверджено Довідку про зміни до кошторису ГУ ДФС у Житомирській області на 2015 р. від 21.07.2015 р. видатків для виплати одноразової грошової допомоги в сумі 89 619,00 грн.

Так, згідно платіжного доручення ГУ ДФС у Житомирській області № 985 від 28.07.2015 р. нараховано та виплачено на користь ОСОБА_1 89 618,40 грн. компенсації одноразової грошової допомоги, що становить чотирирічне грошове забезпечення та включає у себе: посадовий оклад за посадою старшого оперуповноваженого з ОВС відділення організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом оперативного управління УПМ ДПА в Житомирській області - 1 253,00 грн., оклад за спеціальним званням - 130,00 грн., відсоткову надбавку за вислугу років - 484,05 грн. (на день установлення інвалідності II групи - 22.01.2014 р). (а. с. 122)

Особливою ознакою для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 3 Постанови №707 є те, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності.

Штатним розписом на 2009 р. посадовий оклад старшого оперуповноваженого з ОВС відділення організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом оперативного управління УПМ ДПА в Житомирській області ОСОБА_1 складав 1 151,00 грн. - на момент відрядження (переведення) до Управління МВС України в Житомирській області.

Згідно штатного розпису на 2015 р. Головного управління ДФС у Житомирській області такий відділ у штатній структурі Відповідача відсутній. Проте, виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 здійснено за посадовим окладом старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ - 1 253,00 грн., який визначено штатним розписом на 2015 рік.

Із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу за останньою посадою на день установлення інвалідності II групи з 22.01.2014 р.

В своїй позовній заяві Позивач зазначає, що «терміни виплати одноразової грошової допомоги регламентувались Постановою Кабінету Міністрів №707, однак вищезазначеною; Постановою не встановлювався порядок відшкодування за затримку виплати одноразової грошової допомоги, в той же час такий порядок визначений КЗпП України».

Стаття 117 КЗпП України, на яку посилається Позивач, визначає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проте, суд звератє увагу, що зазначена норма Закону не може розповсюджуватись на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем стосовно несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги, так як зазначена допомога виплачується лише при певних умовах, і не входить до складу грошового забезпечення, розрахунок якого проводиться безпосередньо з працівником податкової міліції в день звільнення.

Також слід врахувати, що ОСОБА_1 не укладав з відповідачем трудового договору, проходження служби позивачем регулювалось Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. №114, що свідчить про те, що трудові відносини між Позивачем та Відповідачем не існували, а тому застосування Кодексу Законів про працю до правовідносин, що виникли між сторонами, є безпідставним.

Крім того, що чинне законодавство, яке регулює порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (Порядок №707), не передбачає порядку виплати середнього заробітку за час затримки такої виплати при звільненні.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено стягнення компенсації за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні працівників податкової міліції, підстави для задоволення даної позовної вимоги ОСОБА_1 відсутні.

Також, у своєму адміністративному позові ОСОБА_1 зазначив особисто розраховану суму, яка підлягає до відшкодування за час затримки виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 177 023, 18 грн. відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Відповідно до п. 4 розділу III Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Суд звертає увагу на те, що дія постанови КМУ від 08.02.1995 р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» не поширюється на грошове забезпечення начальницького та рядового складу податкової міліції.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення компенсації в сумі 177 023,18 грн. за час затримки з 29.03.2012 р. по 31.07.2015 р. виплати Позивачу одноразової грошової допомоги судом встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію доходів населення» від 03.07.1991 №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

При цьому, цією ж статтею передбачено, що Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавці а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Водночас, перелік доходів, які не індексуються, також встановлено ст. 2 Закону № та п. З Постанови №1078.

Зокрема, згідно абз. 3 ст. 2 Закону №1282 (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріа допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'яз вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможн провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Зважаючи на те, що відповідно до пункту 3 Постанови №1078 до об'єктів індексації не відносяться, зокрема, одноразова грошова допомога (згідно Положення №707), вимоги щодо індексації цих сум задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкод розмірі 20 000,00 грн., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно диспозиції ст. ст. 23 та 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльнісі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслід душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до підпункту 2 частити третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібності потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завда. моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інші обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленумом Верховного Суду України від 32 березг 1995 р. №4 (із змінами і доповненнями від 25 травня 2001 р. № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» до загальних підста цивільно-правової відповідальності і обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору пр відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, у таких спорах, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діямі (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивав оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, ще мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав жодних переконливих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданням йому моральної шкоди, що виразилася у вигляді погіршення фізичного здоров'я, душевних; стражданнях, змінах в способі життя, тривалості протиправних дій зі сторони відповідача, а тому такі вимоги також є безпідставними. Водночас, суд звертає увагу, що даний предмет спору вже вирішувався в суді касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 8-11, 72-77, 246, 295 КАС України, «Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку та умов виг одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції від 12 травня 2007 р. №707.

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірним та стягнення компенсації за час затримки виплати одноразової грошової допомоги, відмовити.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення.

Суддя Богунського районного

суду міста ОСОБА_4 Перекупка

Попередній документ
78897137
Наступний документ
78897139
Інформація про рішення:
№ рішення: 78897138
№ справи: 295/10943/17
Дата рішення: 04.12.2018
Дата публікації: 02.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: