Справа № 2-33
2010 рік
3 лютого 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,
при секретарі Нідзельській Т.А.,
за участю представника позивачів ОСОБА_1,
представника відповідача - виконкому
Вінницької міської ради Малашкіна М.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючої в своїх та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_7, ОСОБА_8 до виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права на проживання та користування квартирами (кімнатами), визнання ордеру недійсним та зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення,
В листопаді 2007 року до Замостянського районного суду м. Вінниці звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діюча в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Вінницької міської ради, про визнання права на проживання зобов'язання видати ордер на житлове приміщення.
В позовній заяві зазначили, що являються квартиронаймачами квартир (кімнат) № 8, 9, 11, 32 у будинку АДРЕСА_1, який належить до державного житлового фонду і по 2005 р. знаходився у повному господарському віданні ДП ВО „Хімпром”. Право на заселення квартири АДРЕСА_1, яка складається із 1-ї кімнати, у них виникло на підставі ордеру № 35 від 17.01.1986 р., що був виданий ОСОБА_4, який пропрацював з 01.07.1981 р. по 29.11.2001 р. на ДП ВО «Хімпром» (Вінницький хімзавод ім. Я.М. Свердлова).
На цьому ж підприємстві він був взятий на облік, як такий, що потребує поліпшення житлових умов. В кінці 1995 р. він, як квартиронаймач, написав заяву на розширення займаної площі, в якій попросив, з огляду на забезпеченість жилою площею нижче встановленого рівня та зростання сім”ї надати йому додаткові жилі приміщення. Його заява була задоволена уповноваженими на те органами і позивачу з метою розширення було надано додатково квартири № 8, № 9 і № 32. Таким чином, станом на початок 1996 р. займана його сім'єю житлова площа склала 76,92 кв.м., а загальна 116,08 кв.м., якою позивачі користуються в даний час, що підтверджується укладеним з ним договором найму житла на вказану площу.
В зв'язку з визнанням в 2003 р. банкрутом ДП ВО «Хімпром» та його ліквідацією відомчий житловий фонд підприємства в тому числі і АДРЕСА_1 був переданий до комунальної власності. Однак під час передачі з ДП ВО «Хімпром» (ПМП АВС-1 ЖЕК-55) до ЖЕК-27 ТОВ «Нейва» списки мешканців зазначеного будинку та документи, що підтверджують права останніх на користування житлом були частково втрачені, в тому числі і документи позивачів. З метою поновлення втрачених прав позивачі звернулись до відповідача з заявами про поновлення та видачу втрачених ордерів, однак отримали відмову з тих підстав, що це виключна компетенція та право адміністрації та профкому ДП ВО «Хімпром», крім того у відповідача відсутня правова підстава та механізм для задоволення вимог позивачів.
Відмову відповідача у розгляді по суті питання про поновлення втрачених ордерів позивачі вважають такою, що порушує їхне гарантоване Конституцією України право на житло і як наслідок - незаконною. В обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що в разі банкрутства або ліквідації підприємства у повному господарському віданні якого перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Як наслідок функції власника житлового фонду переходять до відповідної ради (її виконавчих органів) незалежно від часу закінчення оформлення акта його приймання-передачі, в тому числі обов'язки по виконанню умов договору найму та право на розгляд питань повязаних з визнанням прав осіб на користування житлом. Виходячи з того, що до компетенції виконавчих комітетів міських рад належить в т.ч. і права на прийняття рішення про надання жилих приміщень, на видачу ордерів та укладення договорів найму житла, відповідач був зобов”язаний розглянути по суті звернення позивачів про видачу ордерів і надати відповідь у формі рішення, а не листа, як того вимагає закон. Таким чином, позивачі вважають незаконними посилання відповідача в обґрунтування відмови у поновленні їхнього права на житло, на відсутність у Вінницької міської ради (її адміністрації) компетенції на вирішення таких питаннь. Наслідком неналежного виконання відповідачем своїх обов”язків стало порушення законих прав позивачів на житло, яке потребує захисту, що і стало підставою звернення з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1, заявив клопотання про заміну неналежного відповідача Вінницьку міську раду на належного - Виконавчий комітет Вінницької міської ради.
Ухвалою суду від 28.04.2009 року клопотання представника позивачів задоволено, замінено неналежного відповідача Вінницьку міську раду на належного - Виконавчий комітет Вінницької міської ради.
28.04.2009 року ухвалою суду об'єднано в одне провадження з даним позовом позов ОСОБА_12 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Вінницької міської ради про визнання права на проживання в кімнаті АДРЕСА_2 та примусове виселення.
28.04.2009 р. представник позивачів ОСОБА_1 подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним ордер № 40 від 27.12.2005 року, виданий на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВО „Хімпром” від 03.02.2005 р. ОСОБА_9 на право заселення квартири АДРЕСА_2, з тих підстав, що адміністрація підприємства свої рішенням порушила ст. 59 ЖК України, оскільки на момент винесення рішення не мала права на видачу ордера. А також просив визнати за позивачами право на проживання та користування квартирами (кімнатами) № 8,9,11,32 у будинку АДРЕСА_2 та зобов»язати виконком Вінницької міської ради укласти з ними договір найму житлового приміщення на вищезазначені квартири (кімнати).
10.12.2009 року ухвалою суду притягнуто до участі у справі за позовом ОСОБА_8, в якості співвідповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.
03.02.2010 р. ухвалою суду позов ОСОБА_12 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 до виконкому Вннницької міської ради про визнання права на проживання в кімнаті АДРЕСА_1 та примусове виселення, був залишений без розгляду в зв»язку з повторною неявкою позивача та її представника без поважних причин.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням поданих уточнень, надав пояснення, аналогічні тим, які викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, та просив суд визнати за позивачами право на проживання та користування спірними квартирами, зобов”язати виконком Вінницької міської ради укласти з позивачами договори найму на спірні житлові приміщення та визнати недійсним ордер виданий ОСОБА_9
Також доповнив суду, що втрата оригіналів документів, які підтверджують права позивачів на користування житлом виникла не з їх вини. Як на доказ законного вселення та проживання послався на наявність призвіщ позивачів у списку мешканців будинку, що був переданий власнику житлового фонду після ліквідації підприємства, а також на той факт, що власник житла не заявляв до позивачів вимог про виселення. В той же час відсутність підтвердження прав на користування житлом позбавляє позивачів права на реєстрацію по місцю проживання, укладення на законих підставах договорів найму житла та в подальшому реалізації свого права на приватизацію.
Представник виконкому Вінницької міської ради заперечив проти задоволення позову. Суду пояснив, що передача будинку АДРЕСА_1 до комунальної власності територіальної громади була закінчена в 2006 р.. Проте ВО ДП „Хімпром” не передав власнику документи, що підтверджують права позивачів на користування житлом, як то ордер чи рішення профспілкового комітету про надання додаткової площі на розширення. Як вбачалось з переданих списків мешканців будинку, позивачі дійсно проживали у ньому, але підстава їхнього вселення та кількість займаних квартир не вказувалась. Позивачі дійсно неодноразово звертались до виконкому з проханням поновлення втрачених ордерів з посиланням на обставини викладені в позові. Однак їм було відмовлено у розгляді заяв, з огляду на відсутність у заявників належної документації, що могла б підтвердити їхне право на житло та необхідних повноважень у власника житлового фонду. Заявникам було роз”яснено, що ордер являється підставою для вселення в квартиру і не може бути виданий особам, які вже в ній проживають, а тому відсутні підстави для його видачі. Відповідачем до позивачів вимоги про виселення не заявлялись, було роз”яснено про можливість захисту своїх прав у суді.
Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та їх представник в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.
Представник третьої особи на стороні відповідача ЖЕК-27 ПП „Житловик - Люкс” в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин суд розглянув справу у відсутність відповідачів та представника третьої особи на підставі наявних в справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивачів, їх представника, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
З матеріалів інвентаризаційної справи, виготовленої КП «ВООБТІ», вбачається, що будинок АДРЕСА_1 1955 року побудови, цегляний, двоповерховий на 27 квартир, квартири без комунальних зручностей, кухні та санітарно-технічні вузли загальні на 4-сімей (а.с. 23-27).
Судом встановлено, що до 23.02.2006 р. будинок АДРЕСА_1 перебував у віданні та на балансі ДП ВО «Хімпром», що підтверджується матеріалами інвентарної справи.
Обов'язок по обслуговуванню будинку було покладено власником - ДП ВО «Хімпром» на ПМП АВС-1 ЖЕК-55.
Встановлено також і те, що ОСОБА_4 пропрацював на ДП ВО «Хімпром» з 01.07.1981 р. по 29.11.2001 р., що підтверджується трудовою книжкою(а.с. 9-11). На цьому ж підприємстві він був взятий на облік, як такий, що потребує поліпшення житлових умов, що підтверджується відповідним списком. Дружина ОСОБА_4 - позивачка ОСОБА_5 також пропрацювала з 04.07.1990 р. по 01.02.2002 на ДП ВО «Хімпром», про що свідчить витяг з трудової книжки (а.с. 13-16).
На підставі спільного рішення адміністрації і профкому заводу № 1 від 08.01.1986 р. ОСОБА_4, сімя якого на той час складалась з трьох осіб, було видано ордер № 35 від 17.01.1986 р. на право заселення квартири № 11, яка складається із 1-ї кімнати житловою площею 16,5 кв.м. в буд. АДРЕСА_1.
На підставі ордера позивач - квартиронаймач ОСОБА_4 разом з дружиною та дочкою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 вселились у надане житло.
З довідки № 366 від 13.10.2007 р. (Форма № 3), що видана ЖЕК-27 ТОВ «Нейва» вбачається, що сім”я позивачів зареєстрована в АДРЕСА_1 яка складається з 4-ох кімнат загальною площею 116,08 кв.м. Всього в квартирі зареєстровано 5 чоловік, які є позивачами по справі. Будинок знаходиться на балансі Вінницької міської ради. (а.с. 54).
З лицевого рахунку № 2011, виданого на ім»я ОСОБА_4 вбачається, що він виданий ЖЕК-27 ТОВ «Нейва» на квартири (кімнати) № 8, 9, 11, 32 загальною площею 116,08 кв.м. в буд. АДРЕСА_1. Всього в квартирі проживає 5 осіб - сім”я позивачів (а.с. 55).
З особової картки № 2011 виданої на ім»я ОСОБА_4 вбачається, що вона видана ЖЕК-27 ТОВ «Нейва» на квартири (кімнати) № 8, 9, 11, 32 загальною площею 116,08 кв.м. в буд. АДРЕСА_1. Всього в квартирі проживає 5 осіб - сім”я позивачів.
27.10.2005 р. на підставі особового рахунку НОМЕР_1 між ОСОБА_4 та ЖЕК - 27 ТОВ „Нейва” укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Предметом договору є обслуговування квартири АДРЕСА_3 загальною площею 116,08 кв.м..
Як вбачається з розрахункових книжок по оплаті за квартиру, комунальних та інших послуг квартиронаймача квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_4 за період по 2003 р. останній оплачував послуги із розрахунку займаної житлової площі в 62,27 кв.м. (а.с 31).
Як вбачається з розрахункових книжок по оплаті за квартиру, комунальних та інших послуг квартиронаймача квартири № 11(32,8,9) в буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_4 за період з 2003 р. по 2007 р. включно, останній оплачував послуги із розрахунку займаної житлової площі в 116,08 кв.м на 5-ох проживаючих осіб (а.с. 29-30).
Встановлено, що до управителя відомчим жилим фондом ДП ВО „Хімпром”, а також в подальшому і до нового балансоутримувача Вінницької міської ради заяв з приводу незаконності вселення та проживання позивачів у займаних квартирах не було.
У 2003 р. почалась процедура ліквідації ДП ВО „Хімпром”.
27.12.2005 р. ОСОБА_9, сім»я якої складалась з 3-х чоловік, було видано ордер на право заселення квартири АДРЕСА_2, на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВО „Хімпром” від 03.02.2005 р. протокол № 97, з якого також вбачається, що це рішення приймалось ліквідаційною комісією підприємства на чолі з арбітражним керуючим ОСОБА_13 (а.с. 92).
12.11.2005 р. Службою з питань звернень громадян ОСОБА_14 Президента України було надіслано В.о. міського голови м. Вінниці ОСОБА_15 та Заступнику голови Вінницької обласної держадміністрації ОСОБА_16, на розгляд колективне звернення жителів будинку АДРЕСА_1, в якому останні просили поновити втрачені ордери та їхні права на користування житлом (а.с. 45).
З листа - відповіді Управління міського господарства Вінницької міської ради № Ко - 555/118 від 13,12.2005 р. вбачається, що останнім відмовлено у видачі ордерів для заселення з тих підстав, що це виключна компетенція та право адміністрації та профкому комітету ДП ВО „Хімпром” (а.с 47).
Згідно рішення Вінницького міськвиконкому № 446 від 23.02.2006 р. було розпочато прийом гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 до Вінницької міської ради, що підтверджується листом № 289 від 28.04.2007 р. ЖЕК 27 ТОВ „Нейва” (а.с 51).
Як вбачається з листа - відповіді № 289 від 28.04.2007 р. ЖЕК 27 ТОВ „Нейва”, це товариство закінчило прийом гуртожитку по АДРЕСА_1 від ВО „Хімпром” 08.08.2006 р., після надання останнім списку мешканців які проживають і повинні проживати у даному гуртожитку.
З списку мешканців які проживають за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що в будинку проживає 17 сімей, в т.ч. і сім”я квартиронаймача ОСОБА_4 у складі п”яти осіб, яка займає кімнати № 8, 9, 11, 32. Підставою вселення в кімнату № 11 зазначено ордер (а.с. 52-53).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 разом з членами своєї сім”ї в кількості 3-х чоловік отримав право на користування квартирою № 11 в гуртожитку на підставі ордеру. З пояснень його представника, які в ході судового розгляду найшли своє підтвердження, вбачається, що ним, в подальшому в звязку з збільшенням сім”ї, було написано заяву про розширення житлової площі і заява задоволена рішенням компетентного органу, на підставі якого отримано квартири № 8, 9, 32. Проте дане рішення не було передано ВО ДП „Хімпром” на затвердження виконкому Вінницької міської ради, а під час передачі відомчого житлового фонду згаданого підприємства до Вінницької міської ради взагалі були втрачені документи, які могли б підтвердити права позивачів на користування житлом.
В той же час в списках осіб, які повинні проживати в гуртожитку і мають на це право, зазначена сім”я позивачів, в складі 5-ти осіб, вказано займані ними квартири (кімнати), а саме № 8, 9, 11, 32.
Обслуговування будинку АДРЕСА_1 власником ВО ДП „Хімпром” було покладено на ПМП АВС-1 ЖЕК-55, який впродовж усього часу роботи приймав у позивачів оплату комунальних послуг з розрахунку не за 1-у кімнату, а за всі 4 - загальною площею 116,08 кв.м., за цей час жодних заяв до управителя відомчим жилим фондом про незаконність вселення та проживання позивачів у займаних квартирах не було.
Суд дійшов виноску, що позивачі на законних підставах вселилися в спірне житло та користуються ним. Про це свідчать надані суду на підтвердження факту правомірності вселення та проживання розрахункові книжки за весь період проживання в будинку з зазначенням збільшеної площі та належними квитанціями про оплату житлово-комунальних послуг, а також лицевий рахунок № 2011, виданий на ім”я ОСОБА_4 на квартири № 8, 9, 11, 32 в ЖЕК-27 ТОВ «Нейва», підприємством яке в подальшому прийняло будинок на обслуговування. Крім того між позивачами та ЖЕКом було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто фактично між власником житлового фонду на наймачем існують прововідносини схожі з наймом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що саме втрата документів при передачі будинку, які могли б підтвердити право позивачів на користування житлом, позбавляє їх можливості поновити свої права шляхом звернення до виконкому Вінницької міської ради, оскільки останній має обмежені повноваження.
Таким чином, порушене право позивачів потребує захисту. В зв'язку з тим, що позивачі вселилися в спірне житло, проживають в ньому правомірно, про що було викладено вище, суд вважає, що достатні підстави для визнання за позивачами права на проживання та користування займаним житлом. Як наслідок підлягає задоволенню, на думку суду, їх вимога про зобов”язання до укладення договорів найму, з огляду на те, що право на користування житлом виникає з рішення суду, а не ордеру.
Стосовно вимоги про визнання недійсним ордеру № 40, виданого 27.12.2005 року ОСОБА_9 на заселення квартири № 9, то вона також підлягає задоволенню, оскільки в порушення вимог ст. 58 ЖК України, ордер був виданий на зайняте житлове приміщення. Також в 2003 р. підприємсиво ВО „Хімпром” було офіційно визнано банкрутом, почалась процедура його ліквідації, саме з цього моменту адміністрація та профком підприємства втратили право на розпорядження відомчим житловим фондом, що передбачено п. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», з якого вбачається, що в разі банкрутства чи ліквідації підприємств, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських Рад народних депутатів. Оскільки цим пунктом визначено правонаступника цього житлового фонду, функції власника житлового фонду переходять до відповідної ради (її виконавчих органів) незалежно від часу закінчення оформлення акта його приймання-передачі.
Суд вважає дії адміністрації підприємства неправомірними, оскільки на момент винесення рішення вона вже немала права на видачу ордера. Також неправомірність дій службових осіб, що видали спірний ордер на жиле приміщення полягає у тому, що функції адміністрації та профкому підприємства виконувались ліквідаційною комісією підприємства на чолі з головою та арбітражним керуючим, що є перевищенням наданих їм повноважень з огляду на положення ст.ст. 51, 52 ЖК України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно ст. 51 ЖК України, жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.
Згідно ст. 52 ЖК України, жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, затвердженим виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
Згідно п. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», в разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації підприємств у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Згідно ст. 18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Стаття 58 ЖК України передбачає, що ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення.
Відповідно до ст. 59.ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної в місті Ради (ст. 51 ЖК України).
Згідно ст. .54 ЖК України ізольоване жиле приміщення, що звільнилось в квартирі, в якій проживає два і більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов надається йому.
Як вбачається з положень ст. 15 ЖК України саме до компетенції виконавчих комітетів міських рад належить право на прийняття рішення про надання жилих приміщень та право на видачу ордерів.
Користування жилим приміщенням у будинках державного житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення (ст. 61 ЖК України).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 51, 52, 54, 58, 59, 61 ЖК України, п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 право на проживання та користування квартирами (кімнатами) № 8, 9, 11, 32 у будинку АДРЕСА_2.
Визнати недійсним ордер № 40 від 27.12.2005 року, виданий на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВО «Хімпром» від 03.02.2005 року ОСОБА_9 на право заселення квартири АДРЕСА_4.
Зобов'язати виконком Вінницької міської ради укласти договір найму житлового приміщення на квартири (кімнати) № 8, 9, 11, 32 у будинку АДРЕСА_2 з ОСОБА_4 та членами його сімї ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7.
Стягнути солідарно з виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 8 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі через Замостянський районний суд м. Вінниці заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його проголошення.
Суддя :
Справа № 2-33
2010 рік
(вступна та резолютивна частина)
3 лютого 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,
при секретарі Нідзельській Т.А.,
за участю представника позивачів ОСОБА_1,
представника відповідача - виконкому
Вінницької міської ради Малашкіна М.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючої в своїх та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_7, ОСОБА_8 до виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права на проживання та користування квартирами (кімнатами), визнання ордеру недійсним та зобов'язання укладення договору найму житлового приміщення,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 право на проживання та користування квартирами (кімнатами) № 8, 9, 11, 32 у будинку АДРЕСА_2.
Визнати недійсним ордер № 40 від 27.12.2005 року, виданий на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВО «Хімпром» від 03.02.2005 року ОСОБА_9 на право заселення квартири АДРЕСА_4.
Зобов'язати виконкому Вінницької міської ради укласти договір найму житлового приміщення на квартири (кімнати) № 8, 9, 11, 32 у будинку АДРЕСА_2 з ОСОБА_4 та членами його сімї ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7.
Стягнути солідарно з виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 8 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі через Замостянський районний суд м. Вінниці заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його проголошення.
Суддя :