Рішення від 26.12.2018 по справі 274/5272/18

Справа № 274/5272/18 Провадження № 2/0274/2440/18

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26.12.18 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1

доОСОБА_2

провизнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, у якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Осиково, вул. 8 Березня, 9, посилаючись на те, що він є власником зазначеного житла, за адресою якого зареєстрований ОСОБА_2, який там не проживає більше десяти років.

Від ОСОБА_2 заяви про визнання позову або відзив не надходило.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 є власником житла за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Осиково, вул. 8 Березня, 9 (а. с. 5, 6).

Адреса вказаного житла є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2, який є братом ОСОБА_1 (а. с. 4, 12).

Частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Частиною першою статті 405 Цивільного кодексу України встановлено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, зважаючи на зміст позовної заяви та встановлені вище обставини, Суд вважає, що право ОСОБА_2 на користуванням житлом за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Осиково, вул. 8 Березня, 9 (сервітут), виникло на підставі закону як у члена сім'ї власника цього житла - ОСОБА_1.

ОСОБА_2 у будинку за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Осиково, вул. 8 Березня, 9, не проживає більше десяти років (а. с. 4).

Судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що ОСОБА_2 у будинку за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Осиково, вул. 8 Березня, 9, відсутній з поважних причин.

Частиною другою статті 405 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 як член сім'ї власника житла за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Осиково, вул. 8 Березня, 9, який був відсутній у цьому житлі без поважних причин понад десять років, втратив право користування цим житлом.

Зважаючи на це, Суд вважає, що позов ОСОБА_1 ґрунтується на вимогах законодавства України, а відтак підлягає задоволенню.

На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 704,80 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити.

2. Визнати ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, дані про РНОКПП у матеріалах справи відсутні) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Осиково, вул. 8 Березня, 9.

3. Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, дані про РНОКПП у матеріалах справи відсутні) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) у якості відшкодування судових витрат 704,80 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут

Попередній документ
78896149
Наступний документ
78896151
Інформація про рішення:
№ рішення: 78896150
№ справи: 274/5272/18
Дата рішення: 26.12.2018
Дата публікації: 02.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням