18 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1983/18
16 год. 08 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Мельник О.О.,
за участю представників
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів,
встановив:
25 вересня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида - Плюс", від імені якого діє адвокат ОСОБА_1, звернулося до суду з позовом до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( далі - відповідач, Митниця ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № UA508030/2018/000008/2 від 12.09.2018 року;
- визнати протиправною та скасувати прийняту Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2018/00038 від 13.09.2018 року.
Ухвалою суду від 16.10.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.11.2018 р.
Протокольною ухвалою суду від 14.11.2018 р. відкладено розгляд справи до 03.12.2018 р.
Протокольною ухвалою суду від 03.12.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 18.12.2018 р.
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що у липні 2018 р. відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 165 від 26.07.2018 р. та на підставі супроводжувальних документів ТОВ " Таврида - Плюс " отримало від ТОВ "Сварог" ( Росія) планувальник LIVELLATRICE ROMA - 600M, 2008 р. випуску (б/у)". З метою декларування вказаного товару позивачем 10.09.2018 р. було подано митну декларацію № UA 508030/2018/005599, в якій самостійно визначив митну вартість товару за ціною контракту, яка склала 100 000,00 російських рублів, на підтвердження якої надано Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 12.09.2018 р. відповідачем прийнято рішення № UA508030/2018/000008/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 395,76 рос. руб./кг на суму 1 826 828,16 руб., та 13.09.2018 р. оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030.2018.005599, з яким позивач не погоджується, оскільки вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст. ст. 53-55 МК України, та спростовуються наданими позивачем усіх документів, необхідні для документального підтвердження митної вартості товару, зазначеної у договорі купівлі-продажу № 165 від 26.07.2018 р. Крім того, позивач не погоджується з скоригованою відповідачем митною вартістю товарів, оскільки, застосувавши резервний метод та в якості джерела інформації щодо митної вартості аналогічного товару, відповідачем застосовано інформацію про товар, марка якого відмінні від імпортованого позивачем товару.
02.11.2018 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти позову, вважаючи, що оскаржувані позивачем рішення митного органу відповідають вимогам митного законодавства. Так, відповідач вказує, що за результатами перевірки поданої декларантом ТОВ "Таврида Плюс" митної декларації № UA 508030/2018/005599 з доданими до неї документами, було встановлено, що у графі 31 митної декларації країни - відправлення № 10103080/050918/0046154 від 05.09.2018 р. зазначено про сукупне зношення стану обладнання становить 60%. При цьому, відповідач вказує, що в експертному висновку Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р. загальний відсоток зношення оцінено як 80 %. Крім того, за позицією відповідача, надані позивачем на вимогу митниці додаткові документи також не дали можливості остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було використано інформацію з мережі "Інтернет" про вартість нового планувальника MONTEFIORI ROMA-600 (www.farmtreider.co) у сумі 65 000 доларів США., зменшену на коефіцієнт коригування вартості на технічний стан, встановлений експертом у висновку Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р. з додаванням заявленої декларантом вартості витрат на доставку транспортного засобу до митного кордону України у сумі 3000,00 грн. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови є такими, що прийняті обґрунтовано, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини суд вказує про наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 26.07.2018 р. між продавцем ТОВ "Сварог" (Росія) та покупцем ТОВ "Таврида-Плюс" укладено договір купівлі-продажу № 165, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах FCA (м. Белгород, РФ) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар", визначений в специфікації.
Відповідно до умов вказаного договору та специфікації № 1 від 26.07.2018 р. позивач отримав від ТОВ "Сварог" (Росія) планувальник LIVELLATRICE ROMA - 600M, 2008 року випуску, бувший у використанні, кількістю 1 шт., вартістю 100 000,00 російських рублів.
10.09.2018 р. ТОВ "Таврида-Плюс" подано до Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі митну декларацію № UA 508030/2018/005599, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту, а саме, у сумі 40 947,00 грн. ( 100 000,00 російських рублів).
На підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальний лист № 858/1 від 24.08.2018 р.; зовнішньоекономічний договір № 165 від 26.07.2018 р. зі специфікацією № 1 від 26.07.2018 р., рахунок - фактура (інвойс) № 858 від 24.08.2018 р., автотранспортна накладна № 128874 від 05.09.2018 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 03.09.2018 р., копія митної декларації країни відправлення MRN 10103080/050918/0046154 від 05.09.2018 р., договір про перевезення № 026 від 29.08.2018 р., договір про перевезення № 027 від 29.08.2018 р., договір про надання послуг митного брокера № 23/07 від 23.07.2018 р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р., інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. №3136142 від 06.09.2018 р., висновок державного експертного контролю № 160-143 від 31.08.2018 р.
За позицією Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, перевіряючи документи та відомості, які подавалися декларантом для здійснення митного оформлення товару, було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки надані документи містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості.
Проте за результатами розгляду митної декларації та додатково доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що склав картку відмови № UA 508030/2018/00038 від 13.09.2018 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA508030/2018/000008/2 від 12.09.2018, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятих відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, суд вказує про наступне.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частинами 1 -3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Однак, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як зазначено у частині 6 статті 54 цього Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
При цьому, передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
З огляду на вказані норми, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15, а також висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.10.2018 р. справа №816/921/17, адміністративне провадження №К/9901/709/18.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, позивач при декларуванні товару визначив митну вартість товару, виходячи з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов договору, інвойсу та інших документів постачальника, зокрема, митна вартість товару склала - 118 352,99 руб., складові якої включають ціну товару за контрактом - 100 000,00 руб. та вартість витрат на доставку транспортного засобу до митного кордону України - 18 352,99 руб.
У рішенні про коригування митної вартості № UA508030/2018/000008/2 від 12.09.2018 р., митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно статті 64 Митного кодексу України в сумі 1 826 828,16 рублів Російської Федерації, з розрахунку 395,76 рублів Російської Федерації за 1 кілограм ваги товару (4616 кг. х 395,76 = 1 826 828,16).
При цьому, у графі 33 вказаного рішення зазначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що
- відповідно до інформації зазначеної в графі 31 митної декларації країни відправлення № 10103080/050918/0046154 від 05.09.2018 р. сукупне зношення стану обладнання складає 60 %;
- в експортному висновку Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р. загальний відсоток зношення обладнання оцінено як 80 %, проте, не містяться розрахунки показника зношення або посилання на методику розрахунку, відсутні обґрунтування розміру поправок вартості аналогів товару, підібраних експертом, а тому розрахунок ступеню зношеності обладнання являється не підтвердженим документально.
- додатково надані декларантом, зокрема, акт б/н від 25.06.2018 р на відміну від попередньої редакції акту б/н від 25.06.2018 р. доповнено перелік складових обладнання, які відсутні в комплектації оцінюваного товару; висновок Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р., в якому експертом зменшено відсоток зношення до 60 %, застосовано інші аналоги та збільшено вартість оцінюваного товару 118 353 рос. руб до 512 148,00 рос. руб., експертом в якості порівняльної інформації не використано відомостей про вартість ідентичних аналогів, які наявні у вільному доступі (www.farmtrader.co; www. trademe.co); експертом прийнято для розрахунку за основу вартість обладнання з більшим строком експлуатації, ніж оцінюваний товар (наявні аналоги 1985 року виготовлення), інформація сайтів мережі Інтернет, на яких наявні пропозиції з продажу нового обладнання ідентичного оцінюваному враховано не було, а тому зазначені зміни у документах стосовно комплектності товару та його фізичного стену свідчать про недостовірність заявлених відомостей, які впливають на вартість товару.
- за результатами проведеної консультації митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі наявної у митного органу інформації мережі Інтернет (www.farmtrader.co). Рівень митної вартості складає 395.76 рос. руб. кг. Для визначення вартості обладнання було використано: вартість нового планувальника MONTEFIORI ROMA-600 (www.fafmtrader.co) у сумі 65 000,00 USD. При цьому, було застосовано коефіцієнт коригування вартості на технічний стан, встановлений експертом у Висновок Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р. та додано заявлену декларантом вартість витрат на доставку транспортного засобу до митного кордону України у сумі 3000,00 грн. (довідка від 03.09.2018).
З огляду на викладене, відповідач ставить під сумніви - інформацію про стан товару (відсоток зношення).
При цьому, наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості вказаного товару, враховуючи неробочий стан механізму, становила лише 313,8 дол. США за кг, а вартість металобрухту на Лондонський біржі металів на дату інвойсу 24.08.2018 р. становила 310 дол.США/т.
На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 МК України не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не усі відомості й розрахунки підтверджені документально. Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів у тому ж фізичному стані; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів у тому ж фізичному стані; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання і (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд зазначає наступне.
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропускається для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК України.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на повязаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів.
За змістом частини дев'ятої статті 58 МК України розрахнки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до пунктів 4.4., 4.6. договору купівлі-продажу № 165 від 26.07.2018 р. ціна товару визначається у специфікації. Оплата за поставлений товар на даному договору здійснюється покупцем протягом 60 днів з моменту оформлення експортної декларації на товар.
При цьому, згідно специфікації № 1 до вказаного договору вартість планувальника LIVELLATRICE ROMA - 600M, 2008 року випуску, бувший у використанні, кількістю 1 шт., складає 100 000,00 російських рублів, Згідно рахунку-фактури № 858 від 24.08.2018 р. вартість вказаного складає - 100 000,00 руб.
Крім того, згідно вказаної специфікації до договору купівлі-продажу № 165 від 26.07.2018 р. сторонами визначено умови поставки FCA - Бєлгород. Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.
Враховуючи наведене, за умовами вказаних договору та специфікації позивач (покупець) зобов'язаний був нести витрати із перевезення товару від м. Бєлгород, Російська Федерація.
Як зазначалось вище, відповідно до пункту 5 частини десятої, пункту 2 частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.
З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення позивачем подано документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - договір транспортного експедирування № 026 від 29.08.18, укладений позивачем із ФОП ОСОБА_4 (виконавець); заявку № 2908/1 від 29.08.18 на транспортний засіб, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 03.09.2018 р., в якій зазначено, що транспортні витрати по перевезенню вантажу по маршруту м. Бєлгород (Росія) - п. Гаврилівка Друга ( Україна) складають: - від місця завантаження м. Бєлгород (Росія) до п/перех. Нехотєєвка - 3000,00 грн, від п/п Гоптовка - до п. Гаврилівка Друга ( Україна - 27000,00 грн, загальна сума транспортних витрат - 30 000,00 грн.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем були надані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Стосовно доводу митного органу про неоднакове зазначення відсотку зношення планувальника LIVELLATRICE ROMA - 600M, 2008 року випуску, бувший у використанні, в імпортній декларації та експертному висновку Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р., суд вказує наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в графі 31 митної декларації країни відправлення Союз " Белгородская торгово-промышленная палата" № 10103080/050918/0046154 від 05.09.2018 р. вказано, зокрема, згідно висновку експерта № 067.04-0693 від 27.08.18 р. сукупне зношення складає приблизно 60%.
На вимогу суду позивачем надано до суду копію вказаного висновку, за змістом якої Союз " Белгородская торгово-промышленная палата" зробила висновок, мовою документу " Расчет износа исследуемого оборудования. Согласно классификации основных средств, включаемых в амортизационные группы (в ре-дакции Постановления Правительства РФ от 07.07.2016 № 640) срок полезного использования для исследуемого оборудования составляет от 7 до 10 лет. В конкретном случае товар со следами естественного износа, находится в условно работоспособном состоянии. Износ исследуемого оборудования на момент расчёта составил : Прицепной грейдер планировщик модели LIVELLATRICE ROMA - 600M, сер. № 00575, 2008, - 60%. В данном случае для определения физического износа использовался экспертный метод. Данный метод предполагает использование специальной оценочной шкалы (таблица 3), в которой показана взаимосвязь между физическим состоянием оборудования и его износом.
Выводы эксперта: товар - один прицепной грейдер планировщик модели LIVELLATRICE ROMA - 600M, сер. № 00575, 2008г.в., производства (Италия), торговая марка - Montefiori является бывшим в эксплуатаций, с совокупным износом порядка 60%, находится в условно работоспособном состоянии и может в дальнейшем использоваться по прямому назначению".
Отже, контрагент - ТОВ "Сварог" при здійсненні митного оформлення вказаного планувальника використав експертну оцінку, зазначивши у митній декларації № 10103080/050918/0046154 від 05.09.2018 р. згідно висновку експерта Союз " Белгородская торгово-промышленная палата" № 067.04-0693 від 27.08.18 р. сукупне зношення складає приблизно 60 %.
При цьому, в матеріалах справи наявні дві редакції експертного висновку Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р., які за своїм змістом містять розбіжності, а саме, одна редакція містить висновок експерта мовою документа " планировщик LIVELLATRICE ROMA-600M, производитель 2008 года изготовления, поставлен без тары, в разобранном состоянии, бывший в эксплуатации, на дату обследования в нерабочем состоянии. В целом состояние планировщика неудовлетворительное, требуется доукомплектация, капитальный ремон, с заменой узлов и деталей, наладки и испытаний. Обобщенный износ планировщика составляет- 80 %".
Інша редакція експертного висновку Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р містить висновок експерта мовою документа " В целом состоянии планировщика неудовлетворительное, требуется доукомплектация, капитальный ремонт, с заменой узлов и деталей, наладки и испытаний. Обобщеный знос планировщика составляет 60 % ".
В ході розгляду справи, представник позивача не заперечив щодо наявності різних редакцій одного й того ж експертного висновку, проте зауважив, що митна вартість даного механізму була сформована з урахуванням договірної ціни товару, яка визначена сторонами за договором з урахуванням 60 % зношення такого товару, а тому наявність розбіжностей у відсотковому зношенні планувальника за експертними висновками Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р. не є підставою для коригування митної вартості товару за резервним методом, як це стверджує відповідач.
При з'ясуванні судом питання щодо складових розрахунку скоригованої вартості обладнання, відображених у графі 31 оскаржуваного рішення, то з пояснень представників відповідача судом встановлено, що при коригуванні вартості нового планувальника MONTEFIORI ROMA-600 в сумі 65 000,00 USD митним органом був використаний коефіцієнт технічного стану саме у розмірі 60 %, встановлений експертом у Висновок Регіональної ТПП Миколаївської області № 120-1188 від 10.09.2018 р., що на думку суду спростовує сумнів митного органу сумніви щодо наданої позивачем інформації про стан товару (відсоток зношення).
Крім того, суд приймає до уваги, що зазначений декларантом знос придбаного механізму менший, ніж визначений у таблиці № 3 експертного висновку Союз " Белгородская торгово-промышленная палата" № 067.04-0693 від 27.08.18 р., а саме, при характеристиці фізичного стану - бувший у використанні, проте вимагає значного ремонту або заміни головних частин, коефіцієнт зношення складає 65 % - 80 %, а тому митна вартість ввезеного товару мала бути відповідно меншою, ніж визначено декларантом в поданих до митного оформлення документах.
Також суд вказує, що відповідно до п. 8 частини 3 ст. 53 Митного кодексу України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини надаються декларантом на вимогу митного органу у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, в ході розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем не спростовано, що у наданих позивачем до митного органу разом з митною декларацією документах, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, містяться певні розбіжності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та, як наслідок, судом не встановлено порушення вимог статті 52 МК України в частині правильності визначення митної вартості товару. Відтак, рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів № UA508030/2018/000008/2 від 12.09.2018 року не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправної відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови № UA508030/2018/00038 від 13.09.2018 року), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA508030/2018/00038 від 13.09.2018 року мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № UA508030/2018/000008/2 від 12.09.2018 року, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд вважає, що картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вирішення питання судових витрат, то відповідно до ч. 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Таврида Плюс" при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 3 524,00 грн., що підтверджується платіжними документами № 1489 від 19.09.2018 р. та № 1547 від 04.10.2018 р.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений ТОВ "Таврида Плюс" судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" (75832, Херсонська область, Каланчацький район, с. Гавриловка-2, вул. Миру, 22-а, код ЄДРПОУ 35836784) до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 13, код ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправними та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів № UA508030/2018/000008/2 від 12.09.2018 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2018/00038 від 13.09.2018 року.
Стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 13, код ЄДРПОУ 39624611) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" (75832, Херсонська область, Каланчацький район, с. Гавриловка-2, вул. Миру, 22-а, код ЄДРПОУ 35836784) судовий збір в сумі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
У зв'язку з тим, що п'ятий день виготовлення повного тексту рішення припадає на святкові дні, тому рішення підписано 26 грудня 2018 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 5.2.2