справа № 274/6996/18
провадження № 1-в/0274/906/18
Іменем України
21.12.2018 року. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши матеріали провадження за клопотанням засудженого
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області, до засудження проживаючого (зі слів) за адресою: АДРЕСА_1 (чи 8), до засудження раніше судимого: 11.08.05 за ст.ст. 15 ч. 2, 305 ч. 2, 307 ч. 2, 342 ч. 2, 70 ч. 1 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі,
ОСОБА_2 засуджений 07 травня 2010 року Замоскворецьким районним судом м. Москви РФ з урахуванням змін, внесених касаційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Московського міського суду РФ від 18 серпня 2010 року на підставі ч. 3 ст. 69 КК РФ за сукупністю двох злочинів, передбачених ч. 1 ст. 132 КК РФ, двох злочинів, передбачених ч. 1 ст. 161 КК РФ, двох злочинів, передбачених п. „в” ч. 2 ст 132 КК РФ, чотирьох злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 КК РФ, а також злочинів, передбачених ч. 1 ст. 131 КК РФ, п. „б” ч. 2 ст. 132 КК РФ, п. „б” ч. 2 ст. 131 КК РФ, шляхом часткового складання покарань, до 13 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12.08.13 вирок Замоскворецького районного суду м. Москви РФ приведено у відповідність із законодавством, ОСОБА_2 вважається засудженим за ст.ст. 152 ч. 1, 153 ч. 1, 186 ч. 1, 187 ч. 1, 70 ч.ч. 1-2 КК України на 13 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 16.06.16 невідбуту частину покарання замінено на 6 років 5 місяців 23 обмеження волі. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.04.18 відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким.
Початок строку відбування покарання: 17.08.09 - для позбавлення волі, для обмеження волі - 02.07.16; кінець строку: 20.09.21.
Засуджений ОСОБА_2 на даний час відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№ 108), 18.12.18 звернувся до суду з письмовим клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ознайомившись з матеріалами провадження суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 539 КПК України, у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.
Як вбачається з матеріалів провадження, 23.04.18 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_2 відмовлено в заміні покарання більш м'яким з тих підстав, що засуджений своєю поведінкою не довів, що став на шлях виправлення. Дана ухвала набрала чинності 18.06.18. Однак, через шість місяців засуджений ОСОБА_2 звертається до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання мотивуючи його тим, що він вже довів своє виправлення, незважаючи на те, що в попередній заяві йому було відмовлено через те, що він навіть не став на шлях виправлення. Враховуючи, що ОСОБА_2 засуджений за особливо тяжкий злочин, з дня прийняття рішення суду про відмову в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким (23.04.18) минуло менше року, його клопотання про умовно-дострокове звільнення на даний час не підлягає розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
заяву засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий - суддя ОСОБА_1