Копія
Справа № 560/3603/18
іменем України
26 грудня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Старокостянтинівської міської ради від 4 травня 2018 року № 15 п. 28/28/VII щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2300 кв.м. у зв'язку зі зміною цільового призна чення відповідно до класифікації видів цільового призначення на 01.03 "землі для ведення особистого селянського господарства";
- зобов'язати Старокостянтинівську міську раду, винести на розгляд черго вої сесії, після вступу рішення суду в законну силу, питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення розташованої по вул. Залізнична 12/7 земельної ділянки площею 2300 кв. м. Поліщук Валентині Володимирівні у зв'язку зі зміною цільового призначення відповідно до класифікації видів цільового призначення на 01.03 "землі для ве дення особистого селянського господарства".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної у зверненні земельної ділянки площею 2300 м. кв. для ведення особистого селянського господарства слугувала невідповідність визначеного затвердженою містобудівною документацією функціонального призначення території, на якій розміщена бажана земельна ділянка, намірам зміни її цільового призначення. Вважає рішення відповідача протиправним і таким, що порушує його право на одержання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним Кодексом України.
Ухвалою суду від 15.11.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також відсутність заперечень з цього приводу з боку представника позивача, у відповідному судовому засіданні протокольною ухвалою від 05.12.2018 перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
19 грудня 2017 року позивач звернулася до Старокостянтинівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,23 га, що розташована по вул. Залізнична, 12/7 для ведення особистого селянського господарства.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначена земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 29.12.2014, укладеного строком до 01.10.2019.
04 травня 2018 року Старокостянтинівською міською радою прийнято рішення № 15 п.28/28/VII, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,23 га, що розташована по вул. Залізнична, 12/7 для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з невідповідністю визначеного затвердженою містобудівною документацією функціонального призначення території, на якій розміщена вищевказана земельна ділянка, намірам зміни її цільового призначення.
Позивач вважає наведену відмову протиправною та необґрунтованою, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження та з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Стаття 81 Земельного кодексу України визначає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Приписами ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частинами 2, 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
У відповідності зі ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.
Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.
Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, статтями 12, 116, 122 ЗК України.
Статтею 118 ЗК України передбачено, що громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у межах норм безоплатної приватизації, подає заяву (клопотання) до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частинами 6, 7, 8 ст. 118 ЗК України, у клопотанні про одержання земельної ділянки зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні та інші матеріали. Відповідний орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що для отримання громадянином у власність земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглянути відповідну заяву (клопотання) громадянина у місячний строк і вирішити питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова в наданні такого дозволу повинна бути мотивованою і можлива лише у разі невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, 19 грудня 2017 року позивач звернулася до Старокостянтинівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки площею 0,23 га, що розташована по вул. Залізнична, 12/7 для ведення особистого селянського господарства, та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місце розташуванням, які додані до клопотання ОСОБА_1.
Рішенням Старокостянтинівської міської ради від 04 травня 2018 року № 15 п.28/28/VII позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. Відмова мотивована невідповідністю визначеного затвердженою містобудівною документацією функціонального призначення території, на якій розміщена вищевказана земельна ділянка, намірам зміни її цільового призначення.
08.06.2018 представником позивача голові Старокостянтинівської міської ради надіслано запит, в якому останній просив:
- надати письмову інформацію стосовно цільового призначення земельних ділянок, ви значених у генплані забудови міста, по вулиці Залізничній у м. Старокостянтинові, у тому числі де розташована земельна ділянка із кадастровим номе ром: 6810800000:03:017:0054. загальною площею 2300 кв. м. вул. Залізнична 12/7 м. Старокостянтинів;
- надати посвідчену копію виписки рішення про затвердження генплану забудови міста по зазначеній вище території, в частині зазначення цільового призначення вказаних земельних ділянок.
19.06.2018 на запит представника позивача головою Старокостянтинівської міської ради надано відповідь, в якій останній повідомив, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2014 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.01.2016 року цільове призначення орендованої земельної ділянки ОСОБА_1 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури. Згідно генеральною плану м. Старокостянтинів, затвердженого рішенням 12 сесії міської ради від 07.10.2016 № 7, зазначена ділянка відноситься до земель комунальних, сільськогосподарських підприємств, складів та баз. 09.12.2013 ОСОБА_1, як замовником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Залізнична, 12/7 площею 2300 м. кв., підписано акт встановлення (погодження) меж земельної ділянки в натуру (на місцевості), де вказано, що поворотні кути ділянки будуть закріплені на місцевості межовими знаками.
Суд наголошує на тому, що відповідачем не надано ніяких доказів на підтвердження факту віднесення вказаної земельної ділянки до земель комунальних, сільськогосподарських підприємств, складів та баз.
Посилання відповідача на викопіювання з генерального плану міста Старокостянтинова, з відображенням відповідної земельної ділянки, та на акт встановлення (погодження) меж земельної ділянки в натуру (на місцевості) від 09.12.2013, як на доказ в обґрунтування спірного рішення, не можуть враховуватися при розгляді даної справи, оскільки наведені докази не свідчать про віднесення спірної земельної ділянки до земель комунальних, сільськогосподарських підприємств, складів та баз.
Класифікація видів цільового призначення земель затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548.
Пунктами 1.2-1.4 Класифікації видів цільового призначення земель визначено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі; КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів; КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Зі змісту Класифікації видів цільового призначення земель вбачається, що підрозділ такий як землі комунальних, сільськогосподарських підприємств, складів та баз відсутній, натомість існує розділ під кодом КВЦПЗ 01 «землі сільськогосподарського призначення» (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструк тури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або при значені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському гос подарстві, та інше).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення відносяться: сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські угіддя.
Зі змісту ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України вбачається, що саме землі сільськогосподарського призначення (в тому числі і несільськогосподарські угіддя) передаються у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.
Варто зазначити, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).
З рішення міської ради вбачається, що відмова по суті не відповідає фактичним обставинам, а саме, судом не встановлено, а відповідачем не доведено невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів у розумінні ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Тобто, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, що не передбачені законодавством.
Суд також зазначає, що оскаржуване рішення, є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування не вказується в чому саме полягає протиправність вимог позивача щодо отримання відповідної земельної ділянки, та не зазначаються докази, якими підтверджується наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача, що зазначені в оскаржуваному рішенні, а тому рішення відповідача від 4 травня 2018 року № 15 п. 28/28/VII не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивачем виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
На думку суду факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність, дозвіл лише засвідчує намір про таку передачу. Після отримання вказаного дозволу позивачам ще необхідно пройти відповідну процедуру, передбачену земельним законодавством, для остаточного оформлення права власності на земельну ділянку.
Таким чином, виходячи з обставин справи та норм діючого законодавства, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з підстав, що не передбачені законодавством, тому суд визнає таку відмову протиправною.
Оскільки Старокостянтинівська міська рада безпідставно та необґрунтовано відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої по вул. Залізнична 12/7, площею 2300 кв. м., суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідачем не доведена правомірність свого рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи неявку відповідача у судові засідання та неподання відзиву на позов без поважних причин, суд розцінює зазначене як визнання позову.
Враховуючи вищевикладене, а також факт ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та незабезпечення явки свого представника у судове засідання, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений квитанцією № N1C4133638 від 29/10/2018, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Старокостянтинівської міської ради.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 237, 242 - 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Старокостянтинівської міської ради від 4 травня 2018 року № 15 п.28/28/VII щодо відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2300 кв. м., у зв'язку зі зміною цільового призначення відповідно до класифікації видів цільового призначення на 01.03 "землі для ведення особистого селянського господарства".
Зобов'язати Старокостянтинівську міську раду, повторно розглянути на черговій сесії заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення розташованої по вул. Залізнична 12/7 земельної ділянки площею 2300 кв. м. Поліщук В.В., у зв'язку зі зміною цільового призначення відповідно до класифікації видів цільового призначення на 01.03 "землі для ведення особистого селянського господарства".
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Старокостянтинівської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 31100 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Старокостянтинівська міська рада (вул. К.Острозького, 41, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 04060766)
Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_2
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_2