21 грудня 2018 року Справа № 2340/3952/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому з урахуванням уточнення просить:
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01.05.2018 року перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993, виходячи із розміру посадового окладу 5700,00 грн. за 6 групою оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017 «Питання оплати праці працівників державних органів», які застосовуються з 01.01.2018 року, листа Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 16.07.2018 №29889/23-00-05-048 про складові заробітної плати, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що має право на перерахунок її пенсії, проте всупереч вимогам нормативних актів, на заяву отримала лист відповідача з відмовою і без прийняття рішення у формі окремого документу про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.
Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 пенсій в зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015.
Відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ні можливості, ні механізму перерахунку пенсії державного службовця.
Також зазначив, що відмова у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача та не є звуженням обсягу вже набутих нею прав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 працювала на посаді заступника начальника відділу контролю Державної податкової адміністрації в Черкаській області.
Станом на час розгляду справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію, призначену їй відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у розмірі 90 відсотків заробітної плати.
06.08.2018 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії в зв'язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України нової схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році.
Відповідач листом №235/К-10 від 09.08.2018 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, в якому вказав, що позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії після набрання чинності новим Законом України «Про державну службу», а тому немає правових підстав для розгляду заяви позивача по суті звернення. Також зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України №426 від 19.06.2013 «Про затвердження Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця» чинності не набула. Вказана постанова мала 01.01.2016 набути чинності одночасно з набранням чинності Законом України №4050-VІ від 17.11.2011 «Про державну службу».
Проте 10.12.2015 Верховною Радою України прийнято новий Закон України №889-VІІІ «Про державну службу», який опублікований в офіційному виданні «Голос України» №250 від 31.12.2015.
Розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що вказаний Закон набирає чинності з 01.05.2016, крім деяких положень, зокрема, підпункту 3 пункту 2, який набирає чинності з дня його опублікування.
Не погоджуючись із відмовою у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту З пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Отже, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Також, у частині 5 статті 45 Закону передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд констатує, що розглядаючи заяву ОСОБА_1 від 06.08.18 про перерахунок пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області діяло не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тим самим допустило протиправну бездіяльність.
Проте враховуючи уточненні позовні вимоги позивача та незгоду з відмовою у здійсненні перерахунку, суд зазначає наступне.
Згідно приписів ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ) у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції, яка була чинною до 15.12.2015 року, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 був виключений, п. 5 - змінений.
Згідно положень ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Слід зазначити, що 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, у зв'язку з чим норми Закону від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до положень ст. 90 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, яка набрала чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01.05.2016 Законом України «Про державну службу» по іншому урегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
При цьому, суд звертає увагу на те, що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містять такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України «Про державну службу» від №889-VIII від 10.12.2015, а також положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії відповідачу.
Висновок щодо застосування наведених положень ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII викладений й у постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі №280/515/17, від 15.08.2018 у справі №766/903/17, від 03.10.2018 у справі №635/5078/16-а.
Таким чином, оскільки законодавством України, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку, в зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, зважаючи на практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно частини 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя В.В. Гаращенко