Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/867/18
14.12.2018 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Боголюбової Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Коломієць Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красилові скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний виконавець Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_2 на постанову про опис та арешт майна боржника,
18 червня 2018 року до Красилівського районного суду Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний виконавець Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_2 на постанову про опис та арешт майна боржника.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 вказує на те, що постановою державного виконавця Красилівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_3 від 29.05.2018 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №55919620 про стягнення із ОСОБА_2 на її користь грошових коштів проведено опис та накладено арешт на цегляний гараж біля будинку №59 по вулиці Центральній в місті Красилів, покритий шифером, розмір 5,6 м. х 4,10 м., загальною площею 19,9 кв. м., будівельним об'ємом 55,56 м. куб.
Дана постанова була отримана нею 08.06.2018 року.
Вважає зазначену постанову в частині опису та арешту ? частки зазначеного гаража незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
В судове засідання скаржниця ОСОБА_1 не з»явилась, подала заяву про розгляд скарги у її відсутності, заявлені вимоги просить задовольнити. Заінтересована особа- державний виконавець Красилівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області на слухання справи не з»явився, надіслав заперечення на скаргу.
Заінтересована особа-Процюк С.Д. на слухання справи не з»явився,про розгляд скарги повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріал справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні Красилівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходяться виконавчі листи Красилівського районного суду про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів. Вищезазначений гараж, як зазначається в скарзі був придбаний ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі за рахунок спільних коштів, у зв'язку з чим, у відповідності до вимог ст.60 СК України він належить їм на праві спільної сумісної власності і їхні частки у ньому є рівними. Зокрема, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений 24.07.2004 року та розірваний 16.09.2015 року і в цей період вони придбали зазначений гараж, що також стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданим на запит державного виконавця, де спірний гараж зареєстрований за боржником 14.09.2006 року, тобто в період перебування боржника у шлюбі з скаржницею.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Заходи примусового виконання визначені ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке йому належить на праві власності.
Згідно п.6 ч.3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа на виконання виносить постанову , в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно ст.56 ЗУ «Провиконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
З наведеного слідує, що для виконання окремо взятого рішення суду, державний виконавець відкриває виконавче провадження в межах якого може винести постанову про арешт майна.
У постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-109цс16 міститься висновок, відповідно до якого за змістом частини девятої статті 62 Закону
№ 606- XIV оспорювані постанова та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу фактично є правочинами, на підставі яких відбувається подальше оформлення стягувачем права власності на це майно, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Крім того, відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обвязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4). Оскільки перебування спірного гаража у власності скаржниці , як подружжя, оспорюється в суді, тому суд находить необхідним виключити ? частину вказаного гаража з під арешту, накладеного державним виконавцем згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 29.05.2018року.
Керуючись ст.ст.352 -355, 447-451 ЦПК України, суд
скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державний виконавець Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_2 на постанову про опис та арешт майна боржника задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Красилівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 про опис та арешт майна боржника від 29.05.2018 року по зведеному виконавчому провадженню
№ 5519620 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в частині опису та арешту ? частки цегляного гаража біля будинку №59 по вулиці Центральній в місті Красилів, покритого шифером, розміром 5,6 м. х 4,10 м., загальною площею 19,9 кв.м. будівельним об'ємом 55,56 м.куб.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_4