Справа № 682/2631/18
Провадження № 6/682/63/2018
18 грудня 2018 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1,
секретаря Мелашенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Славута справу за заявою державного виконавця Славутського МР ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_2 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, стягував ОСОБА_3, боржник ОСОБА_4, -
встановив:
Державний виконавець звернулася до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, а саме просила встановити подальший спосіб та порядок виконання ухвали суду №682/2631/18 від 18.09.2018 в частині накладення арешту на майно, що знаходиться в будівлі за №42 по вулиці Шкільній в с. Варварівка Славутського району Хмельницької області - котла опалювального водогрійного твердопаливного стального побутового типу «РЕТРА-3М» потужністю 100 кВт, котла опалювального водогрійного твердопаливного стального побутового типу «РЕТРА-3М», модель Ретра 100-3М ( дата випуску 17.02.2017 р. заводський номер Б 9-334); фарбувальної камери; готової продукції та товарно-матеріальних цінностей за порядковим номером з 255 по 345 включно. Заяву просила розглянути за участі сторін виконавчого провадження. При цьому вказує, що 20.09.2018 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 21.09.2018 державним виконавцем ознайомлено боржника з ухвалою та вручено копію вищевказаної постанови. Того ж дня 21.09.2018 року державним виконавцем складено акт, яким заборонено ОСОБА_4 користуватися майном, що знаходиться по вул.. Шкільній,42 в с. Варварівка та не чинити перешкод ОСОБА_3 у доступі до майна, що знаходиться за цією адресою.
27.09.2018 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника відомості якої внесені до державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Державним виконавцем з дня відкриття провадження періодично вчинялись дії з приводу опису та арешту майна боржника та було проведено опис 254 найменувань майна з переліку вказаного в ухвалі від 18.09.2018 року.
13.11.2018 державний виконавець перейшов до опису майна за порядковим номером з 255 по 345, проте у виконавця виникли труднощі при ідентифікації майна, так як виконавець вважає, що в рішенні суду відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки : назва товару, найменування, номінальна кількість ( маса, об'єм тощо), а також виконавець має труднощі при ідентифікації твердопаливних котлів, адже за адресою с. Варварівка, вул.. Шкільна, 42 наявні два котли, які не містять жодних маркувань, на котлах відсутня назва, модель, дата випуску, потужність і т.д., про що державним виконавцем складено відповідні акти.
При цьому державний виконавець зіслався на положення ст. 378 КАС України та ч. 3 ст. 33 Закону «Про виконавче провадження».
В судове засідання державний виконавець, стягував та боржник не з'явилися, про день та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
Державний виконавець до суду подала заяву із клопотанням судовий розгляд за її заявою відкласти у зв'язку з тим, що стягував перебуває на лікуванні.
Разом з тим, від стягувача жодних заяв про відкладення розгляду заяви не надходило.
Боржник до суду подав заяву із проханням про відклад справи у зв'язку із зайнятістю його представника ОСОБА_5 у сесії міської ради.
Суд знаходить клопотання державного виконавця необґрунтованим, як і заяву боржника, оскільки у них персонально перешкод для відвідування судового засідання згідно їх заяв не було.
Вивчивши заяву державного виконавця та дослідивши подані акти державного виконавця, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження» , стаття 1 якого визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою стягувача чи державного виконавця суд може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно положень ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» до рішень, що підлягають примусовому виконанню, тобто виконавчих документів, належать ухвали суду у цивільних справах.
Ухвала Славутського міськрайонного суду від 18.09.2018 року про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та була прийнята до виконання державною виконавчою службою.
Перелік майна, які підлягає арешту в тексті ухвали викладено відповідно до наявних у суду даних на день її постановлення.
Що стосується обставин на які вказує державний виконавець, як на підставу виникнення у нього труднощів щодо ідентифікації майна, то суд вказує на наступне.
За порядковими номерами 255-345 майно в ухвалі містить конкретні назви та кількість, в т. ч. і масу того майна, яке вимірюється за цим показником.
Щодо неспроможності державного виконавця ідентифікації двох твердопаливних котлів та фарбувальної камери, то суд знаходить такі обґрунтування неспроможними, оскільки навіть за початковим рівнем освіти особою достовірно може бути встановлено наявність речей в межах розрахунку від 1 до 10.
А отже, судом не встановлено, а державним виконавцем не доведено, що існують обставини, що істотно ускладнюють виконання ухвали суду або роблять це неможливим.
Посилання державного ж виконавця в своїй заяві на норми КАС України, на переконання суду свідчать лише про недостатню правову кваліфікацію посадової особи та є безпідставними, оскільки провадження має здійснюватися за нормами ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.435 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У заяві державного виконавця Славутського МР ВДВС ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_2 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня отриманні ухвали апеляційної скарги.
Суддя Маршал І. М.