Справа № 682/3735/18
Провадження № 1-кп/682/213/2018
27 грудня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Славута кримінальне №12018240210000843 від 13 грудня 2018 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Клепачі Славутського району Хмельницької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не маючої, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої за ч.1 ст.185 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.12.2018 близько 08.00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщені квартири АДРЕСА_2 , в одній із кімнат помітила два мобільних телефони марки “Samsung” моделі GT-S3850 чорного кольору та марки “Samsung” моделі GT-S5610, які вирішила викрасти.
З цією метою, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час в зазначеному місці, керуючись корисливим мотивом, з метою викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, розуміючи суспільну небезпеку своїх дій, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, шляхом вільного доступу, таємно, викрала два мобільних телефони марки “Samsung” моделі GT-S3850 чорного кольору вартістю 306,67 грн., та марки “Samsung” моделі GT-S5610 темно-сірого кольору вартістю 650,00 грн., що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіявши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 956,67 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.185 КК України.
27.12.2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 укладено та підписано угоду про примирення, у якій викладено формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.185 КК України, що ніким не оспорюється, зазначено істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у вчиненні цього кримінального правопорушення. Сторони погодили, що обвинувачена за ч.1 ст.185 КК України понесе покарання у виді 100 годин громадських робіт.
В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, наслідки невиконання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, у вчиненому щиро кається. Також пояснила суду, що розуміє права, надані їй законом, угоду уклала добровільно і наслідки укладання та затвердження угоди зрозумілі. Просила затвердити зазначену угоду.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримує укладену угоду та просить її затвердити.
Прокурор, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить її затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного:
Згідно ст.314 ч.3 п.1 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.
Відповідно до ст.468 ч.1, ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що угода про примирення за своїм змістом і порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470 КПК України, відповідає Закону про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, що передбачена санкцією ч.1 ст.185 КК України. Вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України відноситься до правопорушень середньої тяжкості.
Суд переконався в тому, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинуваченій роз'яснено та нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а також обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання, суворішого за узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без її згоди та призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди.
Наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України обвинуваченій зрозумілі і вона не заперечує проти затвердження угоди.
Потерпілому ОСОБА_5 роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, не роз'яснення наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою ст. 474 КПК України, та, крім того, позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення. Наслідки невиконання угоди потерпілому зрозумілі. Він не заперечує проти затвердження угоди.
Підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ст.474 ч.7 КПК України, відсутні.
Міра покарання, узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої, відповідає вимогам закону та загальним засадам призначення покарання.
Отже, за наслідками розгляду угоди у судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між обвинуваченою та потерпілим та призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченої відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 124, 368 - 374, 395, 468 - 470,472, 474, 475 КПК України, ч.1 ст.185 КК України, суд
Затвердити угоду від 27.12.2018 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12018240210000843.
Визнати ОСОБА_4 винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 858 грн.
Речові докази телефон марки “Samsung” моделі GT-S3850 чорного кольору та телефон марки “Samsung” моделі GT-S5610 темно-сірого кольору повернути потерпілому ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1