Справа № 676/2742/18
Провадження № 1-кп/676/309/18
12 грудня 2018 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників обвинувачених, адвокатів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 23.02.2018 року до ЄРДР за № 12018240070000321, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Хандига Республіки Якутія Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Цвіклівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
-вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 29.03.2016 року за ч. 2 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
обох у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою змовою, 23.02.2018 року близько 00 год. 30 хв., об'єднані єдиним умислом на заволодіння чужим майном, перебуваючи на узбіччі під'їзної дороги до будинку АДРЕСА_4 , пересвідчившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, умисно з корисливим мотивом вчинили напад на ОСОБА_6 , шляхом застосування фізичного насильства, небезпечного для здоров'я останнього, а саме ОСОБА_7 , перебуваючи по праву сторону від потерпілого ОСОБА_6 , кулаком правої руки наніс один удар в область носа останнього, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, синця в області спинки носа з розповсюдженням на верхні і нижні повіка та підочні ділянки обох очей. Внаслідок вказаного удару ОСОБА_6 впав на землю, а ОСОБА_8 наніс один удар ступнею правої ноги в область лівої частини грудей потерпілого, заподіявши легке тілесне ушкодження у вигляді синця на на передньо-боковій поверхні грудної клітини зліва в проекції 5,6,7,8-го ребер від середньо-ключичної до середньо-підахвовій лінії. Після чого, ОСОБА_7 витягнув з ремінної сумки-чохла потерпілого мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і241+», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 288 грн., укомплектований сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 , вартістю 30 грн., що знаходився на поясі праворуч, а також витягнув з кишені штанів потерпілого чоловічий гаманець із шкірозамінника, вартістю 300 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 800 грн. Після чого зникли з місця події, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_8 за попередньої змовою з ОСОБА_7 шляхом розбійного нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого ОСОБА_6 , заволоділи майном останнього на загальну суму 1418 грн.
Допитаний в ході розгляду справи обвинувачений ОСОБА_7 , вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково та суду пояснив, що 23.02.2018 року в нічну пору доби на лавці біля перехрестя Данила Галицького з просп. Грушевського в м. Кам'янці-Подільському разом з ОСОБА_8 приєднались до компанії чоловіків, серед яких був потерпілий ОСОБА_6 . В ході спільного вживання спиртних напоїв ОСОБА_6 неодноразово словесно ображав його з ОСОБА_8 . Через деякий час ОСОБА_8 пішов за цигарками до магазину «Принцип», а потерпілий ОСОБА_6 направився в двір. Коли ОСОБА_6 повернув в двір по вул. Соборна, зайшов слідом за ним та запитав причину нецензурних нарікань в їх сторону, на що останній продовжив висловлюватись в грубій формі. Не втримавшись, вдарив потерпілого, від чого обоє впали на землю. Одразу підвівся на ноги, а ОСОБА_6 продовжував лежати нерухомо на землі. В цей час побачив на землі мобільний телефон, який підняв та взяв собі, помилково подумавши, що його. Після чого пішов до магазину «Принцип», де перебував ОСОБА_8 , з яким порозходились по домівках. По приїзду додому побачив, що взяв чужий телефон, мав намір повернути його власнику. Зазначив, що гаманця ОСОБА_6 не чіпав і під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_8 з ним не було, так як він перебував в магазині. Вказав на невірну кваліфікацію інкримінованого йому правопорушення, оскільки вважає себе винним лише у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому, наміру пограбувати останнього не мав. Заяву про добровільну видачу мобільного телефону від 27.02.2018 року писав під диктовку слідчого і відомості, які там містяться сфабриковані. Вказав, що розповідь в приміщені камери ІТТ про обставини вчинення ним злочину було звичайним вихвалянням.
Обвинувачений ОСОБА_8 вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 23.02.2018 року в нічну пору доби на лавці біля перехрестя Данила Галицького з просп. Грушевського в м. Кам'янці-Подільському разом з ОСОБА_7 приєднались до компанії чоловіків, серед яких був потерпілий ОСОБА_6 . В ході спільного вживання спиртних напоїв ОСОБА_6 неодноразово словесно ображав його та ОСОБА_7 . Через деякий час пішов до магазину «Принцип», що знаходився неподалік, за цигарками, де згодом до нього приєднався ОСОБА_7 . Після чого обоє роз'їхались за місцем їх проживання. Про інцидент стало відомо від працівників поліції, ОСОБА_7 про це нічого не розповідав. Вказав, що розповідь в приміщені камери ІТТ про обставини вчинення ним злочину було звичайним вихвалянням.
Часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , а також повне не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 , розцінюється судом як намагання уникнути ними відповідальності, об'єктивно спростовується в суді показами потерпілого, свідка та матеріалами кримінального провадження.
Так, потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 23.02.2018 року опівночі, після вживання спиртних напоїв повертався додому. Поблизу провулку по вул. Соборна в м. Кам'янці-Подільському справив природні потреби і коли повернувся щоб продовжити рух додому, відчув удар в область носа, від якого втратив свідомість та впав. Лежачи на землі, відчув ще один удар в область ребер. Коли прийшов в свідомість, виявив відсутність телефону та гаманця в кишені. Перебуваючи на землі, відчував як з кишені діставали майно. Додав, що перед тим як повернути в провулок, де сталася подія, бачив обох обвинувачених, в цей час його покликав ОСОБА_7 , однак відмовився підходити. Будь-яких претензій майнового чи морального характеру до обвинувачених немає, завдана шкода йому повністю відшкодована. Просив закрити кримінальне провадження щодо обвинувачених.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.02.2018 року (т. 2 а.с. 10), потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що того ж дня близько 02 год. 00 хв. поблизу будинку № 34 по просп. Грушевського в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області, троє невстановлених осіб, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволоділи його майном, а саме мобільним телефоном марки «Nomi», вартістю 700 грн., з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_3 , грошовими коштами в сумі 1000 грн., заподіявши майнову шкоду на загальну суму 1700 грн. та спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини та забійного садна носа.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 26.02.2018 року (т. 2 а.с. 32-33), 26.02.2018 року в період часу з 11 год. 59 хв. по 12 год. 15 хв. було оглянуто територію перехрестя просп. Грушевського з вул. Соборна в м. Кам'янці-Подільському, на якому знаходиться зупинка громадського транспорту, позаду якої розташований багатоквартирний житловий будинок № 33 по вул. Соборна. Прохід та проїзд до внутрішнього двору вказаного будинку здійснюється через під'їздну дорогу, що межує з будинком № 38 по просп. Грушевського.
Відповідно до висновку експерта № 12.1-0188:18 від 16.03.2018 року (т. 2 а.с. 62-65) ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефона марки «Nomi» моделі «і241+» становила 288 грн. 00 коп.
Як встановлено із заяв ОСОБА_7 від 27.02.2018 року (т. 2 а.с. 54, 56) він добровільно видав ст. слідчому ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і241+», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , укомплектований акумуляторною батареєю, без сім-карти оператора мобільного зв'язку та карти пам'яті, яким незаконно заволодів спільно із ОСОБА_8 23.02.2018 року близько 01 год., а також мобільний телефон марки «Apple» «I-phone 4», ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_3 , укомплектований чорним бампером-чохлом.
Зазначене вище добровільно видане ОСОБА_7 майно було оглянуто згідно даних протоколів огляду речового доказу наданого стороні кримінального провадження від 27.02.2018 року (т. 2 а.с. 55, 57) того ж дня в період часу з 15 год. 19 хв. по 15 год. 37 хв. в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Як встановлено з даних довідки ПП ОСОБА_14 від 26.02.2018 року (т. 2 а.с. 72) станом на 23.02.2018 року середньоринкова вартість бувшого у використанні гаманця чоловічого по типу «парт моне», виготовленого з шкірозамінника, становила 300 грн.
Відповідно до висновку експерта № 113 від 12.03.2018 року (т. 2 а.с. 30-31), в потерпілого ОСОБА_6 виявлено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носа, синця в області спинки носа з розповсюдженням на верхні і нижні повіка та підочні ділянки обох очей та легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на передньо-боковій поверхні грудної клітки зліва в проекції 5,6,7,8-го ребер від середньо-ключичної до середньо-підпахвової лінії. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок ударів тупими твердими предметами, можливо за умов і в термін, вказаних в обставинах справи, в день звернення в травмпункт Кам'янець-Подільської міської лікарні №1, тобто 23.02.2018 року.
Згідно протоколів пред'явлення для впізнання з таблицею фотоілюстрацій від 27.02.2018 року (т. 2 а.с. 23-25, 26-28) потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як осіб, які 23.02.2018 року близько 01 год. у провулку будинку АДРЕСА_4 , вчинивши напад на нього, відкрито заволоділи належним йому майном.
В ході слідчого експерименту з відеозаписом від 21.03.2018 року (т. 2 а.с. 17-18), потерпілий ОСОБА_6 в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , на місці події розповів та відтворив в деталях всі обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому, вказав, що 23.02.2018 року близько 00 год. 30 хв., повертаючись додому після розпиття спиртних напоїв на лавці по просп. Грушевського, де були присутні обоє обвинувачених, порівнявшись із заїздом до двору по АДРЕСА_4 , обоє обвинувачених взяли його під руки та повели у вказаний двір, де один з них вдарив в область перенісся, від чого впав та землю, втративши свідомість. Коли лежав на землі відчув ще один одар в область тулуба. Прийшовши до тями, виявив відсутність гаманця та телефону, після чого одразу викликав поліцію.
Незважаючи на наявні розбіжності, які містяться у вказаному вище протоколі слідчого експерименту, та в поясненнях потерпілого, наданих в судовому засіданні щодо обставин, які передували нападу, суд вважає вказані докази допустимими, правдивими та такими, що відповідають дійсності, оскільки вони підтверджують той факт, що саме обоє обвинувачених були присутні на місці події в момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та заволодіння майном останнього. Зміна пояснень потерпілого в ході судового слідства, подання ним клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинувачених та написання розписки про відсутність жодних претензій морального чи матеріального характеру, свідчить про явну зацікавленість потерпілого з невідомих для суду причин в уникненні чи послабленні відповідальності обвинувачених за скоєний злочин.
Так, як встановлено з даних протоколу проведення слідчого експерименту з відеозаписом від 22.03.2018 року (т. 2 а.с. 121-122) обвинувачений ОСОБА_8 в присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , на місці події розповів та відтворив в деталях обставини вчинення кримінального правопорушення, вказавши при цьому, що після спільного вживання з ОСОБА_7 спиртних напоїв з чоловіками, серед яких був ОСОБА_6 , пішли разом з ОСОБА_7 в двір, де той справляв природні потреби, а він стояв осторонь. В цей час побачив чоловіків, з якими вживали спиртні напої і попросив в них цигарку, на що надав ствердну відповідь ОСОБА_6 , направившись у двір. В цей момент, коли вони зайшли в двір, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_6 та вдарив ногою по його ногам, внаслідок чого той впав на землю, після чого ОСОБА_7 руками та ногами наніс потерпілому ще декілька ударів по тулубу, рукам та ногам. Коли ОСОБА_6 лежав на землі, ОСОБА_7 нахилився до потерпілого і почав дивитись йому по кишенях. В цей час ОСОБА_8 просив його цього не робити та йти звідти. Тоді обоє побігли в напрямку вул. Пушкінська, а поблизу Будинку офіцерів ОСОБА_7 продемонстрував йому мобільний телефон та гаманець, які, як пояснював, забрав в потерпілого.
Описані ОСОБА_8 в ході слідчого експерименту обставини вчинення злочину повністю суперечать наданим ним в ході судового допиту поясненням, в яких він ствердив, що про подію вчинення злочину ОСОБА_7 дізнався від працівників поліції, на місці події взагалі не був присутній, так як перебував в магазині «Принцип».
Сукупність досліджених доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, який вчинено за попередньою змовою групою осіб (розбій). При цьому, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_8 про його непричетність до вчинення зазначеного кримінального правопорушення та показання обвинуваченого ОСОБА_7 про невірну кваліфікацію вчиненого ним діяння, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами по справі, повністю суперечать їм, а також суд не приймає їх показання до уваги та вважає їх спробою уникнути кримінальної відповідальності з наступних міркувань.
Твердження обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про перебування ОСОБА_8 в магазині «Принцип» в момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 потерпілому спростовується поясненнями потерпілого в ході судового розгляду справи, де він чітко вказав, що перед тим як повернути в двір, де було вчинено напад, бачив обох обвинувачених, що також знайшло підтвердження в ході проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 від 21.03.2018 року, згідно якого він вказав, що саме двоє обвинувачених, взявши його під руки, повели в двір, де один з них вдарив його в перенісся, від чого впав, втративши свідомість, а коли прийшов в себе виявив відсутність майна, а також протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.02.2018 року, в якому ОСОБА_6 одразу після вчинення злочину вказав на декількох осіб, а не на одну.
Разом з тим, сам обвинувачений ОСОБА_7 в заяві про добровільну видачу мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 від від 27.02.2018 року, вказав про незаконне заволодіння вказаним телефоном спільно із ОСОБА_8 23.02.2018 року близько 01 год., що зовсім не узгоджується з наданими в ході судового розгляду показами. А його пояснення про написання вказаної заяви під диктовку слідчого не знайшло свого підтвердження з огляду на відсутність будь-яких звернень обвинуваченого чи в подальшому його захисника щодо проведення службової перевірки дій працівників поліції та притягнення їх до відповідальності за такі дії.
Крім того, заперечення ОСОБА_8 в ході судового розгляду його перебування на місці події під час здійснення нападу на потерпілого ОСОБА_6 , натомість ствердження про перебування в магазині «Принцип», не знайшло свого підтвердження з огляду на дані протоколу слідчого експерименту за його участю від 22.03.2018 року, в якому він вказав, що був присутній та бачив як ОСОБА_7 на місці події наносив удари потерпілому ОСОБА_6 , а після того як останній впав на землю, дивився йому по кишенях, згодом продемонструвавши мобільний телефон та гаманець потерпілого.
Твердження ОСОБА_8 про непричетність до вчинення інкримінованого йому злочину спростовується також і протоколом пред'явлення для впізнання з таблицею фотоілюстрацій від 27.02.2018 року (т. 2 а.с. 26-28), згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинуваченого ОСОБА_8 як особу, яка 23.02.2018 року близько 01 год. у провулку будинку № 33 по вул. Соборна в м. Кам'янці-Подільському, спільно з ОСОБА_7 вчинила напад на нього та відкрито заволоділа належним йому майном. При цьому, припущення ОСОБА_8 про те, що потерпілий впізнав його як особу, з якою спільно вживав спиртні напої в день вчинення злочину, не знайшло свого підтвердження, оскільки під час впізнання слідчим потерпілому було задано чітке запитання - «Чи може він впізнати особу, яка вчинила відкрите заволодіння його майном 23.02.2018 року близько 01 год.?».
Твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він помилково взяв із землі мобільний телефон потерпілого, вважаючи його власним, та відсутність умислу на заволодіння ним, спростовується як показами самого потерпілого, який під час допиту в судовому засіданні зазначив, що після падіння на землю внаслідок удару в перенісся, відчув як з кишень вийняли належне йому майно, а також заявою ОСОБА_7 про добровільну видачу вказаного мобільного телефону, яка датована 27.02.2018 року, тобто по спливу майже чотирьох днів від часу вчинення злочину, що свідчить про відсутність будь-якого умислу повернути потерпілому майно як таке, що помилково взяте.
Разом з тим твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не брав гаманець з горошовими коштами в потерпілого спростовується як поясненнями самого потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні, який чітко вказав про відсутність мобільного телефону та гаманця, що підтверджено протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.02.2018 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 21.03.2018 року, протоколом пред'явлення для впізнання з таблицею фотоілюстрацій від 27.02.2018 року, в яких чітко, узгоджено та послідовно зазначено про заволодіння мобільним телефоном та гаманцем, а тому будь-яких підстав сумніватися у достовірності та правдивості зазначених доказів у суду немає.
З об'єктивної сторони розбій вчинюється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.
На думку суду, характер, спрямованість та послідовність дій обвинувачених свідчать про те, що їх метою було саме заволодіння майном потерпілого, тобто про корисливий мотив злочину, з огляду на швидкий розвиток подій, а також те, що перший удар був спричинений саме в область перенісся, від чого потерпілий, не втримавшись на ногах, одразу впав на землю, що свідчить про раптовість першого удару та нанесення його з метою подальшого подолання активного опору потерпілого вчиняти дії, спрямовані на самозахист. Після падіння на землю, потерпілому було спричинено ще один удар по тулубу і одразу з кишень витягнуто належне йому майно. Тому такі дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повністю відповідають суб'єктивній стороні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а їх умисел був спрямований не на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень на грунті раптово виниклих неприязних відносин, а саме на заволодіння майном потерпілого шляхом застосування до нього насильства, небезпечного для здоров'я.
Також, варто зазначити, що відповідно п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.
Тобто, для наявності кваліфікованого виду як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб необхідно встановити наявність співучасті у злочині, тобто умисної спільної участі декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину та її ознаки, такі як: наявність двох чи більше суб'єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного й того самого умисного злочину; спільність їх участі у злочині; умисний характер діяльності співучасників. Головною рисою спільності дій співучасників є те, що дії кожного з них є складовою частиною загальної діяльності із вчинення злочину. Вони діють разом, роблячи кожний свій внесок у вчинення злочину. Дії кожного з учасників за конкретних обставин є необхідною умовою для вчинення злочинних дій іншим співучасником, а, зрештою, - необхідною умовою настання спільного злочинного результату. За змістом ч. 1 ст. 28 КК України злочин може визнаватись вчиненим групою осіб у тому разі, коли у ньому діють принаймні два співучасники як співвиконавці. При цьому, кожний з них діє спонтанно чи шляхом ситуаційного узгодження дій одного з діями іншого і вчиняє повністю або частково таке діяння, яке складає об'єктивну сторону складу даного конкретного злочину. Тобто домовленість між співвиконавцями про спільне вчинення злочину виникає лише тоді, коли один із них уже розпочав вчиняти діяння, які входять до об'єктивної сторони складу даного злочину, а реалізація цієї домовленості відбувається у спосіб приєднання певних дій одного співвиконавця до дій, які продовжує вчиняти той, хто їх розпочав. Тобто для встановлення вини обвинувачених зовсім неважливо хто з них розпочав вчинення злочину.
В ході судового слідства встановлено узгодженість спільних дій обвинувачених, спрямованих на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 шляхом нападу, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого, кваліфікуючою ознакою якого є попередня змова групи осіб, що виразилось в тому, що обоє обвинувачених спільно наносили потерпілому удари, спричинивши останньому тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_7 витягнув з ремінної сумки чохла на поясі мобільний телефон потерпілого, а з кишені штанів - гаманець, таким чином незаконно заволодівши майном потерпілого.
А тому не заслуговує на увагу твердження обвинувачених про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки це спростовується чіткими, послідовними діями останніх з розподіленням відповідних ролей.
Встановлені в ході судового слідства обставини вчинення кримінального правопорушення дають суду підстави вважати, що його було вчинено двома особами за попередньою змовою, а тому не знайшло свого підтвердження зазначення потерпілим ОСОБА_6 в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.02.2018 року трьох невстановлених осіб як суб'єктів вчинення злочину.
Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про невідповідність поставленого слідчим питання експерту в частині дати, станом на яку необхідно встановити ринкову вартість мобільного телефону, що міститься в постанові про призначення товарознавчої експертизи від 28.02.2018 року. Цю невідповідність роз'яснив свідок ОСОБА_11 (старший слідчий СВ Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області), вказавши про допущення ним механічної помилки в частині, де зазначено про встановлення ринкової вартісті телефону станом на 19.01.2018 року, натомість потрібно було зазначити на 23.02.2018 року. Суд не вбачає за необхідне визвавати вказану постанову та висновок експерта недопустими доказами, оскільки ні сторона обвинувачення ні сторона захисту не ставили під сумнів вартість дослідженого мобільного телефону марки «Nomi» моделі «і241+», а лише звернули увагу на невідповідність дати.
Разом з тим, такі докази сторони обвинувачення як протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю місця за особою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 №№ 894т, 895т від 24.04.2018 року (т. 2 а.с. 131-132, 133-134), згідно яких обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кожен окремо в приміщенні ІТТ № 6 ГУНП в Хмельницькій області в ході розмови зі спеціально завербованою особою розповіли як в ніч події спричинили потерпілому тілесні ушкодження та забрали належне йому майно, отримані на підставі ухвал Апеляційного суду Хмельницької області щодо надання дозволу на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права фізичної особи, в зв'язку з проведенням негласних слідчих (розшукових) дій від 03.04.2018 року (т. 1 а.с. 84-85, 86-87), слід в силу вимог ст.ст. 86, 89 КПК України визнає недопустимими з огляду на наступне.
Так, за правилами ст. 290 КПК України обов'язковому відкриттю підлягають усі зібрані сторонами матеріали, крім випадків передбачених абз. 2 ч. 6 вказаної норми, у тому числі й ті, які стали правовою підставою для проведення органом досудового розслідування негласних слідчих дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів, оскільки за умов коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення досудового розслідування, порушуюється баланс інтересів та принцип рівності сторін у кримінальному процесі.
На необхідність надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних (слідчих) розшукових дій як гарантії справедливого судового розгляду, наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 24.10.2004 року, в якому зазначено, що прокуратура мала ознайомити захист з усіма доказами у справі як на користь, так і проти обвинуваченого, і те, що у вказаній справ цього не було зроблено, призвело до недоліків судового розгляду.
Однак, як встановлено з долучених в ході судового розгляду протоколів про надання доступу до додаткових матеріалів кримінального провадження від 16.07.2018 року (т. 1 а.с. 82-83) стороні захисту 16.07.2018 року було надано доступ до ухвал Апеляційного суду Хмельницької області щодо надання дозволу на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права фізичної особи, в зв'язку з проведенням негласних слідчих (розшукових) дій від 03.04.2018 року (т. 1 а.с. 84-85, 86-87). При цьому, згідно даних протоколів про надання доступу до додаткових матеріалів кримінального провадження від 04.09.2018 року (т. 1 а.с. 90-91) стороні захисту було надано доступ до прослуховування звукозаписів, отриманих за результатами проведення НСРД на підставі ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 03.04.2018 року. Таким чином, з цього слідує, що з даними вищезазначених ухвал та протоколів за результатами здійснення НСРД сторона захисту ознайомилась лише в ході судового розгляду кримінального провадження, тобто 16.07.2018 року та 04.09.2018 року, що в силу ч. 12 ст. 290 КПК України позбавляє суд права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
З вищезазначених мотивів не заслуговує на увагу твердження свідка ОСОБА_16 (старший слідчий СВ Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області) про те, що на момент відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, протоколи про результати аудіо-, відеоконтролю місця за особою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 містилися у вказаних матеріалах.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яке виразилось у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному зі застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 винні у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягають покаранню за його вчинення.
При обранні обвинуваченим міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачених, конкретні обставини справи.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених судом встановлено добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.
ОСОБА_7 в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання до Приворотської сільської ради Кам'янець-Подільського району скарг на нього не надходило, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, враховуючи наведене, з урахуванням особи винного, його конкретної ролі у вчиненому правопорушенні, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 75 КК України немає.
ОСОБА_8 судимий за злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вчинив новий злочин в період відбування іспитового строку, за місцем проживання ОСББ «Калина-2016» та Жванецька сільська рада Кам'янець-Подільського району компрометуючими даними щодо нього не володіє, характеризується позитивно, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, враховуючи наведене, з урахуванням особи винного, його конкретної ролі у вчиненому правопорушенні, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. До призначеного судом покарання в силу ч. 1 ст. 71 КК України необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 29.03.2016 року. Підстав для застосування ст. 75 КК України немає.
Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме позиції потерпілого про небажання притягувати обвинувачених до відповідальності та підтримання щодо них обвинувачення в суді, відсутність будь-яких претензій майнового та морального характеру, незначний розмір завданої шкоди, яку в повному обсязі відшкодовано потерпілому, врахувавши молодий вік обвинувачених, суд визнає дані обставини винятковими та вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Скасувати арешт, накладений на мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і241+» та сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_3 , згідно ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 01.03.2018 року (т. 2 а.с. 67-68).
Мобільний телефон марки «I-Phone 4» з бампер-чохлом (т. 2 а.с. 70, 71), що належить ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 67-68) слід конфіскувати у власність держави в рахунок конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_7 .
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до ст.ст.100, 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, крім житла.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 12.12.2018 року, зарахувавши в строк час тримання під вартою з 16.03.2018 року по 11.12.2018 року включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_8 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 29.03.2016 року і остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна, крім житла.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 12.12.2018 року, зарахувавши в строк час тримання під вартою з 16.03.2018 року по 11.12.2018 року включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Скасувати арешт, накладений на мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і241+» та сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_3 , згідно ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 01.03.2018 року (т. 2 а.с. 67-68).
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і241+» та сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_3 (т. 2 .а.с. 71), що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон марки «I-Phone 4» з бампер-чохлом (т. 2 а.с. 70, 71), власником якого є обвинувачений ОСОБА_7 , що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області - конфіскувати у власність держави в рахунок конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 214 грн. 50 коп. (т. 2 а.с. 61).
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в сумі 214 грн. 50 коп. (т. 2 а.с. 61).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя