Справа № 464/2968/18
пр.№ 2/464/1176/18
22.12.2018 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Рудакова І. П.,
за участю секретаря судового засідання Захарчук О. Ю.,
справа № 464/2968/18,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 з'явився,
відповідач ОСОБА_2 комунальне автотранспортне підприємство № 1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 з'явився,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерпост»,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 комунального автотранспортного підприємства № 1, треті особи ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерпост» про відшкодування шкоди,
за участю представників учасників справи: представник позивача ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_6, представник третьої особи ОСОБА_7 - з'явились, представник третьої особи ТзОВ «Фірма Інтерпост» не з'явився,
позивач ОСОБА_1 звернувся у суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 комунального автотранспортного підприємства № 1 ( далі - ЛК АТП № 1) у якій, з урахуванням заяви про зміну підстави позову від 30.07.2018, просить стягнути з останнього заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду у розмірі 51450,00 грн та судовий збір у сумі 704,80 грн.
В обґрунтування позову, з урахування заяви про зміну підстави позову, покликається на те, що 18.10.2017 у м. Львові на вулиці Зелена, 257 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Богдан», під керуванням водія ОСОБА_3, який в подальшому постановою суду був визнаний винною особою у вчиненні цієї пригоди, та автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», під керуванням позивача. На момент вчинення ДТП автомобіль відповідача застраховано у страховій компанії з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 100000,00 грн. Внаслідок ДТП позивачу заподіяно матеріальну шкоду. Відповідно до висновку експерта розмір вартості ремонту пошкодженого автомобіля позивача без врахування зносу деталей становить 148953,35 грн, а з урахуванням зносу деталей автомобіля, у розмірі 113995,50 грн. Транспортний засіб під керуванням винної особи на правовій підставі належить відповідачу, що підтверджено договором оренди транспортних засобів від 23.09.2013. Разом із тим, зазначає, що хоч водій ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах із відповідачем, однак останній у відповідності до ст. ст. 804, 805, 1172, 1187, 1192, 1194 ЦК України повинен відшкодувати заподіяну шкоду у спірному розмірі. Разом із тим, просить стягнути витрати за проведення експертизи у розмірі 1500,00 грн та понесені судові витрати у виді судового збору у сумі 704,80 грн, які підтверджені доказами.
19 липня 2018 року на адресу суду відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Зазначає, що транспортний засіб «Богдан» не належить відповідачу, а перебуває у нього лише в оренді. Згідно з договору оренди управління та технічна експлуатації орендованих транспортних засобів здійснюється екіпажем, які перебувають у трудових відносинах із власником транспортного засобу. Водій ОСОБА_3, який є членом екіпажу вказаного транспортного засобу, не перебував у трудових відносинах із відповідачем. Вважає, що в силу ст. 1187 ЦК України за заподіяну шкоду повинен відповідати водій. Таким чином, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, просить у позові відмовити повністю.
30 травня 2018 року ухвалою судді відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
12 жовтня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкрите судове засідання.
18 жовтня 2018 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Теслюка Д.Ю. та визначеного головуючого суддю Рудакова І. П.
У судовому зсіданні сторона позивача підтримала позов повністю із урахування заяви про зміну підстави позову та просить такий задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив позов з підстав, які викладені у відзиві на позов.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_8 та його представник пояснили, що позов подано до належного відповідача. Додатково пояснили, що ліхтарі транспортного засобу позивача не були пошкодженні. ОСОБА_1 заявлено розмір шкоди буз врахування зносу деталей автомобіля, а відтак розмір шкоди повинен становити у меншому розмірі, аніж заявлено позивачем, що фактично завдана шкода повністю відшкодована позивачу страховою компанією.
У судове засідання представник третьої особи ТзОВ «Фірма Інтерпост» не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час цього засідання, а тому з урахуванням думки учасників справи, суд вважає за можливе провести засідання у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2017 року та постановою цього ж суду від 03.03.2018 якою виправлено описки у судовому рішення від 17.11.2017, в справі №466/7981/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Зі змісту постави убачається, що суд встановив, що ОСОБА_3 18 жовтня 2017 року о 14 год. 20 хв. у м. Львові на вулиці Зелена, 257, керував транспортним засобом марки «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, що підтверджено схемою ДТП. Оскільки, вказані обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, яке набрало законної сили, а тому згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На момент вчинення ДТП третя особа ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах із відповідачем. Дана обставина визнана учасниками в справі в судовому засіданні, а відтак приймається судом до уваги, як така, що не підлягає доказуванню у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України.
Разом із тим, транспортний засіб під керування водія ОСОБА_3 був переданий у платне тимчасове володіння та користування орендарю - ОСОБА_4 комунальному автотранспортному підприємству № 1, що підтверджено договором оренди від 23.09.2013.
Таким чином, між сторонами склались спірні правовідносини щодо відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля позивача орендарем, у зв'язку із користуванням річчю переданої в оренду.
Спірні правовідносини регулюються нормами ОСОБА_8 58 найм (оренда), Главою 82 відшкодування шкоди Цивільного кодексу України та умовами договору оренди транспортних засобів від 23.09.2013.
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд відмічає, що 23 вересня 2013 року між ОСОБА_4 комунальним автотранспортним підприємством № 1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерпост» укладено договір оренди транспортних засобів (далі - договір), серед переліку прийнятого відповідачем є: транспортний засіб марки «Богдан А 09202», д.н.з. НОМЕР_1, який був безпосереднім об'єктом ДТП від 18.10.2017 та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу ВСС 056521 від 18.01.2008 / арк. спр. 79/.
Відповідно до пп. 1.1. п. 1, пп.5 п. 5 умов договору від 23.09.2013 орендодавець ( ТзОВ «Фірма Інтерпост») передає надані йому у користування належні третім особам на праві власності, а орендар (ЛК АТП № 1) приймає в платне тимчасове володіння та користування транспортні засоби з екіпажами, для здійснення перевезень пасажирів. Сторони несуть відповідальність в обсязі, порядку та на підставах, передбачених законодавством України і Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму транспортного засобу може бути, зокрема наземні самохідні транспортні засоби ( ч. 1 ст. 798 цього Кодексу).
Таким чином, з аналізу зазначених норм суд відмічає, що транспортний засіб за договором оренди передається у користування орендарю. У цій справі дана обставина підтверджена вищезгаданим пп1.1 пункту 1 договору від 23.09.2013 та не заперечувалась учасниками справи при судовому розгляді, а тому приймається судом до уваги.
Відповідно до висновку № 346 від 11.11.2017 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості КТЗ вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача становить 148953,35 грн, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на моменту дослідження становить 113995,50 грн.
Разом із тим, позивач у заяві про зміну предмету позову та у судовому засіданні підтвердив обставини, що цивільна правова відповідальність водія транспортного засобу «Богдан» застрахована Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_9» за полісом № АК/6176870, у якому визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 100000,00 грн. /арк. спр. 40/. Частина суми заподіяної шкоди у розмірі 100000,00 грн була відшкодована позивачу страховою компанією. Ця обставина не заперечується сторонами справи, а тому приймається судом до уваги.
Згідно з ч. 1 ст. 804 ЦК України наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку із використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 1192 цього Кодексу розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, оскільки відповідач володіє і користується транспортним засобом марки «Богдан», яким керував водій ОСОБА_3, на відповідній правовій підставі - договорі оренди транспортних засобів від 23.09.2013, а тому в силу ст. 804, ч.2 ст. 1187 ЦК України зобов'язаний відшкодувати шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
З приводу положень ч. 2 ст. 1172 ЦК України, на які покликається позивач, як на одну із підстав зміни позову, суд вважає, що такі до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки в них йдеться про відшкодування шкоди підрядником, а не наймачем (орендарем) чи володільцем джерела підвищеної небезпеки, та на думку суду регулюють інші договірні зобов'язання.
Разом із тим, враховуючи встановлені обставини щодо розміру заподіяної шкоди та із застосуванням норм ст. ст. 1192, 1194 ЦК України, суд прийшов переконання, що з відповідача на користь позивача необхідно відшкодувати заподіяну шкоду з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на момент дослідження пошкодженого автомобіля, яка становить у розмірі 13995,50 грн (без урахування 100 000 грн страхової виплати), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Суд не приймає аргументи позивача щодо визначення розміру шкоди у сумі 49950,00 грн, адже така розрахована із вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу на момент дослідження, що суперечить ч. 2 ст. 1192 ЦК України.
Відносно доводів відповідача про управління та технічну експлуатацію орендованого транспортного засобу здійснюється екіпажем, які є у трудових відносинах з їх власниками ( пп. 1.2. п.1 Договору), суд прийшов наступного.
Відповідно до п.п. 23 п.6 Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550 технічна експлуатація - технічні операції та процеси утримання колісних транспортних засобів у безпечному технічному стані відповідно до технічних умов виробника та норм законодавства.
Щодо управління транспортним засобом, про що зазначається у договорі від 23.09.2013, у судовому засіданні встановлено, що саме водій ОСОБА_3 здійснював керування транспортним засобом та ця обставинами учасниками справи не оспорювалась.
Таким чином, посилання відповідача на пп. 1.2 п. 1 договору та його застосування до спірних відносин, суд відхиляє, адже відповідальність за договором несуть сторони договору (пп 5.1 п. 5 договору), яким не є екіпаж, тобто водій. Разом із тим, ДТП 18.10.2017 сталась у зв'язку із порушенням водієм п. 13.1 ПДР України (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу), тобто через наявність суб'єктивної сторони правопорушення - вини водія, що не охоплюється поняттями управління та технічна експлуатація транспортного засобу.
Відносно посилання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою із врахуванням, суд прийшов наступного.
Відповідно до правової позиції викладеної у п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним.
Таким чином, суд прийшов переконання, що п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України застосовується до відносин, у разі заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки кожним із володільцем транспортних засобів перед третіми особами. Відтак, оскільки шкода була заподіяна лише позивачу, який був учасником ДТП, а тому застосування цієї статі до спірних відносин неможливе.
Щодо доводів третьої особи ОСОБА_3 та його представника про відсутність пошкодження під час ДТП 18.10.2017 ліхтарів автомобіля позивача, то такі спростовуються копіями матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, а саме: схемою ДТП, де вказано про пошкодження правого та лівого задніх ліхтарів /арк. спр. 101/ та рахунками про проведення робіт щодо пошкодженого автомобіля, відповідно до яких вказані об'єкти також зазначені /арк.спр. 13, 14/. Таким чином, аргументи третьої особи спростовані матеріалами справи, а відтак такі суд відхиляє.
Разом із тим, суд застосував спеціальні норми,які регулюють спірні правовідносини та на які частково вірно посилався позивач у письмових заявах по суті, з тих же підстав не застосував правові норми на які посилався відповідач у відзиві на позов.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на проведення експертизи у розмірі 1500,00 грн, суд прийшов наступного.
Із матеріалів справи суд установив, що позивачем для визначення розміру збитків, завданих йому внаслідок ДТП 18.10.2017, було залучено експерта товарознавця ОСОБА_10, який склав висновок № 346 від 11.11.2017, у зв'язку із чим позивачем було понесено витрати на його залучення у розмірі 1500,00 грн, що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера від 24.10.2017 / арк. спр. 37/.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1192 цього Кодексу з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи наведені норми права та встановлених обставин з цього питання, суд прийшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 1500,00 грн.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом часткового задоволення позову про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП у розмірі 15495,50 грн, з яких: 13995,50 грн матеріальна шкода та 1500,00 грн витрати на проведення експертного дослідження.
Будь-яких інших фактичних даних та доказів на їх підтвердження, які б мали значення для вирішення справи, суд не встановив.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягти 212,04 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 264, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 комунального автотранспортного підприємства № 1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 комунального автотранспортного підприємства № 1 на користь ОСОБА_1 шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 15495,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 комунального автотранспортного підприємства № 1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 212,04 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання - Львівська область, Жовківський район, місто Жовква, вулиця Котляревського, будинок № 7, РНОКППФО НОМЕР_3;
відповідач ОСОБА_2 комунальне автотранспортне підприємство № 1, місце знаходження - місто Львів, вулиця Грунтова, будинок № 1Б, код ЄДРПОУ 23884071;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання - АДРЕСА_1;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерпост», місце знаходження - місто Львів, вулиця Старицького,6/2, код ЄДРПОУ 31145572.
Дата складення повного судового рішення 27 грудня 2018 року.
Суддя І. П. Рудаков