Справа № 464/4931/18
пр.№ 2/464/1592/18
/заочне/
22.12.2018 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Рудакова І. П.,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1Ю,,
справа № 464/4931/18,
учасники справи:
позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекс капітал»,
відповідач ОСОБА_3 не з'явився,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекс капітал» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
за участю представників учасників справи: представник позивача не з'явився,
позивач ОСОБА_4 «ФК «Фінекс капітал» звернувся в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 в якій просить стягнути із відповідача 9422,80 грн витрат понесених у зв'язку із виплатою страхового відшкодування та 1762,00 грн судового збору.
В обґрунтування позову покликається на те, що 02.04.2018 між ОСОБА_4 «СТ «Домінанта» та ОСОБА_4 «ФК «Довіра» укладено договір № 02-04/2018 фінансування під відступлення права грошової вимоги, за яким передано право вимоги за страховим актом № 12289/1/ЦВ від 06.02.2018, страхувальник ОСОБА_3 Надалі, 03.04.2018 між ОСОБА_4 «ФК «Довіра» та позивачем укладено договір № 03-04/2018 фінансування під відступлення права грошової вимоги за яким передано право вимоги за вищевказаним страховим актом. Так, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.07.2017 в м.Львові відбулось зіткнення автомобіля марки «Деу Ланос”, під керуванням водія ОСОБА_3 із автомобілем марки «Мазда 3», під керуванням водія ОСОБА_5 Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження. Винуватцем ДТП визнано водія ОСОБА_3, який місце пригоди залишив. Вказана ДТП визнана ОСОБА_4 «СТ «Домінанта» страховим випадком та погоджено розрахунок страхового відшкодування на підставі якого здійснено виплату у спірному розмірі, що підтверджено матеріалами справи. Відтак, оскільки позивач є правонаступником страховика, а тому у відповідності до ст. 1166 ЦК України, п. «в» п.п. 38.1.1 п. 38 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як до особи, яка самовільно залишила місце пригоди. При цьому, просить стягнути із відповідача судовий збір у вищевказаному розмірі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
06 вересня 2018 року призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
03 жовтня 2018 року та повторно 1 грудня 2018 року на адресу суду надійшли заяви від представника позивача про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують повністю.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Подав суду заяву про слухання справи у його відсутності; просить повністю задовольнити позовні вимоги.
Відповідач не з'явився у судове засідання, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву,а відтак, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
02.04.2018 між ТДВ «СТ «Домінанта» та ОСОБА_4 «ФК «Довіра» укладено договір № 02-04/2018 фінансування під відступлення права грошової вимоги, за яким передано право вимоги за страховим актом № 12289/1/ЦВ від 06.02.2018.
Надалі, 03.04.2018 між ОСОБА_4 «ФК «Довіра» та позивачем укладено договір № 03-04/2018 фінансування під відступлення права грошової вимоги за яким передано право вимоги за вищевказаним страховим актом. Таким чином, позивач є правонаступником у спірних правовідносинах.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 31 серпня 2017 року у справі №464/5412/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. З тексту постанови суд встановив, що ОСОБА_6 21 липня 2017 року о 02 год. 59 хв. у м.Львові на проспекті ОСОБА_7,44, керував автомобілем НОМЕР_1, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не реагував на її зміну під час руху заднім ходом, не переконався в безпечності маневру, чим порушив п.п. 2.3 «б», 10.9, 2.10 «а», «д» ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5В, та місце ДТП залишив. Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження. Оскільки, вказані обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, яке набрало законної сили, а тому згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На момент вчинення ДТП автомобіль, яким керував відповідач був застрахований ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», що підтверджено полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ № АК/5586098, страхувальник - ОСОБА_8, забезпечений транспортний засіб «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_3, строк дії договору з 14.03.2017 до 13.03.2018 включно.
Вказана дорожньо-транспортна пригода була визнана ТДВ «СТ «Домінанта» страховим випадком, що підтверджено страховим актом від 06.02.2018 № 12289/1/ЦВ, який міститься у матеріалах справи.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо відшкодування винною особою, яка залишила місце пригоди, шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, що регулюється ст. ст. 1187, 1191 ЦК України та ст. 38 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV (із змінами і доповненнями).
Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим суб'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену безпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений.
Згідно з п. «в» п.п. 38.1.1 п. 38 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV (із змінами і доповненнями) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд відмічає, що відповідно до звіту про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 21.08.2017 визначено матеріальний збитки, завдані власнику транспортного засобу «Mazda 3» у розмірі 9422,80 грн без врахування ПДВ, який виплачено ТДВ «СТ «Домінанта», що підтверджено копіями платіжних доручень № 11886 від 06.02.2018, № 12042 від 13.02.2018, 2018 № 12267 від 20.02.2018, № 12749 від 10.04.2018, № 13025 від 17.04.2018, № 13175 від 19.04.2018.
Враховуючи вищевикладене та те, що за наслідками ДТП, яка мала місце 21 липня 2017 року, з вини відповідача, який залишив місце пригоди, ТДВ «СТ «Домінанта», правонаступником якого є позивач, здійснив виплату страхового відшкодування у вищевказаному розмірі, а тому позивачем право регресної вимоги обґрунтоване належними та допустимими доказами по справі, так як, сума страхового відшкодування виплачена потерпілому, що стверджується доказами по справі, а відтак позовні вимоги підставні та обґрунтовані, тому позов необхідно задовольнити повністю та стягнути із відповідача на користь позивача у порядку регресу завдані збитки у розмірі 9422,80 грн.
Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми, які містяться у ст. ст. 1187, 1191 ЦК України та ст. 38 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV (із змінами і доповненнями).та на які вірно посилався позивач у позовній заяві.
Суд приймає аргументи позивача, які викладеній у позовній заяві та підтверджені доказами у відповідності до ст. ст. 76-81 ЦПК України.
Будь-яких інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження, суд не встановив.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1762,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекс капітал» до ОСОБА_3 про відшкодування - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекс капітал» страхове відшкодування у розмірі 9422,80 грн та судовий збір у сумі 1762,00 грн, а всього у розмірі 11184 / одинадцять тисяч сто вісімдесят чотири/ гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекс капітал», місцезнаходження - місто Київ, Солом'янський район, проспект В. Лобановського, будинок № 82, код ЄДРПОУ 41220708;
відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання - місто Львів, вулиця Г. Хоткевича, будинок с№ 58АДРЕСА_1, РНОКППФО НОМЕР_4.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2018 року.
Суддя І. П. Рудаков