Справа№464/6071/18
пр.№ 3/464/2531/18
22.12.2018 Суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 Олега-Дмитра Тарасовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН-3462506897,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 Олег-Дмитро Тарасович 21 жовтня 2018 року о 22 год. 10 хв. по вул.Стрийській, 75 у м.Львові, керував автомобілем марки «Шкода Октавіа» н.з.WND 66024 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 Олег-Дмитро Тарасович вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Олег-Дмитро Тарасович на розгляд справи не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього та його захисника не надходило. Слід звернути увагу, що з моменту надходження справи до суду, а саме з 31.10.2018р., така призначалась до судового розгляду та в подальшому відкладалась 23.11.2018, 17.12.2018.
В ст.19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Так п.1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9а ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення та вина даної особи в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стверджується належними і допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2018 року серії БР №259856, який відповідає вимогам ст.256 КУпАПта яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення;
- даними тесту на алкоголь «Драгер», з якого вбачається, що правопорушник на момент огляду перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,57 ‰);
- актом огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений за участю свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 жовтня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1-Д.Т. перебував в стані сп'яніння;
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції;
- рапортом інспектора поліції Батюк і.Ю.
Посилання в запереченні, яке міститься в матеріалах справи на те, що використання газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» не передбачено Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого Наказом МВС України від 01.03.2010 є безпідставними, оскільки зазначений нормативний документ стосується Державтоінспекції, а не діяльності працівників патрульної поліції, а чинною «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлені вимоги щодо спеціальних технічних засобів, які повинні бути дозволені до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
З копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/8734, яке чинне до 16.11.2018, вбачається, що газоаналізатор Alkotest 6820, виробник Drager Safety AG &aня; Co.KGaA, Німеччина, за результатами повірки відповідає вимогам Методики повірки МПУ066/05-2013.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи про відсутність сертифікату на пристрій "Драгер 6820" не заслуговують на увагу суду, не можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності за вчинене чи підставою для закриття провадження в даній справі.
Таким чином, факт порушення ОСОБА_1-Д.Т. вимог п. 2.9а ПДР України є доведеним, його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП, а саме керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а відтак він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Згідно із ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тобто, санкція ч.1ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Окрім цього, у відповідності до ст.40-1 КУАП з правопорушника слід стягнути 352,40 грн. судового збору на користь держави.
На підставі ч.1 ст.130 КУпАП України, керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП ,-
ОСОБА_1 Олега-Дмитра Тарасовича визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600(шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200(десять тисяч двісті)грн. в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 Олега-Дмитра Тарасовича в дохід держави 352(триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській області/м.Львів/21081300, р/р 31115149013001, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 38008294, МФО (код банку) 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р 31211256026001, банк: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО (код банку) 899998 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Чорна С.З.