Справа № 464/5460/18
пр.№ 2/464/1741/18
22.12.2018 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
секретар судового засідання Кравс С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 29.02.2016 у розмірі 15 101 грн. 66 коп. та понесені судові витрати в сумі 1762 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.02.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом. У відповідності до даного договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його користування, комісією та іншими витратами згідно умов. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, отримані кошти не повернув та не сплатила нараховані відсотки за користування кредитними коштами. Сума заборгованості за кредитним договором станом на 20.08.2018 становить 15 101 грн. 66 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча згідно ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 29.02.2016 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 2 000 грн.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, визначено що у разі порушення клієнтом строків платежів по грошовому зобов'язанню більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти зобов'язання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 цього Кодексу передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно з ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.
За умовами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач умов кредитного договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених кредитним договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 20.08.2018 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 15 101 грн. 66 коп., з яких: 3 866 грн. 26 коп. - заборгованість по кредиту; 4 793 грн. 41 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 5 246 грн. 67 коп. - заборгованість за пенею; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 695 грн. 32 коп. - штраф (процентна складова).
З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів та нарахованих відсотків, не виконавши взятих за договором зобов'язань,суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 29.02.2016 року в розмірі 9 854 грн. 99 коп., з яких: 3 866 грн. 26 коп. - заборгованість по кредиту; 4 793 грн. 41 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 695 грн. 32 коп. - штраф (процентна складова).
Позов в частині стягнення пені до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені).
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові, прийнятій в результаті перегляду рішень в порядку п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, в цивільних справах № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення пені слід відмовити.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 634, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України, суд, -
позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання - м. Львів, вул. Хоткевича, 16/76, ІПН НОМЕР_1) в користь Акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором від 29.02.2016 року в розмірі 9 854 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири ) грн. 99 коп. та 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.
В решті позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча Бойко О. М.