Справа № 453/1163/18
№ провадження 2/453/528/18
іменем України
26 грудня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я.,
секретаря судових засідань ОСОБА_1,
без учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-РІТЕЙЛ» про захист прав споживачів, стягнення майнової та моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_2 в особі належно уповноваженого представника - адвоката ОСОБА_3 (ордер серія ІФ № 052166 від 26.09.2018 року) 28.09.2018 року звернувся у суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - ТзОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» у його користь майнову шкоду у розмірі 13 366 грн. 45 коп. та моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 5 000 грн..
Ухвалою судді від 01.10.2018 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Розгляд справи по суті відбувся 26.12.2018 року за правилами спрощеного позовного провадження.
Позов обгрунтувано тим, що 17.08.2017 року, позивач заправлявся на АЗС «ОККО-РІТЕЙЛ» у м. Надвірна на вул. Вокзальна, 8-б. Незважаючи на прохання заправити бензин марки А 95, оператор заправки заправив автомобіль, котрий зареєстрований на дружину позивача (ОСОБА_2 Мар'яну) марки Honda Odyssy, номер W43BCI, дизельним паливом ДП-Л-євро5-ВО у кількості 50 літрів, яке коштувало 1 174,50 грн.. Внаслідок такої грубої помилки двигун автомобіля через незначний час вийшов з ладу. Оскільки зупинка роботи двигуна автомобіля відбулася безпосередньо на проїзджій частині автодороги і була висока ймовірність дорожньо-транспортної пригоди, позивач зазнав емоційних потрясінь. Згідно акту діагностики від 18.08.2017 року виявлено наявність дизельного палива у паливному баці, хоча автомобіль розрахований на використання бензинового палива. Даний випадок призвів до зупинки автомобіля у ході експлуатації. Представники відповідача прибули до автомолільного сервісу та відшкодували йому вартість ремонту у розмірі 8 161,40 грн., а також вартість залитого дизпалива у розмірі 1 174,50 грн.. На переконання позивача, це підтверджує факт визнання провини відповідачем. 17.08.2017 року позивач мав виїзджати автомобілем до міста Ліньяно Сабб'ядро/Пінета (Італія), де у нього була призначена ділова зустріч. Позивачем був зазделегідь заброньований та частково оплачений готель, що підтверджується відповідними документами, перекладеними на українську мову. Так як він не мав можливості встигнути на ділову зустріч, то був змушений ночувати у м. Івано-Франківську та повністю скасував поїздку, втративши кошти у сумі 350 Євро. Також ним були затрачені кошти на послуги евакуатора, що становили 1 800 грн.. Просить на підставі ст. ст. 22-23, 1166-1167 ЦК України, ст. ст. 4, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позов задовольнити.
Належним чином уповноважений представник позивача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала клопотання вх. № 5813 від 30.11.2018 року, у котрому просила провидити розгляд справи без її участі за наявними у справі матеріалами, позов підтримала повністю та просила його задовольнити.
Належним чином уповноважений представник відповідача - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надіслала суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечила, зазначивши, що вказані обставини не підтверджуються жодними доказами. Зазначає, що згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіянна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв'язок та є вина зазначеної особи у заподіянні шкоди. Всупереч Закону позивачем не надано доказів неправомірності поведінки працівників відповідача та доказів їх вини. Окрім того, позивач міг самостійно заправити свій автомобіль, так як ним не було доведено, що заправку здійснював саме працівник відповідача. Позивач мав змогу і повинен був бачити який саме нафтопродукт, в якому обсязі і за яку ціну йому було відпущено. Додучена копія фіскального чеку від 17.08.2017 року лише спростовує доводи позивача про те, що він замовив та придбав пальне марки А-95. Зі змісту чеку від 17.08.2018 року також не випливає, що саме автомобіль, зареєстрований на дружину позивача, було заправлено дизпаливом ДП-Л-Євро5-ВО на суму 1 175,50 грн.. Більше того, із відповідного чеку не випливає чи дизельне пальне було використано для заправки баку автомобіля чи заповнення каністри, тобто, яким чином було використано придбане пальне. Вказані обставини не підтверджуються жодним належним доказом (відеофіксація, показами свідків тощо). Позивач у позовній заяві зазначив, що оскільки автомобіль не заводився, він змушений був скористатися послугами евакуатора, однак не надав жодних доказів того, що його автомобіль було евакуйовано та квитанції на підтвердження оплати таких рослуг. Крім того, у позовній заяві позивач стверджує, що внаслідок пошкодження його автомобіля, у сервисному центрі HONDA (ТОВ «Карпати Мотор») було проведено діагностику та ремонтні роботи автомобіля із заміною запчастин на загальну суму 8 161,40 грн.. Вказані витрати на думку позивача підтверджуються Актом № НОМЕР_1 від 18.08.2017, Попереднім нарядом-замовлення №8 457 від 18.08.2017, однак такі документи є неналежними доказами у справі, вони не є висновком експерта та не мають юридичного значення. Відтак, оскільки позивачем не доведено, що саме з вини відповідача відбулось пошкодження автомобіля, відсутні і правові підстави для відшкодування витрат, пов'язаних зі скасуванням поїздки в сумі 11 566,45 грн.. Відсутні докази й того, що у зв'язку зі скасуванням бронювання, кошти у сумі 350 Євро все ж не були йому повернуті, а докази підтвердження оплати завдатку та першого внеску за проживання у готелі і скасування бронювання, не можуть братися до уваги через розбіжності у датах бронювання. Оскільки відсутній склад цивільно-правового правопорушення, відсутні підстави для відшкодування й моральної шкоди. Просить у позові відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відтак, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у даній цивільній справі не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства вправа.
Реалізація такого принципу передбачає можливість кожної особи звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, у тому числі й для їх відновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Загальні підстави відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди визначені ч. 1 та ч. 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, за змістом котрих майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами», згідно п. 8 котрих відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС. Усі зразки супутніх товарів та нафтопродуктів у дрібній розфасовці повинні бути виставлені в асортиментах, наявному у суб'єкта господарювання, у вітринах приміщення АЗС, на прилавках і у вітринах спеціалізованих магазинів з ярликами цін (цінниками) оформленими в установленому порядку. У свою чергу, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюється готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку (п. 10 Правил).Шкода, завдана життю, здоров'ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб'єктом господарювання у повному обсязі та у порядку, встановленому законодавством (абз. 6 п. 11 Правил).Заправка автомобіля та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливно-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 Правил).Заправка автотранспортних засобів проводиться за допомогою оператора АЗС або водія самостійно під наглядом оператора (п.35 Правил).Паливно-, масло- та газороздавальні колонки на АЗС установлюються таким чином, щоб споживач міг безпосередньо спостерігати за даними показувального пристрою колонки під час видачі замовленого ним об'єму нафтопродукту. Дані показувального пристрою колонки зберігаються протягом усього часу проведення розрахунку із споживачами (п. 37 Правил).
У поданій заяві на підтвердження своїх вимог позивач стверджує, що 17.08.2017 року прибув належним його дружині автомобілем марки Honda Odyssy, номер W43BCI на стаціонарну АЗС «ОККО-РІТЕЙЛ» у м. Надвірна на вул. Вокзальна, 8-б, з метою заправки транспортного засобу пальним - бензином марки А-95. Натомість, автомобіль було помилково заправлено дизельним паливом ДП-Л-євро5-ВО у кількості 50 літрів, вартістю 1174,50 грн., внаслідок чого двигун автомобіля вийшов з ладу, а позивач був змушений скористатись послугами евакуатора. 18.08.2017 року за результатами діагностики вищевказаного автомобіля виявлено наявність дизельного палива у паливному баці, хоча двигун розрахований тільки на використання бензинового палива. Даний випадок призвів до зупинки автомобіля у ході експлуатації. Згідно з попереднім нарядом-замовленням № 8457 від 18.08.2017 року в автомобілі марки Honda Odyssy, номер W43BCI слід провести ремонтні роботи (заміну фільтра палива, очистку свічок запалювання, очистку паливного баку, промивку паливних систем, заміну свічок запалювання іномарки). Замовником зазначено власника автомобіля - ОСОБА_2 Мар'яну, а вартість ремонту становить 8 161,40 грн.. У подальшому такі кошти, як і вартість пального, були позивачу відшкодовані відповідачем у добровільному порядку, що, на переконання позивача, свідчить про визнання вини уповноваженими представниками відповідача у заподіянні майнової шкоди.
Вирішуючи спір між сторонами, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Визначення права власності особи наведено у ст. 316 ЦК України, частиною 2 якої визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності, у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України складають правомочності власника щодо володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Принцип непорушності права власності закріплений у ст. 321 ЦК України, згідно з частиною 1 якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Підставами набуття права власності, як встановлено у ч. 1 ст. 328 ЦК України є підстави, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У відповідності до ч. 1 ст. 386 ЦК україни держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
З комплексного аналізу вищевказаних норм чинного матеріального права можна зробити висновок, що право на відшкодування завданої майнової шкоди має саме власник, права якого порушені.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасники справи, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, зобов'язані подавати усі наявні у них докази у порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Доказами, згідно зі ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частинами 5-7 цієї ж статті передбачено, що
докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Всупереч наведеним нормам чинного процесуального законодавства позивачем не подано жодних доказів, які б відповідали вимогам щодо їх належності та допустимості, у підтвердженні свого права власності на автомобіль марки Honda Odyssy, номер W43BCI, з позовом про відшкодування збитків за пошкодження котрого він звернувся до суд. Більше того, сам-же позивач у своїй заяві стверджує, що зазначений автомобіль йому на праві власності не належить, а такий належить його дружині. Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не доведено наявності у нього права власності на транспортний засіб, пошкоджений відповідачем, то ним й не доведено і факту порушення таким пошкодженням будь-якого свого права.
Крім того, суд звертає увагу й на те, що позивачем не надано доказів відшкодування відповідачем у добровільному порядку вартості ремонту згідно попереднього наряду-замовлення № 8457 від 18.08.2017 року у розмірі 8 1161,40 грн., як і вартості залитого дизпалива у розмірі 1 174,50 грн., у зв'язку з чим твердження позивача про визнання провини представниками відповідача є голослівним та не підтверджене матеріалами справи. Натомість, відповідачем у поданому ним відзиві заперечується факт відшкодування позивачу будь-яких витрат. Також доказів того, що саме з вини помічника оператора АЗС який, як стверджує позивач, переплутав рукава колонки з паливом, матеріали справи не містять, як і не містять доказів замовлення позивачем пального марки А-95, а не дизельного палива. З огляду на вказане, відсутні і правові підстави для відшкодування витрат, пов'язаних зі скасуванням позивачем поїздки у сумі 11 566,45 грн. та у зв'язку зі скасуванням бронювання у сумі 350 Євро.
Враховуючи, що позивачем не доведено суду заподіяння йому відповідачем майнової шкоди та те, що така шкода мала місце саме з вини посадових осіб відповідача, не може підлягати до стягнення моральна шкода незалежно від розміру, про котрий просить позивач.
За таких перелічених вище і встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову, а, відтак, у його задоволенні слід відмовити.
Одночасно, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача не підлягає до стягнення також і документально підтверджені судові витрати у справі.
Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 247, 258-259, 264-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-РІТЕЙЛ» про захист прав споживачів, стягнення майнової та моральної шкоди,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2; місце проживання - 6 Роузтрі оф Вілннінгтон ДЕ 19810 США.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-РІТЕЙЛ»; місцезнаходження юридичної особи: 82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. І. Франка, буд. 14-А; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30841082.
Суддя В. Я. Микитин
Повне рішення складене 28 грудня 2018 року.